Досліджено характер взаємозв'язку між порушеннями імунітету і пуринового обміну з метою пошуку нових підходів щодо їх взаємної корекції у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Для експериментів використано 150 мишей лінії MRL/Ipr, 70 безпородних щурів і 70 щурів лінії Вістар. На моделі системних аутоімунних захворювань на мишах і щурах виявлено значні порушення імунітету і пуринового обміну, тісно пов'язані між собою. У обстежених 70 хворих на СЧВ також виявлено значні порушення неспецифічної і імунної реактивності з ураженням Т-системи імунітету з вираженими аутоімунними реакціями гуморального і клітинного типів, зареєстровано гіперпродукцію сечової кислоти (СК), підвищення активності ксантиноксидази (КО), порушення співвідношення циклічних нуклеотидів. Встановлено, що порушення імунітету і пуринового обміну щільно пов'язані між собою. В експериментах на лінії MRL/Ipr мишах і щурах лінії Вістар доведено ефективність використання в комплексній терапії аутоімунних захворювань інгібіторів КО. Встановлено ефективність використання в комплексній терапії даних препаратів під час лікування хворих на СЧВ.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу системного червого вовчаку (СЧВ) у поєднанні з носійством вірусу гепатиту B. Розглянуто питання підвищення ефективності лікувального комплексу у разі даної патології. Частота HBs-антигенемії у хворих на СЧВ серед жителів Тернопільщини становить 29,2 %. Показано вплив HBs-антигенемії на порушення в системі про- й антиоксидантного захистів, в імунному статусі, що супроводжується модифікацією клінічної картини хвороби. Обгрунтовано доцільність диференційованого застосування комплексного лікування з включенням ізопринозину у хворих з проявами мезенхімально-запального синдрому та порушень в імунному статусі організму та магнітолазерної терапії у випадку порушення перекисного окиснення ліпідів та імунної реактивності. Застосовані комплекси потенціюють дію базисної терапії шляхом імунорегуляції та зменшення дисбалансу між ліпоперексидацією та антиоксидантним захистом організму.

  Скачати повний текст

На підставі результатів обстежень 126-ти хворих на вовчаковий гломерулонефрит за II морфологічного класу відзначено найнижчі рівні протеїнурії, креатиніну сироватки крові, систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також індексів активності та хронізації у порівнянні з III, IV і V класами, а у хворих з V класом - найбільші індекси хронізації. Визначено критерії несприятливого прогнозу вовчакового гломерулонефриту, а саме: високу персистуючу активність системного червоного вовчака, запізній початок індукційної терапії, відсутність ефекту чи погіршання у разі її проведення, використання як індукційної терапії азатіоприну з глюкокортикоїдами чи монотерапії глюкокортикоїдами, часті загострення, вихідні рівні індексу хронізації більше 8-ми балів, низьку прихильність хворих до лікування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності та безпеки застосування методів інтенсивної терапії у хворих на ревматоїдний артрит та системний червоний вовчак. Розроблено новий напрямок в побудові індивідуалізованої лікувальної тактики, який грунтується на об'єктивізації гетерогенності хворих за параметрами кисневого забезпечення тканин і стану клітинних мембран. Встановлено, що перебіг захворювань і результат застосування еферентних методів і пульс-терапії значною мірою залежать від інтенсивності тканинного дихання, швидкості дифузії кисню в тканині і проникності мембран еритроцитів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення вмісту Al, Ba, Be, Bi, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Li, Mn, Mo, Ni, Pb, Sb, Se, Sn, Sr, V і Zn у волоссі та крові 43-х хворих з різним перебігом системного червоного вовчака доведено клініко-лабораторну значущість та патогенетичну роль мікроелементозу в даних пацієнтів. Встановлено вплив патогенетичної терапії на вміст мікроелементів в організмі. Виділено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання й ефективність подальших лікувальних заходів.

  Скачати повний текст

Доведено порушення фізико-хімічних властивостей крові та сечі у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) в залежності від їх статі й віку, ступеня активності патологічних процесів. Встановлено вплив клінічних та лабораторних чинників (білкових, небілкових азотистих, ліпідних і неорганічних сурфактантів та поверхнево-інактивних речовин), що визначають фізико-хімічний стан крові та сечі. Визначено зміни параметрів адсорбційної тензіометрії крові та сечі під впливом методів медикаментозної патогенетичної терапії СЧВ. Встановлено здатність поліферментної сумішї вобензим відновлювати фізико-хімічні властивості біологічних рідин. В якості контролю за системною ензимотерапією представлено метод динамічної адсорбційної (міжфазної) тензіометрії крові та сечі.

  Скачати повний текст

Розроблено ефективний, патогенетично обгрунтований метод лікування уражень нирок у хворих на системний червоний вовчак. Встановлено, що у даних хворих наявний синдром ендогенної інтоксикації, який супроводжується дисфункцією клітинної та гуморальної ланок імунітету та посиленням процесів вільно-радикального окиснення ліпідів. Виявлено кореляційну залежність між рівнем ендогенної інтоксикації та станом імунної реактивності у хворих на вовчакову нефропатію. Запропоновано комплексний метод лікування уражених нирок з використанням точкової магніто-лазероакупунктури та харчового додатку з властивостями ентеросорбенту "Фібрабету", високу ефективність якого обгрунтовано теоретично та підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Оптимізовано методи лікування хронічного сальпінгоофориту (ХСО) у разі системного червоного вовчака (СЧВ) на підставі визначення характеру перебігу, морфологічних змін і патогенезу захворювання. Встановлено особливості досліджуваної патології та проаналізовано їх зв'язок з екстрагенітальними ознаками захворювання. Розглянуто структурні зміни придатків матки за даними морфологічного дослідження, встановлено характер взаємозв'язку запальних уражень придатків матки з клініко-морфологічними проявами інших вісцеритів. Показано роль імунних порушень і прозапальних цитокінів у розвитку хронічного сальпінгоофориту у хворих на СЧВ. Вивчено функціональний стан гонадотропно-гіпофізарної системи у хворих з СЧВ у разі ХСО. Визначено характер змін метаболізму ліпідів, їх перекисного окиснення й антирадикального захисту у хворих з хронічним сальпінгоофоритом у разі СЧВ. Проведено бактеріологічне дослідження й оцінено ефективність патогенетичної терапії хронічного сальпінгоофориту у разі СЧВ, показано зв'язок її з загальними результатами лікування захворювання. Встановлено роль імунних порушень, прозапальних цитокінів, дисбалансу статевих і гонадотропних гормонів, метаболізму ліпідів і процесів їх перекисного окиснювання у розвитку хронічного сальпінгоофориту у хворих на СЧВ. Розроблено найбільш оптимальні підходи щодо проведення терапевтичних заходів ХСО у разі СЧВ і проведено їх клінічну апробацію.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи діагностики та лікування уражень центральної, периферичної та вегетативної нервової системи у хворих з системним червоним вовчаком (СЧВ). Встановлено особливості перебігу нейролюпусу, досліджено показники електроенцефалографії, реоенцефалографії, ультразвукової доплерографії екстракраніального й інтракраніального відділів брахіоцефальних артерій, а також комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії головного мозку у хворих з різними варіантами перебігу СЧВ. Визначено роль імунних порушень, змін цитокінової мережі, системи метаболізму оксиду азоту та фізико-хімічних властивостей крові в патогенезі уражень нервової системи. Виявлено чинники, що впливають на ефективність лікування неврологічної патології. Розроблено критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг уражень центральної та периферичної нервової системи у хворих на СЧВ та ефективність лікувальних заходів. Доведено доцільність використання в терапії нейролюпусу стимуляторів синтезу оксиду азоту.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність і характер дисліпідемій, гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ), антифосфоліпідного синдрому (АФС) та інших порушень у системі гемостазу. Досліджено їх зв'язок з перебігом захворювання та станом серцево-судинної системи. Оцінено їх патогенетичну роль у формуванні судинної патології у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Виявлено найбільш несприятливі комбінації факторів ризику та розроблено підходи до фармакологічної корекції. Установлено високу частоту клінічних маніфестацій та субклінічних уражень серцево-судинної системи у хворих на СЧВ. Установлено основні варіанти порушень ліпідного обміну у цих хворих та вперше доведено вагомий вплив активності запального процесу на їх формування. Досліджено розлади системи гемостазу у них та установлено, що порушення у системі гемостазу у більшості випадків мають комбінований характер, корелюють з тяжкістю органних уражень і активністю захворювання, асоціюються з тромболітичними ускладненнями, порушенням функції ендотелію та виразністю атеросклеротичного ураження судин. Вивчено поширеність і варіанти гіперреактивності тромбоцитів, тромбоцитопенічного синдрому у хворих на СЧВ та їх вплив на прогресування судинних уражень. Установлено, що ГГЦ та мутація Ц677Т за геном метилентетрагідрофолатредуктазою є незалежними від дисліпідемії факторами ризику розвитку серцево-судинних ушкоджень у хворих на СЧВ. Виявлено найбільш впливові фактори поєднання метаболічних факторів ризику. Розроблено рекомендації щодо необхідності індивідуалізації схем лікування цих хворих з урахуванням профілю метаболічних факторів ризику.

  Скачати повний текст