Установлено, що опікове ураження шкіри зумовлює пригнічення активності ксенобіотик-метастабілізувальних ферментів у печінці щурів, максимум якого виявлено на першому тижні, подальшу нормалізацію установлено протягом місяця. Найбільшою мірою гальмуються активності цитохромів P4502E1, 2C і 3A, а також ферментів кон'югації, меншою - цитохромів P4501 A2, 2D і арілестерази. На рівні організму це має прояв у сповільненні елімінації модельних препаратів "Амідопірин" і "Ацетанілід", лікарських засобів "Диклофенак натрію" та "Напроксен", зростанні їх анальгетичної дії. Ці зміни корелюють з підвищенням рівня малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, карбонільних груп білків, нітратів і нітритів, фактора некрозу пухлин-<$Ealpha> й інтерлейкіну-6, активності ксантиноксидази й оксидази D-амінокислот і падінням активності супероксидисмутази та каталази і асоціюється з ультраструктурними та біохімічними змінами у печінці (деструкцією мембран ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій, посилення солюбілізації компонентів мікросомальних мембран). Триметазидин переважає мексидол за мембранопротекторною дією та за здатністю захищати систему біотрансформації ксенобіотиків від опікового ураження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено порівняльний аналіз інтенсивності вільнорадикального окиснення ліпідів, активності протирадикальних систем у співвідношенні з морфофункціональними властивостями еритроцитів та станом внутрішньопечінкової гемодинаміки у разі токсичного ураження печінки. Вивчено патогенетичні особливості токсичних уражень печінки у 107 хворих відповідно до інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів, стану захисних протирадикальних систем, морфофункціональних властивостей еритроцитів, загального фібринолітичного та протеолітичного потенціалу плазми, мікроциркуляторних розладів у печінковому кровоносному руслі. Доведено, що включення препарату для системної поліензимної терапії "Вобензим 194" у лікувальний комплекс хворих на токсичні ураження печінки сприяє покращанню перебігу захворювання, нормалізації структурно-функціональних властивостей еритроцитів, інгібує неконтрольовану пероксидацію ліпідів та активує глутатіонову ланку протиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

Встановлено, що введення досліджених препаратів спричиняє відхилення морфофункціонального стану печінки, інтенсифікацію перекисного окиснення ліпідів, порушення антиоксидантного захисту у здорових тварин, поглиблює патологічні відхилення за умов хронічного гепатиту та гострої виразки шлунка. Встановлено, що застосування тіотриазоліну на тлі комбінованого введення противиразкових препаратів зменшує їх гепатотоксичні прояви у здорових тварин на тлі хронічного гепатиту та гострої виразки шлунка.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано зниження токсичності парацетамолу (ПА) шляхом впливу на його біотрансформацію. Показано, що експериментальна композиція "Метавіт", до складу якої входить метіонін, а також ряд вітамінів і Zn у вигляді мікроелемента, введена щурам і мишам внутрішньошлунково спільно з токсичними дозами ПА, комбінації останнього з етанолом і на фоні алкоголізму здатна знижувати загальну гостру токсичність, а також гепатотоксичну дію анальгетика завдяки корекції механізмів його метаболізму в печінці, що перевищує ефективність метіоніну. Зменшення токсичної дії анальгетика відбувається завдяки зниженню залежного від цитохрому Р-450 2Е1 утворення реактивних метаболітів ПА, активації процесів кон'югації з глутатіоном, зменшенню інтенсивності вільнорадикального окиснення в печінці та нормалізації мітохондріального дихання.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз клінічних, біохімічних, імунологічних, мікробіологічних, токсикологічних показників при різних варіантах перебігу хронічних дифузних захворювань печінки та їх співвідношення в залежності від ступеня важкості синдрому ендогенної інтоксикації. Дисертація присвячена вивченню особливостей доклінічних та маніфестних форм ендотоксикозу у 140 хворих на ХДЗП в залежності від інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів, стану системи протирадикального захисту, факторів системного імунітету та неспецифічної резистентності, кількісного та видового складу аутофлори шкіри, вмісту в крові деяких мікроелементів. Встановлено та обгрунтовано можливість фармакологічної корекції ендотоксикозу, гіперліпопероксидації та вторинної імунної недостатності за допомогою антиоксиданту тіотриазоліну.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку пошкоджень та адаптаційних реакцій печінки щурів протягом 28 діб після кріодеструкції шкіри площею 9 - 10 % поверхні тіла на глибину до підшкірної основи та на фоні попереднього застосування синтетичного антиоксиданта мексидола. Вперше на світлооптичному і ультраструктурному рівнях та на основі мікроморфометричних досліджень, проведених в пошкоджених та непошкоджених ділянках печінки щурів, доведено, що найбільш виражені негативні зміни відбуваються в проміжних зонах печінкових часточок - після кріодеструкції шкіри та за попереднього застосування мексидолу (максимально виражені через 7 діб після початку експерименту), а найменш виражені зміни - в перипортальних зонах печінкових часточок. Відзначено, що попереднє застосування мексидолу призводить до значної корекції негативних змін на різних рівнях структурної організації печінки, спричинених наслідками кріодеструкції шкіри, особливо в періоди від 1 до 3 доби та від 14 доби до закінчення експерименту.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив пестициду 2,4-Д на печінку та можливості його корекції глутаргіном з використанням комп'ютерного, морфометричного, гістохімічного, ультрамікроскопічного, біохімічного методів (основні параметри крові, стан процесів перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи). Встановлено, що у печінці під дією пестициду 2,4-Д на тлі оксидативного стресу виникають реактивні, альтернативні та компенсаторно-пристосувальні процеси (14 діб). Після припинення введення пестициду 2,4-Д (21 - 30-ти діб) у гепатоцитах виявлено відновлювальні процеси, а саме: гіпертрофію ядер, появу двоядерних клітин. Від 30-ї доби відбувався зрив адаптаційних процесів. Установлено, що одночасне введення глутаргіну та пестициду 2,4-Д внутрішньошлунково позитивно впливає на морфометричний стан печінки, але не досягає завершеності. Визначено позитивні ефекти глутаргіну та недоліки у разі його внутрішньошлункового та внутрішньоочеревинного введення.

  Скачати повний текст

Описано особливості структурно-фукціональної перебудови печінки в експерименті на 83-х білих щурах під впливом цисплатину та у разі корекції виявлених порушень ентеросгелем з використанням світлооптичних, морфометричних, електронномікроскопічних і біохімічних методів. Після 9-тижневого введення цисплатину встановлено дистрофічні, некробіотичні, некротичні зміни гепатоцитів. На підставі результатів комп'ютерного та кореляційного аналізів зрізів печінки показано метричні порушення розподілу гепатицитів за показниками Sh, Sn, Sn / Sh, Fh, Fn. Шляхом проведення електронномікроскопічного дослідження відзначено пошкодження цитолеми, органел, ліпідно-вакуольної трансформації цитоплазми гепатоцитів. Біохімічно виявлено гіперферментемію, порушення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Здійснено корекцію ентеросгелем і встановлено позитивні зміни в усіх структурах органа у разі застосування протягом 14-ти діб, уповільнення відновних процесів, наявність на 28-му добу ознак зриву адаптаційних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено структурну перебудову печінки морських свинок за важких опіків і за умов ранньої некректомії пошкоджених ділянок і закриття рани ліофілізованими ксенодермотрансплантатами. Здійснено експериментальні дослідження та встановлено, що тяжка опікова травма спричиняє значні структурні зміни всіх компонентів печінки. З'ясовано, що характер і ступінь морфофункціональних пошкоджень органу, зміни гістохімічних і морфометричних показників неоднакові у різні періоди експерименту та розвиваються на фоні зростання токсичності плазми крові. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів для закриття опікових ран після проведення ранньої некректомії зменшує вміст токсичних продуктів у плазмі крові, а також ступінь змін, активізує регенераторні процеси та позитивно впливає на морфофункціональний стан печінки за всіх термінів досліду у порівнянні з опеченими нелікованими тваринами.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в патогенетичному обгрунтуванні застосування низькоенергетичного магнітолазерного випромінювання у поєднанні з ентеросорбцією для підвищення адаптаційних можливостей організму до токсичного ураження.

  Скачати повний текст

Вперше доведено можливість використання лабораторних білих нелінійних щурів як об'єкта для дослідження морфофункціонального стану ліофілізованих ксенотрансплантатів шкіри свині. Встановлено, що за умов локальної кріодеструкції шкіри III ступеня виникає порушення функціонального стану печінки, максимум якого настає на 14-ту добу експерименту з поступовим відновленням показників до 28-ї доби. З'ясовано, що раннє, через добу, видалення на цьому тлі нежиттєздатної шкіри і накладання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів супроводжується позитивним впливом на структурно-функціональну організацію печінки протягом перших 14-ти діб після ураження, у порівнянні з тваринами, яким ксено-дермопластику не виконували, що підтверджується за показниками жовчо-видільної, поглинально-видільної та глікогенсинтезувальної функцій печінки. З'ясовано, що у даний термін спостереження створюються сприятливі умови для загоєння рани, меншою є сума деструктивних змін у паренхімі печінки. Доведено, що на тлі гострого холодового стресу та локальної кріодеструкції шкіри виникають більш виражені порушення морфофункціонального стану печінки з максимумом на 7-му добу експерименту. Встановлено, що використання за даних умов ксенодермопластики забезпечує вищі показники функціонального та морфологічного стану печінки протягом усього терміну спостереження.

  Скачати повний текст

Показано, що у носіїв алелю D гена ангіотензин-перетворювального фементу, у порівнянні з гомозиготами II, антигіпертензивна ефективність еналаприлу більша, і поєднується у них з покращанням функції ендотелію на фоні лікування даним препаратом. Зіставлено інформативність різних показників судинної реактивності та виділено найбільш інформативні. Встановлено зв'язок вираженості антигіпертензивної дії еналаприлу у пацієнтів похилого віку з функціональним станом печінки, зокрема, динамікою активності мікросомального окиснення в печінці на фоні лікування даним препаратом. Надано можливість підвищення антигіпертензивної ефективності еналаприлу за додаткового використання гепатопротекторів.

  Скачати повний текст

Вивчено гепатопротекторну дію пірацетаму (100 мг/кг), цереброблізину (0,1 мл/кг) і мексидолу (100 мг/кг) у випадку гострого стресу. Показано, що за умов стресу дані препарати запобігають підвищенн активності ферментів-маркерів ушкодження гепатоцитів (аланінамінотрансферази й альдолази) та епітелію жовчних ходів (лужної фосфатази та гама-глутаматтранспептидази, знижують рівень білірубіну та покращують дезінтоксикаційну функцію печінки у тесті з бромсульфалеїном. Установлено, що ці ефекти розвиваються на фоні пригнічення перекисного окиснення ліпідів та зрушень співвідношення піруват/лактат у печінці в бік пірувату. У дослідах in vitro виявлено, що пірацетам, церебролізин і мексидол мають прямий вплив на процеси гліколізу та ліпопероксидації в гепатоцитах. Визначено, що цей вплив є дозозалежний, найбільшу широту ефективних концентрацій має мексидол.

  Скачати повний текст

Експериментально та клінічно обгрунтована альтернатива використання гепатопротекторів і вирішено питання їх взаємозамінності при різноманітних захворюваннях печінки. На основі фармакологічних, клінічних, біохімічних, гістоморфологічних методів дослідження проведено порівняння механізмів реалізації гепатозахисної дії антралю, тіотриазоліну, фламіну, холосасу та силібору. Виявлено в досліді та підтверджено в клініці, що препарати фламін та холосас з холеретичним ефектом чинять нормалізуючу дію на показники цитолізу та стан перекисного окислення ліпідів, але поступаються синтетичним препаратам - антралю та тіотриазоліну.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль важливих ланок патогенезу експериментальної печінково-ниркової недостатності, спричиненої комбінованим введенням тетрахлорметану й етиленгліколю. Показано, що деструктивний процес у печінці та нирках взаємопов'язаний з різким зниженням у них сульфігідрильних груп, активності супероксиддисмутази, змісту токоферолу та нагромадженням циркулюючих імунних комплексів та імуноглобулінів класів A, M, G, маркерів ендогенної інтоксикації, азотистих продуктів креатиніну та сечовини, а також зниження їх концентрації у сечі. З'ясовано, що введення в період розвитку печінково-ниркової недостатності препаратів "Селен" і "Полісорб" знижує активність процесів ліпопероксидації, покращує систему антиоксидантного захисту, зменшує вираженість токсичного синдрому, а ехінацї - сприяє зниженню вмісту імунних комплексів і концентрації у крові імуноглобулінів A, M, G. Доведено, що ефективність досліджених середників значно вища за комбінованого використання препаратів "Селен", "Полісорб" і "Ехінацея", що взаємопов'язана з одночасним впливом на різні патогенетичні ланки ушкоджень печінки та нирок за умови токсичного впливу тетрахлорметану й етиленгліколю.

  Скачати повний текст

Досліджено стан мембранних структур, антиоксидантну та дезінтоксикаційну системи захисту за умов токсичного ураження солянокислим гідразином та етиловим спиртом, запропоновано методи корекції їх порушень за допомогою антиоксидантів та ентеросорбента. Встановлено, що інтоксикація солянокислим гідразином призводить до пригнічення ферментної та неферментної ланок системи антиоксидного захисту, зниження функціональної активності мікросомальної системи дезінтоксикації, порушення стану плазматичних і мітохондріальних мембран гепатоцитів. Комбіноване застосування солянокислого гідразину й етилового спирту має потенціюючу дію на досліджувані показники, що призводять до ще більш виражених їх змін. Зазначено, що використання розчину прополісу, ліпосом з інкорпорованим токоферолу ацетатом та ентеросорбента полісорб з метою корекції викликаних порушень в певній мірі покращує показники антиоксидантного захисту, функціональної активності системи дезінтоксикації та стану плазматичних і субклітинних мембран, однак повної їх нормалізації не досягнуто. Встановлено, що поєднане застосування перерахованих засобів лікування зумовлює більш виражений позитивний ефект.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що вік суттєво впливає на ступінь метаболічних і морфологічних уражень гепатоцитів за дії кардіотоксичної дози адреналіну. Показано, що для старих тварин притаманний високий рівень пероксидації ліпідів за низької активності антиоксидантної системи. Доведено, що адреналінове ушкодження міокарда супроводжується суттєвими змінами імунного гомеостазу організму. Показано, що за дії адреналіну в кардіотоксичній дозі відбувається посилення ендогенної інтоксикації. Вперше встановлено більш виражений пошкоджувальний вплив адреналіну у кардіотоксичній дозі на мембранні структури гепатоцитів старих тварин.

  Скачати повний текст