Досліджено патогенез порушень добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з супутім ожирінням. На підставі вивчення змін стану кардіореспіраторної системи, зсувів у жирнокислотному складі сироваткових ліпопротеїдів низької та високої щільності у хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлено зв'язок порушень добового профілю АТ з порушеннями мікроциркуляції, а також ліпідного обміну, обумовлених надмірною активацією симпатичної нервової системи (дисбалансом між активністю альфа- та бета-адренорецепторів). Встановлено, що у разі порушень добового профілю АТ у хворих на ГХ з супутнім ожирінням активізуються зміни стану мікроциркуляторного русла та гіперкінетичний тип відповіді на фізичні навантаження. Виявлено кореляційні зв'язки між порушеннями добового профілю АТ та зсувами у жирнокислотному складі сироваткових ліпопротеїдів низької та високої щільності. Досліджено доцільність лікування хворих на ГХ з супутнім ожирінням за допомогою різних терапевтичних підходів із застосуванням інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту та альфа-адреноблокатора, бета-агоніста, фізичних навантажень. Доведено, що найбільш ефективним є поєднання інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту з альфа-адреноблокатором або фізичними навантаженнями.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і супутнім ожирінням. На підставі комплексного аналізу клінічних і функціональних даних, антропометричних параметрів, показників L-аргініну, оксиду азоту, ендотеліну-1, лептину й основних компонентів ліпідного спектру крові розкрито особливості ураження судинного ендотелію у хворих на АГ із супутнім ожирінням. Встановлено, що застосування аторвастатину у поєднанні з лізиноприлом для лікування хворих на АГ з супутнім ожирінням сприяє істотному зниженню компонентів ліпідного спектру крові (загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ)). Зазначено, що за даних умов рівень лептину практично не змінюється. Виявлено, що одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) з лізиноприлом для лікування хворих на АГ з супутнім ожирінням сприяє істотному зниженню показників ліпідного спектру крові (ЗХС, ХС, ЛПНЩ) та зниженню вмісту лептину. Наведено рекомендації щодо застосування даного препарату як гіполептинемічного засобу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена виченню впливу індивідуальної та колективної психокорекції та дієти на відновлення ваги і на зміну обмінних процесів та імунного статусу у хворих з різним ступенем ожиріння. Викладені результати обстеження 257 хворих на ожиріння з використанням методу лікування даної нозології, розробленої автором і підтвердженої патентами України та Росії. Вивчено вплив тривалого застосування психологічного впливу на колектив при підтримці певної ваги. Доведено тривалий 52 тижневий курс лікування, враховуючи повну нормалізацію показників ліпідного, пігментного та імунного стану для хворих з усіма ступенями ожиріння.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до вирішення науково-практичного завдання підвищення ефективності лікування хворих на аліментарно-конституційне ожиріння (АКО) із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом призначення розвантажувально-дієтичної терапії (РТД) у поєднанні з вітаміном Е. Досліджено клінічну ефективність та вплив даного методу на ліпідні параметри крові, показники перекисного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту, гемостаз та морфофункціональну структуру тромбоцитів. Доведено доцільність застосування РТД у поєднанні з вітаміном Е у комплексному лікуванні хворих на АКО та АГ, що сприяє усуненню клініко-лабораторних проявів хвороби, нормалізує показники ліпідного обміну, коагуляційний і фібринолітичний потенціал крові, усуває дисбаланс оксидантно-антиоксидантної системи.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-біохімічні, лабораторні та сонографічні особливості неускладнених форм холестерозу жовчного міхура, розглянуто методи їх діагностики та лікування у хворих з надлишковою масою тіла. Встановлено, що для неускладненого холестерозу жовчного міхура характерний латентний перебіг, помірні зміни показників функціонального стану печінки, дисліпідемія, зниження моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, зменшення вмісту жовчних кислот і підвищення концентрації холестерину, особливо в міхуровій порції жовчі, наявність великої кількості кришталиків холестерину та мікролітів за мікроскопії центрифугату міхурової жовчі. Виявлено, що скоротлива функція жовчного міхура найбільш знижена за дифузних форм холестерозу - сітчастої та поліпозно-сітчастої, а за поліпозної - у меншій мірі. Доведено, що дієта з обмеженням енергетичної цінності за рахунок вуглеводів збагачена полієнами, харчовими волокнами, вітамінами та мінералами, а також подовжені курси терпії лецитином та урсофальком сприяють нормалізації ліпідного, вуглеводного обмінів, біохімічного складу жовчі, запобігають прогресування та викликають регрес сонографічних показників холестерозу жовчного міхура.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-гормональні та метаболічні особливості перебігу нейроендокринного ожиріння. Обгрунтовано діагностичні та терапевтичні алгоритми даної патології у жінок репродуктивного та пременопаузального віку. На підставі комплексного дослідження виділено клінічні варіанти перебігу нейроендокринного ожиріння. За допомогою методу дискримінантного аналізу обгрунтовано доцільність розподілу хворих на групи на підставі наступних ознак: наявність і виразність цефалгій, ступінь ожиріння, рівень артеріального тиску, наявність гірсутизму, порушення менструального циклу, рівень пролактину крові. Вперше проаналізовано взаємозв'язок між ожирінням, гіпер-інсулінемією, інсулінорезистентністю, дисліпопротеїдемією, змінами продукції кортизолу, екскрекцією 17-кетостероїдів і пролактинемією. Обгрунтовано доцільність застосування в комплексній терапії жінок з нейроендокринним ожирінням і верхньопороговим рівнем пролактину препаратів групи бігуанідів і доведено їх короткострокову ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему хірургічного лікування хворих на аліментарно-конституціональне ожиріння шляхом впровадження лапароскопічного методу бандажування шлунка. Показано, що впровадження таких методів та нових конструкцій бандажів дозволяє суттєво зменшити кількість ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень та значно підвищити ефективність лікування зазначених хворих. Доведено, що лапароскопічне бандажування шлунка знижує нажлишкову масу тіла пацієнта, а також за цього значно зменшується симптоматика проявів супутньої патології. Розроблено методику повторних баріатричних лапароскопічних операцій за низької результативності лапароскопічного бандажування шлунка.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності терапії хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) з супутнім абдомінальним ожирінням (АО). З'ясовано роль інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) і мозкового натрійуретичного пептиду (МНУП) у процесах ремоделювання серця та у виборі оптимальної схеми патогенетичного лікування. Визначено, що особливістю розвитку ХСН у хворих з супутім АО є виснаження системи натрійуретичних пептидів на фоні великих значень індекса гемодинаміки, вуглеводного, ліпідного обмінів у хворих на ХСН залежно від наявності АО. Установлено позитивний взаємозв'язок індексу інсулінорезистентності НОМА та МНУП у хворих на ХСН з нормальною вагою тіла, що доводить про наявність адекватних компенсаторних механізмів. У хворих з АО на фоні зростання індексу НОМА плазмова концентрація МНУП зменшується, що вказує на швидке виснаження адаптаційних механізмів ХСН. З'ясовано, що більш виразні процеси гіпертрофії міокарда у хворих на ХСН з наявністю АО у порівнянні з хворими без АО, взаємпов'язані з підвищенням активності ІФР-1 внаслідок стимулювальних ефектів інсуліну на фоні інсулінорезистентності. Визначено особливості гуморального та гемодинамічного ефектів двох схем терапії хворих на ХСН з АО: з застосуванням інгібіторів ангіотензинперетворювального фермента (ІАПФ) лізоприлу та комбінації ІАПФ лізоприлу й антагоністів рецепторів ангіотензину II, враховуючи більш виразний позитивний ефект щодо гуморальних і метаболічних показників у порівнянні з застосуванням ІАПФ.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих на хронічний гепатит (ХГ) на фоні аліментарного ожиріння шляхом розробки та використання лікувальних комплексів, а також індивідуального дієтичного харчування, яке передбачає вживання продуктів спеціального призначення та препаратів "Гепар композитиум", "Берлітіон", "Стифімол". Розроблені лікувальні комплекси позитивно впливають на динаміку клінічних проявів у хворих на ХГ з ожирінням, зменшують прояви астено-вегетативного, больового диспепсичного синдромів. Застосування цих комплексів зумовлює вірогідне зниження індексу маси тіла та позитивний вплив на функціональний стан печінки, ліпідний обмін, показники перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

Розв'язано задачу підвищення ефективності діагностування та лікування діабетичної стопи у хворих на ожиріння. На підставі результатів вивчення функціональних, патоморфологічних топографо-анатомічних і клінічних особливостей діабетичної стопи за умов ожиріння розроблено та впроваджено алгоритм лікування осіб з цією патологією. Проведено обстеження та лікування 142-х пацієнтів, серед яких 109 - з надлишковою масою тіла й ожирінням. Вивчено функціональні зміни нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет (ЦД) з ожирінням і встановлено наявність передумов швидкого розвитку та тяжкого перебігу гнійно-некротичних уражень стопи у цих пацієнтів. За результатами патоморфологічного дослідження виявлено залежність перебігу запального процесу у стопі від маси тіла хворих на ЦД, що дало змогу з'ясувати причини високої частоти розповсюдження гнійного процесу у проксимальному напрямку та раннього розвитку вологої гангрени стопи. З застосуванням комп'ютерно-томографічного дослідження стопи виявлено сприятливі топографо-анатомічні умови перебігу патології діабетична стопа та дозволило на ранніх стадіях розвитку захворювання діагностувати локалізацію та вираженість деструктивно-запального процесу, що визначало подальшу хірургічну тактику лікування. На підставі результатів досліджень розроблено алгоритм лікування діабетичної стопи у хворих на ожиріння, запровадження якого в клініці дозволило зменшити частоту високих ампутацій нижніх кінцівок у пацієнтів з 14,7 % до 7,3 %.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення показників добового моніторування артеріального тиску, ехокардіографії, мікроциркуляції, обміну азоту оксиду, жирних кислот, ейкозаноїдів у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) із супутнім ожирінням виявлено особливості гемодинаміки, вмісту сироваткових ліпідів, спектру жирних кислот мембран еритроцитів і функції ендотелію. Установлено кореляційні зв'язки між гуморальними змінами та порушеннями гемодинаміки в цій групі хворих. Проаналізовано ефективність медикаментозного лікування еналаприлом або гуанфацином у комбінації з гіпокалорійною дієтотерапією у хворих на ГХ з супутнім ожирінням. Доведено ефективність застосування еналаприлу у комбінації з дієтотерапією стосовно впливу на функцію ендотелію, стан мікроциркуляції, метаболізм арахідонової кислоти та жирнокислотний спектр ліпідів еритроцитарних мембран, а також виявлено ефективність використання гуанфацину в комбінації з дієтотерапією у зазначених хворих для корекції гіпертригліцеридемії та покращання мікроциркуляції.

  Скачати повний текст

Вивчено стан дофамінової системи та її вплив на нейрогуморальні фактори розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих з ожирінням. Показано, що у цих хворих на відміну від осіб з АГ без ожиріння спостерігається зменшення активності дофамінергічної системи у вигляді зменшення добової експресії дофаміну, збільшення добової екскреції нарадреналіну з сечею, збільшення концентрації пролактину, альдостерону, лептину в плазмі крові. Визначено негативний корелятивний зв'язок добової екскреції дофаміну з сечею, індексом маси тіла, концентрацією пролактину, альдостерону, лептину. Установлено меншу загальну потужність коливань варіабельності ритму серця з меншою активністю парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, більшим внеском симпатичного відділу та стресорним напруженням вегетативної регуляції серцевої діяльності, ніж у хворих без ожиріння, з порушенням циркадності тонусів різних відділів вегетативної нервової системи протягом доби. За даними добового моніторингу артеріального тиску (АТ) в хворих з АГ та супутнім ожирінням виявлено більші показники "навантаження тиском", варіабельність АТ і порушення його ритму (визначення типу "non-dipper" у 52,6 % випадків), ніж у хворих без ожиріння. Патогенетично обгрунтовано доцільність і доведено ефективність призначення агоністу дофамінових рецепторів - бромокриптину: зменшення АТ, маси тіла, добової екскреції норадреналіну, зменшення концентрації пролактину, альдостерону в плазмі крові, збільшення загальної потужності коливань варіабельності серцевого ритму.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи передопераційної підготовки, оперативного втручання і післяопераційного ведення хворих з косметичними дефектами, передньої черевної стінки і ожирінням ІІ - ІІІ ступеня. Запропоновано комплексний підхід до вирішення проблеми хірургічного лікування косметичних дефектів передньої черевної стінки у хворих з ожирінням ІІ - ІІІ ступеня, а також комплексний підхід до хірургічного лікування косметичних дефектів передньої черевної стінки у хворих з ІІ - ІІІ ступенем. Досліджено особливості кровопостачання передньої черевної стінки, зміни центральної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, газового складу крові, які відбуваються під час адаптації організму до підвищеного внутрішньочеревного тиску. Визначено оптимальний термін проведення передопераційної підготовки і встановлено критерії їх ефективності, запропоновано схему вибору методу операції залежно від типу дефекту передньої черевної стінки, а також нові способи абдомінопластики, трансплантації пупку та його штучного відтворення; доведено їх клінічну ефективність. Надано оцінку ефективності комплексного хірургічного лікування косметичних дефектів передньої черевної стінки у хворих з ожирінням ІІ - ІІІ ступеня на підставі результатів їх лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до тактики хірургічного лікування, що базується на аналізі результатів лікування, показників ліпідного обміну, перебігу супутніх захворювань, впливу операцій на морфофункціональний стан органів та систем. За результатами дослідження впливу операцій на ліпідний обмін встановлено, що виконання операції єюноілеошунтування у строки до шести місяців забезпечує нормалізацію всіх показників ліпідного обміну, а після здійснення операції бандажування шлунка через шість місяців відзначено підвищення коефіцієнту атерогенності. Проведено порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів операцій єюноілеошунтування та бандажування шлунка. Запропоновано шляхи профілактики післяопераційних ускладнень та нові методики оперативних втручань. Доведено, що після операції єюноілеошунтування можливе виникнення тяжких ускладнень, її можна застосовувати тільки за умов суворого відбору пацієнтів як тимчасовий метод. За результатами досліджень післяопераційних ускладнень у разі хірургічного лікування хворих з ожирінням розроблено класифікацію патологічних синдромів, методи їх діагностики та лікування. Обгрунтовано оцінку результатів хірургічного лікування, хірургічну тактику та критерії вибору методу операції в хворих з ожирінням.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість підвищення ефективності хірургічного лікування морбідного ожиріння та супутніх метаболічних розладів шляхом диференційованого вибору операцій шунтування та бандажування шлунка. Встановлено, що впровадження удосконалених способів зазначених баріатричних втручань на підставі поглибленого індивідуалізованого відбору хворих дозволяє адекватно зменшити масу тіла, істотно зменшити частоту ранніх і віддалених ускладнень і покращити перебіг супутніх захворювань, підвищити якість життя хворих з морбідним ожирінням. Виділено групу специфічних бандаж-залежних баріатричних ускладнень, розроблено та впроваджено методи їх профілактики та лікування. Проведено порівняльний аналіз впливу шунтування та бандажування шлунка на перебіг супутніх захворювань та якість життя пацієнтів, розроблено алгоритм вибору способу баріатричного втручання.

  Скачати повний текст