Наведено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, ендокринної системи хворих на виразкову хворобу (ВХ) й оперованих з застосуванням методів органозберігальних і органощадних операцій резекцій шлунка за Більрот-I і Більрот-II. Встановлено, що у хворих на ВХ ступінь ураження кістової тканини залежить від тривалості хвороби. Виявлено, що після резекції шлунка за Більрот-I і Більрот-II нормальний стан кісткової тканини зберігається у кожного четвертого та кожного третього оперованого хворого. Доведено, що після органозберігальних і органощадних операційних втручань у 60,6 % оперованих кісткова тканина зберігається в нормі. Встановлено, що після операційного лікування хворих на ВХ у віддаленому післяопераційному періоді порушується функція гіпофізарно-тиреоїдної системи та статевих залоз. В експерименті на білих щурах, у яких моделювали резекцію шлунка за Більрот-I та Більрот-II і селективну проксимальну ваготомію, після резекційних методів виявлено структурні зміни стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, а також виражені зміни остеоморфометричних показників стану кісткової тканини. Запропоновано алгоритм вибору оптимального методу хірургічного лікування хворих на ускладнені виразки шлунка та дванадцятипалої кишки на тлі остеопенічного синдрому.

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані внаслідок проведених експериментальних досліджень морфологічних особливостей росту, будови та репаративної регенерації стегнової кістки щурів різного віку під впливом екзогенного гідрокортизону. Введення гідрокортизону щурам за дози 0,5 мг/100 г протягом 45-ти діб дозволило одержати модель остеопорозу, а за дози 5 мг/100 г - модель "маніфестного" остеопорозу. Установлено, що глюкокортикоїд-індукований остепороз у щурів тримісячного віку призводить до затримки росту стегнової кістки у довжину та ширину за рахунок пригнічення періостального й енхондрального остеогенеза. Доведено, що деструкція кісткової тканини здійснюється шляхом остеоцитарного остеолізу та пазушної резорбції з утворенням осередків деструкції кісткової тканини за типом "рідка кістка". Установлено, що прояви дегенеративних змін у кістці підвищуються зі збільшенням дози гормона, особливо у тварин, що знаходилися у фазі активного росту. Виявлено, що довготривале введення обох доз гідрокортизону (0,5 і 5 мг/100 г живої ваги) пригнічує процес остеорепарації у метафізарних дефектах стегнових кісток щурів за максимального прояву у тримісячних тварин. Установлено порушення співвідношення клітин, які беруть участь у формуванні регенерату. Під впливом обох доз гідрокортизону на третю добу після травматичного ушкодження підвищується кількість нейтрофілів, а кількість фібробластів і малодиференційованих клітин зменшується. Установлено затримку кісткоутворення у зоні дефекту, за цього прояв відмінностей залежить від структурних змін кістки на момент травматичного ушкодження. На пізніх стадіях репаративного остеогенезу виявлено уповільнення процесів мінералізації та ремоделювання регенерату.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне узагальнення та розроблено нове вирішення поставленої проблеми на основі визначення гендерних особливостей формування піку та втрати кісткової маси в людей різного віку залежно від регіону проживання шляхом розробки нових підходів до діагностики, профілактики та лікування системного остеопорозу та його ускладнень, спрямованих на покращання якості життя в людей різного віку з даною патологією. Визначено прогностичну цінність різних методів діагностики структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей і дорослих залежно від статі (ультразвукова та рентгенівська денситометрія), за допомогою яких встановлено "критичні" періоди життя жінок та чоловіків щодо втрати кісткової маси та своєчасного застосування лікувально-профілактичних методів щодо розвитку остеопорозу та його ускладнень. Встановлено кореляційні зв'язки між показниками мінеральної щільності кісткової тканини, паратгормоном та 25(OH) вітаміном D у сироватці крові в осіб обох статей. Визначено частоту розвитку порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопенія, остеопороз) і найбільш розповсюджених остеопоротичних переломів (проксимального відділу стегнової кістки, передпліччя, плечової кістки) залежно від регіону проживання, віку, статі. Експериментально обгрунтовано використання препарату золедронової кислоти в лікуванні постменопаузального остеопорозу.

  Скачати повний текст

Вперше експериментально обгрунтовано склад і проведено фармакологічне дослідження композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом. Показано потенціюючий вплив глюкозаміну гідрохлориду на протизапальні властивості диклофенаку натрію, що дозволяє знизити його ефективну дозу за збереження високого рівня активності та модифікувати токсикологічні характеристики. Вперше досліджено мембранотропні властивості композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом і підтверджено ефект потенціювання складових компонентів препарату. Встановлено, що застосування композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом під час лікування експериментального остеоартрозу та "ад'ювантного" артриту ефективно впливає на показники обміну хрящової та кісткової тканин, виявом яких є зниження запально-деструктивних процесів у суглобах, що підтверджено даними біохімічних та морфологічних досліджень. Композицію диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом класифіковано як лікарський засіб з протизапальними та хондропротекторними властивостями.

  Скачати повний текст

Визначено особливості вмісту маркерів кісткового метаболізму та рівня кальційрегулювальних гормонів у хворих жінок за наявності та відсутності остеопоротичних переломів. Показано, що для пацієнток з переломами характерні вищі рівні маркерів кісткового метаболізму та більш виражене зниження вмісту кальцитоніну і паратиреоїдного гормону та більш висока швидкість втрати кісткової тканини. За умови відсутності переломів виявлено зниження рівня естрадіолу та незначне підвищення рівня маркерів кісткової резорбції, що свідчить про збільшення інтенсивності втрати кісткової тканини за нормальної або зниженої швидкості кісткоутворення. Вперше вивчено вплив використання терапії електромагнітними хвилями надвисокої частоти (НВЧ), електрофорезу сульфату міді та їх комплексного застосування на клінічну картину, рівень маркерів кісткового метаболізму та кальційрегулювальних гормонів у жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз (ПМОП) за наявності та відсутності в анамнезі остеопоротичних переломів. Встановлено, що застосування НВЧ-терапії та електрофорезу сульфату міді більш позитивно впливає на клінічну картину захворювання, знижує інтенсивність резорбції кісткової тканини і зменшує ризик розвитку нових переломів. Розроблено концепцію необхідності тривалого лікування (3 - 4 курси) через кожні півроку для попередження втрати кісткової маси у даної категорії хворих за даними остеоденситометрії. Ефективність комплексного застосування процедур перевищує тактику їх окремого застосування, що дозволяє зменшити інтенсивність втрати кісткової маси у жінок, хворих на ПМОП у перші роки після настання менопаузи і зменшити ризик переломів кісток у майбутньому.

  Скачати повний текст

Показано, що за аксіального розвантаження задніх кінцівок в атмосфері повітря знижуються модуль пружності, несуча спроможність, енергія пружної деформації, межа міцності стегнових і великогомілкових кісток. Встановлено, що в щурів, які отримували газову суміш, щільність, мінеральна насиченість і зольність епіфізів стегнових кісток залишались близькими до контрольних значень, тоді, як у щурів, які дихали атмосферним повітрям, відбувалося вірогідне зниження значень цих показників. За результатами дослідження встановлено, що періодична подача гіпоксичної газової суміші за умов розвантаження задніх кінцівок гальмує деструкцію протеогліканів і поліпшує біофізичні характеристики кісток.

  Скачати повний текст

За результатами проведеного комплексного клініко-лабораторного та інструментального дослідження у 37 % хворих на артроз уперше виявлено зміни кісткової тканини - зниження її мінеральної щільності, тобто наявності хвороб остеопорозу та остеопенії. Визначено, що ступінь порушень процесів ремоделювання кісткової тканини у хворих на артроз залежить від стадії дегенеративно-дистрофічного процесу та корелює зі статтю та віком (у жінок залежить від тривалості менопаузи). Доведено доцільність призначення магнітотерапії хворим на артроз зі змінами мінеральної щільності кісткової тканини. Виявлено особливості механізму дії магнітотерапії та кальцеміну у комплексному лікуванні даних хворих та з'ясовано їх сприятливу дію на процеси кісткового ремоделювання. Установлено, що застосування комплексного лікування, що передбачає отримання кальцеміну позитивно впливає на процеси кісткового ремоделювання, сприяє зростанню щільності кісткової тканини, а за умов лікування з використанням магнітотерапії - стабілізації втрат кісткової маси у даних хворих. За результатами клінічних, лабораторних і остеоденситометричних досліджень показано ефективність комплексного лікування, що передбачає застосування магнітотерапії та кальцеміну.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено різноспрямовані якісні та кількісні зміни мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з остеоартрозом (ОА), доведено можливість використання параметрів МЩКТ як критерію важкості перебігу мікст-патології та резистентності до терапії. Встановлено, що вираженість клінічних проявів АГ, ОА та ступінь демінералізації осьового скелету взаємопов'язані з порушенням периферичної гемомікроциркуляції та розладами процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і знаходяться у прямопропорційній залежності від біологічного віку пацієнтів, тяжкості перебігу АГ, ступеня гіпертрофії лівого шлуночка та його систоло-діастолічної дисфункції, наявності супутніх реактивного синовіту та аліментарно-конституційного ожиріння. Виявлено, що порушення периферичної гемомікроциркуляції, кисневого режиму у тканинах нижніх кінцівок, зокрема у кістковій, підвищення активності перекисного окиснення ліпідів у разі зниження функціональної здатності антиоксидантних систем, супроводжується розвитком синдрому капіляротрофічної недостатності та є спільними і взаємообтяжуючими факторами прогресування АГ та ОА у даної категорії хворих. Вперше встановлено, що тривале комплексне застосування інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту моексиприлу та синтетичного антиоксиданту емоксипіну у хворих на АГ у поєднанні з ОА, забезпечує позитивний гемодинамічний та метаболічний ефекти та відсутність прогресування демінералізації кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про особливості клінічних і лабораторних -- імунологічних і біохімічних показників у разі неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) у сполученні з остеопорозом (Оп). В клініці НАСГ, сполученого з Оп, має місце поєднання клінічних проявів ураження печінки з підвищеною частотою переломів кісток в анамнезі. Вперше встановлено, що для НАСГ у сполученні з Оп, характерне помірне підвищення в крові активності АлАТ, АсАТ, гамаглутамілтранспептидази (ГГТП) і суттєве збільшення активності лужної фосфатази (ЛФ), якою багата кісткова тканина, причому підвищення активності ЛФ зберігається тривалий час на фоні нормалізації в ході лікування інших біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінки. Вперше доведено, що для нормалізації активності ЛФ необхідне проведення медичної реабілітації із застосуванням вітамінно-амінокислотно-кальцієвого комплексу на фоні диференційованого дієтичного харчування.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, кальційрегулювальних гормонів за хронічної ниркової недостатності (ХНН). З використанням методу двофотонної рентгенівської денситометрії досліджено мінеральну щільність кісткової тканини. Запропоновано концепцію виникнення структурно-функціональних порушень кісткової тканини у разі ХНН. Встановлено, що за даної патології мають місце чотири варіанти ураження кісткової системи залежно від ступеня порушення функції нирок і варіанту порушення кальцієвофосфорного обміну. Доведено, що всі види остеодистрофій супроводжуються зниженням кісткової маси та зростанням ризику переломів. Визначено основні фактори прогресуючих втрат кісткової маси за ХНН. В експерименті на білих щурах встановлено, що ХНН супроводжуєтья порушенням процесів остеоморфогенезу та біомеханічних характеристик кістки тварин. Доведено ефективність використання препарату кальцію з вітаміном D та мікроелементами для корекції виявлених порушень. Обгрунтовано доцільність застосування диференційованих програм комплексного лікування хворих з остеодистрофіями залежно від варіанту ураження кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Наведено результати комлексного клініко-лабораторного, гормонального, інструментального, біохімічного досліджень 159 жінок у постменопаузі: 120 жінок після тотальної оваріоектомії у репродуктивному віці та 39 жінок у фізіологічній постменопаузі. Виявлено особливості клінічного перебігу синдрому після тотальної оваріоектомії у жінок репродуктивного віку. Визначено вплив двостороннього хірургічного видалення яєчників на зміни гормонального профілю, розвиток постменопаузального остеопорозу та порушення показників фосфорно-кальцієвого обміну у жінок репродуктивного віку для оптимізації профілактики наслідків тотальної оваріоектомії. Встановлено, що стан постменопаузи у жінок репродуктивного віку, як наслідок тотальної оваріоектомії, супроводжується більш вираженим клінічним перебігом, ніж за фізіологічної постменопаузи.

  Скачати повний текст

Вперше визначено клініко-патогенетичні особливості перебігу остеопенічного синдрому на тлі хронічного безкам'яного холециститу (ХБХ) й ожиріння. Вперше комплексно вивчено зміни кальцієвого гомеостазу, кісткового метаболізму та структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих з поєднаною патологією - ХБХ та ожирінням. Встановлено, що сукупний перебіг ХБХ й ожиріння призводить до порушень кальцієвого гомеостазу та доволі часто супроводжується формуванням остеопоретичних станів. Визначено кореляційну залежність між кальцієвим гомеостазом, кістковим ремоделюванням і мінералізацією кісток. Патогенетично обгрунтовано включення до комплексного лікування замісної терапії препаратами кальцію та гіполіпідемічним препаратом равісол у хворих на ХБХ та ожиріння.

  Скачати повний текст

Досліджено стан кісткової тканини у хворих на первинний остеоартрит (ОА) за допомогою двофотонної рентгенівської денситометрії у залежності від віку та стану репродуктивної функції у жінок. Вивчено особливості клінічних проявів, стан показників ендогенної інтоксикації у хворих на ОА у залежності від біологічного віку, рентгенологічної стадії захворювання, ступеня функціональної недостатності суглобів, неявності реактивного синовіту та стану кісткової тканини. Проаналізовано вплив дії загальноприйнятого лікування, а також комплексного лікування із включенням класичної акупунктури на клінічні прояви, стан показників ендогенної інтоксикації та мінеральну щільність кісткової тканини у хворих на первинний ОА. З'ясовано терапевтичну ефективність дії фосамаксу на клінічні прояви, стан показників ендогенної інтоксикації та мінеральну щільність кіскової тканини у жінок з первинним ОА та остеопенією чи остеопорозом.

  Скачати повний текст

Вивчено морфогенез кісток скелета після впливу різних режимів хронічної гіпертермії. За допомогою сучасних методів дослідження (остеометричного, гістоморфометричного, біохімічного, рентгеноструктурного, біомеханічного, математичного) одержано нові дані, що свідчать про зміни росту, структури, хімічного складу, ультраструктури та фазового складу кісткового мінералу, міцнісні характеристики кісток в період реадаптації після впливу хронічної гіпертермії. Вперше описано морфофункціональну картину порушень в ультраструктурі мінерального матриксу кісток, що виникають після впливу хронічної гіпертермії різних режимів, виявлених методом рентгеноструктурного аналізу. Доведено доцільність використання інозину з метою корекції несприятливих змін морфогенезу кісток за дії хронічної гіпертермії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментального дослідження морфологічних особливостей будови кісткової тканини, репаративної регенерації кістки та прояву остеогенних властивостей клітин кісткового мозку лабораторних щурів за наявності модельованого аліментарного дефіциту кальцію. Виявлено, що утримання щурів з 1-місячного віку на низькокальцієвій (0,03 %) дієті протягом 1-го, 5-ти,11-ти місяців обумовлює виникнення структурних змін у кістковій тканині стегнової кістки, пов'язаних з активізацією процесів резорбції (остеокластичної, остеоцитарної, перикананалікулярної, пазушної) та зменшенням відносної площі губчастої та компактної кістки. Встановлено, що темпи розвитку та ступінь прояву цих змін найбільш виражені у губчастій кістці самців після 5-місячного аліментраного дефіциту кальцію. Перебіг репаративного остеогенезу, поєднаного з попереднім 5-місячним аліментарним дефіцитом кальцію досліджено на моделі травматичного ушкодження дистального метафіза стегнової кістки (наскрізний дірчастий дефект d = 1,3 мм), кістковий регенерат щоденно оцінювався протягом 1 - 7-ми діб та через 14, 21-у, 28 діб після операції. У щурів дослідної групи на ранніх стадіях остеорепарації виявлено уповільнення темпу катаболізму продуктів запалення та процесу диференціювання клітин фібро- й остеобластичного диферонів, що пов'язано з низькою функціональною активністю макрофагів і зменшенням їх кількості, а також тканинних базофілів і фібробластів у порівнянні з контрольною групою. На подальших стадіях репаративного остеогенезу зафіксовано затримку реорганізації тканин регенерату, більш пізнє формування остеоїду, кісткових трабекул і відновлення кортикальної кістки. На підставі вивчення результатів ектопічної трансплантації клітин кісткового мозку на носії з пористого гідроксилапатиту доведено, що у разі низького вмісту кальцію у раціоні харчування щурів (донорів і реципієнтів) пригнічуються остеогенні властивості цих клітин, внаслідок чого після 5-місячного аліментарного дефіциту кальцію ектопічно утворена кісткова тканина характеризується меншою площею та зрілістю у порівнянні з контролем, а після 11-місячного - не виявляється.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив системної ензимотерапії (СЕТ) на основні механізми розвитку запального процесу в суглобах на ранніх етапах розвитку експериментального остеоартрозу (ЕОА) й ад'ювантного артриту Пірсона (ААП). Визначено динаміку змін вмісту цитокінів у сироватці крові та основних клініко-біохімічних параметрів у хворих на ОА та ревматоїдний артрит (РА) за курсової та довготривалої СЕТ. Проаналізовано її вплив на метаболізм сполучної тканини та інтенсивність протеолізу у хворих на ОА та РА, а також на динаміку змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ОА та РА. Визначено механізми клінічної ефективності курсової та довготривалої СЕТ у процесі лікування хворих на ОА та РА. Запропоновано концепцію протизапального впливу курсової та довготривалої СЕТ на цитокінову регуляцію імунологічної реактивності у хворих на ОА та РА.

  Скачати повний текст

Досліджено ріст, будову та хімічний склад довгих кісток під впливом стресорно-шокогенних факторів, а також можливість корекції наслідків негативних явищ під час лікування переломів у дітей. Вперше в експерименті на білих безпородних щурах п'ятимісячного віку масою 100 - 200 г розглянуто особливості росту, будови та хімічного складу довгих кісток під впливом стресорно-шокогенних факторів (імобілізаційного стресу). Експериментально доведено можливість корекції виявлених змін за допомогою препаратів антицитокінового спрямування (трентал, месулід). На підставі рентген-денситометричних досліджень обгрунтовано клінічне застосування тренталу та месуліду для профілактики остеопенії у випадках переломів.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість остеопорозу за умов великого міста України залежно від віку та статі, визначено потребу в остеопротекторних препаратах серед хворих спеціалізованого стаціонару та жителів великого промислового центру України. Проаналізовано ефективність різних антиостеопоротичних препаратів у хворих старших вікових груп із системним остеопорозом та остеопенією. Установлено можливості та доведено ефективність у лікуванні хворих з постменопаузальним і сенильним остеопорозом та остеопенією нового біологічно активного препарату "Біокосмовіт". Показано ефективність застосування в комплексній терапії остеопорозу ентеросорбентів, зокрема ентеросгель. Уперше в Україні проведено довготривале спостереження за хворими з системним остеопорозом, які приймали фосамакс, і запропоновано ефективні, економічно вигідні схеми його призначення. Розглянуто можливості використання різних методів лікування постменопаузального та сенильного остеопорозу та розроблено диференційний підхід щодо лікування пацієнтів препаратами різних груп залежно від віку, статі, вираженості больового синдрому.

  Скачати повний текст

Вивчено певні аспекти етіопатогенезу, клініки, діагностики та лікування остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії. Установлено, що дисбаланс статевих і гонадотропних гормонів під час менопаузи призводить до порушення ремоделювання кісткової тканини та фосфорно-кальцієвого обміну, що сприяє розвитку остеопорозу. За хірургічної менопаузи остеопороз розвивається значно швидше. На підставі проведеного клініко-параклінічного обстеження установлено закономірності патогенетичного перебігу цієї хвороби в жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії.

  Скачати повний текст