Уперше досліджено вміст флуоридів у рослинах лучних біотопів Чернівецької області. Встановлено специфіку поглинання флуоридів рослинами залежно від їх таксономічної належності. Серед трав'янистих рослин лучних біотопів за комплексом запропонованих показників виявлено рослини з різним рівнем поглинання флуоридів. Досліджено вплив комплексу едафічних, орографічних і кліматичних чинників на поглинання флуоридів рослинами. Проведено комплексне оцінювання впливу едафічних чинників на поглинання флуоридів рослинами різних видів за допомогою регресійного аналізу.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості внутрішньопопуляційної мінливості основних господарсько-цінних ознак у разі інтенсивного комплексного (сінокісного та імітації пасовища) використання. Установлено динаміку накопичення зеленої маси за умов імітації пасовища, підібрано форми, які дають стабільний урожай за циклами. Виявлено групи кореляційних плеяд, що дають змогу обгрунтувати можливість створення сортів з високими показниками кормової та насіннєвої продуктивності. На базі вивчення кореляційних зв'язків кормової продуктивності та елементів, які її визначають, запропоновано напрямок селекції на створення високопродуктивних пасовищних форм. Виявлено динаміку накопичення радіоцезію сортозразками даної рослини за різних типів використання та вміст ціаноглюкозидів залежно від погодних умов і укосів. За результатами господарської оцінки рослин колекційних зразків і місцевих форм лядвенцю рогатого відібрано генетичні джерела для використання в практичній роботі зі створення нового вихідного матеріалу та сортів, пристосованих до умов Полісся та з підвищеною пластичністю. Створено новий селекційний матеріал, адаптований до умов Полісся та Лісостепу. Установлено характер успадкування та коефіцієнт успадкованості деяких ознак у гібридах першого покоління.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-наукового аналізу генези луківництва в Україні у другій половині XIX - XX ст. і формування його як науки у галузі сільського господарства у XX ст. В історичному аспекті висвітлено питання вивчення лучної рослинності та проведення геоботанічних обстежень, а також формування нової науки - фітоценології. Розглянуто розвиток луківництва та формування дослідних установ, пов'язаних з цією галуззю. Розкрито значущість наукових досліджень з луківництва та їх вплив на розвиток кормовиробництва та тваринництва. З'ясовано роль у цьому провідних учених-луківників України та Росії. Виявлено особливості лучного кормовиробництва на сучасному етапі розвитку сільського господарства, яке передбачає використання біологічних факторів, а саме: азотфіксації, органічних і сидеральних добрив, а також базується на підвищенні довголіття травостоїв за рахунок добору бобових і злакових трав. Це зумовлює можливість одержання 50 - 55 ц/га кормових одиниць і 7 - 8 ц протеїну без використання азотних добрив.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та прикладні засади відновлення механізмів саморегуляції біотичних зв'язків у лучних агробіоценозах, втрачених під впливом певної сукупності антропогенних і природних чинників, з метою підвищення їх продуктивності й охорони видового різноманіття, що зумовлюють стікість до водної ерозії та трофічних зв'язків всієї гірської екосистеми. Обгрунтовано систему біомеліоративних заходів, спрямованих на підвищення біотичної активності грунтів, реанімації деградованих гірськолучних і високогірно-полонинських угідь. Сформовано концепцію виробництва та використання біогенних добрив на базі місцевих ресурсів органіки та популяцій педобіонтів-редуцентів для їх переробки у біокомпости. Як вид біогенних добрив біокомпости насичені біофільними елементами та популяціями живої грунтової біоти, здатної до активної біодеструкції відмерлих решток у грунті, відповідно поліпшення трофічних умов у ньому. На цій базі розвинуто теорію замкнутого кругообігу біофільних елементів у агроекосистемі та показано можливість переходу на природозберігаючої системи ведення лучнопасовищного господарства та виробництва безпечної для здоров'я людини та конкурентоздатної продовольчої продукції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено закономірності формування еколого-біологічної структури злаково-бобових травостоїв і розроблено технологічні прийоми підвищення їх продуктивності. На темно-сірих опідзолених сильнозмитих грунтах вивчено вплив різних технологій передпосівного обробітку грунту, рівнів удобрення та стимуляторів росту на видовий склад, еколого-біологічні особливості та продуктивні властивості рослинних угруповань, якість трав'яного корму. Розроблено технологічні прийоми застосування біостимуляторів росту рослин з метою підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні багаторічних трав, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності злаково-бобових травостоїв, якості корму. Розраховано економічні й енергетичні показники застосування запропонованих технологічних прийомів створення високопродуктивних травостоїв на еродованих грунтах за рахунок підвищення ефективності використання на них бобових багаторічних трав - важливого фактора збільшення білковості кормів і залучення у біологічний кругообіг екосистем симбіотичного азоту.

  Скачати повний текст

Вивчено популяційну структуру семи ценозотвірних видів лучних злаків: Dactylis glomerata L., Festuca pratensis Huds., Phleum pratense L., Deschampsia cespitosa L. P. Beauv., Alopecurus pratensis L., Elytrigia repens (L.) Nevski., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub. за умов пасовищної, фенісиціальної та рекреаційної дигресії. Дослідження здійснено у регіоні р. Сули на Сумщині. Виявлено 286 видів трав'янистих судинних рослин 50-ти родин, з 15-ти - мають статус рідкісних і тих, що потребують охорони. На підставі результатів фенологічних спостережень показано, що у досліджених видів злаків за градієнтами антропогенної трансформації лучних фітоценозів відбувалось зміщення термінів проходження фенофаз. На фоні пасквального та фенісиціального градієнтів описано закономірності сезонної динаміки надземної зеленої фітомаси, загальної кущистості та площі листкової поверхні. З'ясовано, що досліджені злаки певною мірою змінювали вікову структуру популяцій за пасквальних та меншою - фенісиціальних навантажень, за цього їх вікові спектри стійко зберігали свої особливості. Установлено, що віталітетна структура популяцій статистично достовірно змінювалась за пасквальним, фенісиціальним і рекреаційним градієнтами. Визначено, що стосовно всіх досліджених рослин, крім D. cespitosa, категорії популяцій змінювалися, зокрема процвітаючих - на рівноважні і депресивні, з відповідним зниженням індексу якості Q. Відзначено, що в цілому реакція різних видів злаків (у межах їх дослідженої групи) на різні форми користування лучними угрупованнями була суто індивідуальною. Розроблено пропозиції щодо охорони заплавних лук р. Сули та оптимізації системи їх господарського використання.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу наведено результати досліджень флори та рослинності природних кормових угідь Лісостепу України. Розглянуто аспект стосовно їх динаміки й оптимізації за умов антропогенезу. Установлено кількісний і якісний склад фітоценозу природних кормових угідь, флора якого утворює лучний флористичний комплекс за участі представників степового, болотного, псамофітного, галофітного, неморального та бореального, за типами екобіоморф переважну кількість становлять стрижнокореневі та кореневищно-полікарпічні види. Проведено біоморфологічний, екологічний, синантропний і господарський аналізи флори, які дають змогу використовувати характеристики видів, що зростають на угіддях даних типів, для методології майбутньої сертифікації природних кормових угідь. Розроблено класифікацію їх рослинності на домінантній підставі, серед якої найпоширенішею є лучна, що сформувалася за материкових і заплавних умов та є синтаксономічно найчисленнішою та найрізноманітнішою, її особливістю є наявність галофітних луків. З'ясовано динаміку процесів і спрогнозовано зміни рослинності природних кормових угідь, які зумовлюють провідну роль деградаційних процесів, які значною мірою зумовлюють синантропізацію екотопів і синантропізацію екотопів, а також визначають стан рослинності у майбутньому. Розроблено теоретичні принципи підбору злаково-бобових видів рослин для формування еталонних рослинних угруповань на основі природних фітоценозів. Створено методику оптимізації фітоценозів природних кормових угідь за умов антропогенезу.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення продуктивності бобово-злакових пасовищ для великої рогатої худоби та коней за різних норм і строків внесення мінеральних добрив. У економічному й енергетичному аспектах оцінено створення та використання таких пасовищ. Як кращий режим використання виявлено варіант, який передбачає два укоси сіна та наступне відчуження пасовищної трави.

  Скачати повний текст

Установлено, що найбільш ефективним за продуктивністю травостоїв є докорінне поліпшення в поєднанні з внесенням мінеральних добрив, яке у значному ступені змінює ботанічний склад завдяки їх цінним компонентам, що сприяє збільшенню вмісту важливих органічних та мінеральних сполук у кормі. Економічно доцільним виявлено омолодження травостою шляхом фрезування та дискування дернини з наступним коткуванням. Визначено, що включення до травосумішки костриці червоної підвищує врожайність травостоїв на 3 - 8 %, а заміна 25 % злаків бобовими - знижує на 6 - 9 %.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання та покращання природних кормових угідь гірсько-лісового поясу Карпат, а також дози та раціональні поєднання вапняків, доломітів і фосфоритів з місцевих покладів агроруд і гною. Уперше залежно від їх дії для даних умов установлено особливості росту та розвитку лучних рослин, формування та трансформації природних і сіяних лучних травостїв, їх продуктивність, якість корму, агрофізичні й агрохімічні показники родючості грунту. Розроблено заходи управління формуванням сінокісних травостоїв, їх продуктивністю, якістю корму та показниками родючості грунту шляхом створення оптимальних умов для лучних рослин на базі роздільного та поєднаного застосування в оптимальних дозах хімічних меліорантів і фосфоритів з місцевих родовищ та гною, що дає змогу ефективніше використати біокліматичні ресурси регіону та одержати від їх внесення на 20 - 140 % вищу врожайність у порівнянні з неудобрюваними травостоями.

  Скачати повний текст

Наведено результати трирічних досліджень, проведених у західному Лісостепу, з метою вивчення закономірностей формування високопродуктивних бобово-злакових заходів для подовження довголіття бобових компонентів як фактора підвищення продуктивності лучних угідь і поліпшення якості трав'яних кормів. На темно-сірих опідзолених грунтах бобово-злаковий травостій літнього строку сівби за умов внесення одного глауконіту як джерела макро- та мікроелементів за дози 5 т/га забезпечив одержання 7,03 - 9,8 т/га сухої маси, у разі застосування еквівалентної кількості фосфорних і калійних добрив, мікроелементів і вапняку досягнуто вищої продуктивності (від 7,4 до 10,66 т/га сухого корму). На бобово-злаковому травостої весняного строку сівби найвищий приріст сухого корму (51,6 %) одержано від внесення фосфорно-калійних добрив. Інокуляція азотфіксувальними та фосформобілізувальними бактеріями насіння бобових трав дозволила збільшити приріст сухої маси на 8,8 % проти фосфорних і калійних добрив. Виявлено, що додаткове внесення суміші мікроелементів і вапняку зумовлює зростання врожаю сухої маси на 5,4 %, а застосування кальцієвмісних матеріалів сприяє збереженню високої частки бобових компонентів у травостої, що дало змогу в середньому за три роки досліджень замінити від 40,0 до 108,5 кг/га мінеральних добрив за двократного використання та від 32,9 до 139,6 кг/га - за трикратного. У разі інокуляції насіннєвого матеріалу комплексним біологічним добривом вапнування грунту та внесення стартового азоту, мікроелементів на фоні фосфорно-калійних добрив цей показник дорівнює 96,1 кг/га. Зазначено, що хімічний склад і поживність корму лучних травостоїв впродовж вегетаційного періоду відповідали зоотехнічним нормам годівлі сільськогосподарських тварин. Доцільність застосування розроблених заходів створення та використання бобово-злакових сінокісних травостоїв підтверджується високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Виявлено основні природні чинники, які впливають на формування лучних біогеоценозів Українських Карпат. Встановлено закономірності зміни лучних біогеоценозів (їх продуктивності та видового складу) від фізико-хімічних властивостей грунтів. Розглянуто зміну травостану гірських лук залежно від висоти над рівнем моря. Досліджено вплив вапнування на фізико-хімічні властивості грунтів, а також доз і складу кальцієвмісних сполук у процесі внесення на поверхню грунту на видовий склад і продуктивність травостану лук. Наведено методику вирощування рослин у водних культурах на вегетаційних пластинах з метою нівелювання буферних властивостей поживних розчинів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив заходів відновлення вироджених травостоїв у вигляді прямого висівання багаторічних бобових трав у нерозроблену дернину комбінованим агрегатом ЛУКА-2,8 і поєднання його в одному технологічному режимі з грунтовим внесенням гноївки, мінерального добрива, раундапу та нітрогенізатора на продуктивність, якісний склад корму, економічну та біоенергетичну ефективність деградованих лукопасовищних угідь за умов західного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження, проведені за умов природного зволоження південного Степу України з вивчення закономірностей формування високопродуктивних агроценозів багаторічних трав на основі костриці східної та люцерни і розробки технологічних прийомів підвищення їх урожаю та продуктивного довголіття за рахунок зміни норм висіву даних компонентів. Розглянуто на темно-каштанових грунтах вплив норм висіву люцерни сортів Веселка та Полтавчанка та костриці східної на зміну видового ботанічного складу сіяних агроценозів і продуктивні властивості рослинних угрупувань та якість трав'яного корму. Наведено результати досліджень з визначення впливу застосування різних доз азотних добрив за звичайного рядкового та широкорядкового способів сівби на врожай насіння костриці східної. Встановлено залежність урожаю насіння культури від азотного живлення. Визначено, що приріст урожаю насіння костриці східної у разі застосування азотних добрив забезпечується за рахунок формування більшої кількості генеративних пагонів, маси волоті та маси насіння в волотях.

  Скачати повний текст