Розроблено біотехнологію одержання нових вітчизняних комплексних пребіотичних компонентів на базі пектину та комплексів пара-амінобензойної кислоти (ПАБК) з біометалами. Обгрунтовано й експериментально підтверджено доцільність використання ферментів для одержання пектину з бурякового жому. Шляхом спрямованого біокаталізу розроблено ензимну композицію, що проявляє синергізм дії за умов "обмеженого" біокаталізу, з метою інтенсифікації процесу біоконверсії й одержання продуктів з заданими показниками виходу й якісного складу. Виявлено ферментативний вплив на процес гідролізу й екстрагування пектину із сировини, що призводить до підвищення ефективності процесу за рахунок збільшення проникності клітинних мембран рослинної сировини. Експериментально підтверджено можливість ультрафільтраційного та нанофільтраційного концентрування пектинових екстрактів, що дозволяє одержати розчини з підвищеним вмістом пектину заданих параметрів з використанням екобіотехнологій. Запропоновано новий метод функціоналізації олігоцукрів бурякового жому шляхом уведення в нього металокомплексів ПАБК, що дозволило одержати комплекс з пребіотичними властивостями.

  Скачати повний текст

Установлено, що у загальному адаптаційному синдромі у свиней беруть участь усі їх системи та ланки обмінних процесів, взаємопов'язані зі станом резистентності організму. Визначено комплексні зміни показників білкового, амінокислотного та ліпідного обміну, пероксидного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту у свиней за умов стресу, що доводить метаболічну спрямованість цих процесів для забезпечення життєдіяльності їх організму за умов адаптації до дії стрес-факторів. Рівень стресової реакції у поросят у разі відлучення від свиноматки залежить від їх віку та механізмів адаптації організму. Найбільша стрес-реакція виникає у поросят за умов їх відлучення від свиноматок у 26-денному віці та формування їх у групи з різних гнізд. Суттєво знижує стресовий стан у поросят формування їх за групами у 45 - 60-денному віці, через 7 діб після відлучення від свиноматок, а також за умов вирощування, уникаючи перегрупування. За умов стресу посилюється розпад білків, дезамінування та переамінування амінокислот, ліполіз, пероксидне окиснення ліпідів й активація ферментних і неферментних ланок системи антиоксидантного захисту, виникає імунодефіцитний стан, що супроводжується шлунково-кишковими, респіраторними та іншими хворобами різної етіології. Апробовано домішки до корму вітамінів E, C і селену та застосування імуномодулятора - поркавірексу для профілактики стресу у свиней.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність використання міновіту (нової біологічно активної кормової домішки) у раціоні годівлі молодняку свиней. Встановлено вплив міновіту на їх продуктивність і якість м'яса, стан органів травної й ендокринної систем та обмін речовин. Виявлено, що згодовування міновіту у дозах 2 - 8 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости молодняку свиней у процесах вирощування та відгодівлі, збільшує забійну масу та масу туші, суттєво не впливає на зміну фізико-хімічних показників якості м'яса, знижує жировідкладення в тушах. Доведено, що споживання міновіту поліпшує обмін речовин, стимулює розвиток окремих структур шлунка, тонкого та товстого кишечнику свиней, вірогідно не впливає на каріометричні показники паренхіми печінки, підшлункової та щитовидної залоз, а також окремих функціональних зон коркової та мозкової речовин наднирників. Обгрунтовано доцільність використання міновіту у годівлі свиней різних вікових груп у дозі 4 г на 100 кг живої маси.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено аспект використання енергії, поживних і мінеральних речовин молодняком свиней великої білої породи з зерна сортів пивоварного ячменю СН-28, Скарлет і Бадьорий, пшениці Галон і Веста, тритикале Укро, житниці Розовська 7 та кукурудзи Гран 5. Завдяки впровадженню одержаних даних в результаті проведених досліджень є можливим здійснення контролю продуктивності свиней. Установлено, що 1 кг сухої речовини ячменю СН-28 забезпечує відкладення в організмі молодняку свиней 4,76 МДж енергії приросту, Скарлет - на 16,5 %, а Бадьорий - на 26,2 % менше, у разі згодовування пшениці Галон можна на приріст живої маси тварин використовувати 6,09 МДж, а Веста - на 17,4 % менше. Відзначено, що згодовування житниці "Розовская 7" і тритикале сорту Укро дозволяє забезпечити продуктивне виористання енергії на рівні 7,1 МДж з 1 кг сухої речовини, а кукурудзи сорту Гран 5 - на 27,2 %, жита Синтетик 38 - на 35,1 % менше.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження встановлено, що функціонування клітинних чинників резистетності в організмі поросят відбувається уповільнено. Однією з причин цього факту є дія несприятливих факторів навколишнього середовища за умов сучасних свиноферм. Доведено доцільність застосування природного імуномодулювального препарату тимуса КАФІ поросятам у встановленому оптимальному режимі, що дає змогу активувати гемацитопоез, процеси проліферації, диференціації та спеціалізації клітин лімфоїдного ряду. Виявлено загальне підвищення вмісту Т-клітин, їх активної субпопуляції, відзначено краще співвідношення теофілінрезистентних клітин до теофілінчутливих. Зазначено, що збільшилася кількість середньо- та високоавидних лімфоцитів з одночасним зменшенням кількості низькоавидних клітин, що вказує на зміцнення рецепторного апарата імунокомпетентних клітин та підвищення їх функціональної активності. Доведено наявність активації функціонування фагоцитів: нейтрофілів та моноцитів периферичної крові поросят. Зазначено, що підвищення резистетності поросят позитивно впливає на їх збереженість та інтенсивність росту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст