Розглянуто проблему лікування хворих на флегмони щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД). Вивчено перебіг та загоювання гнійних ран м'яких тканин ЩЛД у трьох клінічних групах хворих, у кожній по 30 пацієнтів: чоловіків та жінок, віком від 18-ти до 60-ти років без супутньої соматичної патології. У всіх групах спостерігалась різна локалізація вогнища запалення, з його поширенням на одну та дві ділянки; ураження однієї анатомічної ділянки спостерігалось у 31,1 % хворих, двох ділянок - у 68,9 %; у 72,2 % виявлено одонтогенні флегмони; у 27,8 % - неодонтогенні флегмони, зокрема, у 14,5 % - остеофлегмони, у 10 % - аденофлегмони, у 3,3 % випадків зустрічались гнілосно-некротичні форми; переважала піднижньощелепна локалізація флегмон (у 53,8 % випадків). Розкрито особливе значення у патогенезі даного захворювання процесу зниження реактивності організму та порушення регуляції імунної відповіді у разі гнійної інфекції. Запропоновано новий патогенетично обгрунтований спосіб лікування флегмону ЩЛД з використанням препарату лімфоміозот H. Встановлено, що в результаті застосування даного способу лікування флегмон ЩЛД спостерігається швидше очищення рани від гнійного ексудату і загоєння вторинним натягненням, з менш вираженими проявами інтоксикації, скороченням післяопераційного періоду, який перебігав без ускладнень; підвищувалась активність показників клітинної і гуморальної ланок імунітету. За результатами проведених досліджень у разі флегмонів ЩЛД, для підвищення резистентності організму та скорочення термінів лікування показано застосування лімфоміозоту H безпосередньо перед хірургічним втручанням та після нього, до зникнення клінічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Роботу присвячено питанням лікування вторинних деформацій зубних рядів, які розвинулись внаслідок захворювань пародонту. Обстежено 1029 чоловік віком від 19 до 70 років. У 12,93% випадках відмічено деформації. Визначено показання до ортодонтичного лікування вторинних деформацій зубних рядів. Проведено ортодонтичне лікування вторинних деформацій у 153 чоловік і встановлено оптимальні терміни корекції. Розглянуто зміну рухливості зубів, глибини пародонтальних кишень, стан слизової оболонки та кісткової тканини альвеолярного відростку, витривалості пародонту до вертикальних навантажень, виконано оклюзіографічне дослідження в період проведення ортодонтичного лікування. Встановлено, що після ортодонтичного лікування вторинних деформацій зубних рядів, зуби розташовуються у правильному анатомічному положенні, мають максимальну кількість оклюзійних точок, а також створюються умови для зменшення функціонального навантаження на окремі зуби та рівномірного розподілу жувального тиску.

  Скачати повний текст

Вирішено завдання сучасної стоматології - визначення впливу оклюзійних порушень, зумовлених дефектами зубних рядів і зниженням міжальвеолярної висоти на внутрішні розлади скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), особливостей їх діагностування за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ). На підставі клінічного обстеження, магнітно-резонансної та комп'ютерної томографії скронево-нижньощелепних суглобів 69-ти хворих (проаналізовано стан 138-ми СНЩС) з внутрішніми розладами та розподілу обстежених за групами згідно з класифікацією дефектів зубних рядів за Eicher виявлено, що на виникнення однобічних і простих зміщень суглобового диску впливають пошкодження коронок зубів і невеликі дефекти. Виникнення важчих видів зміщень суглобового диску зумовлюють протяжні асиметричні дефекти зубних рядів і двобічна втрата зон підпор, особливо задніх. Запропонованний оптимальний протокол МРТ-обстеження СНЩС у сагнітальній і фронтальній площинах, виявлено бічні та досерединні зміщення суглобового диску, що впливає на центральне положення головок нижньої щелепи у звичній оклюзії. Запропоновано здійснювати МРТ-контроль у разі встановлення лікувального положення нижньої щелепи. Створено тривимірну математичну модель нижньої щелепи та виявлено з її допомогою біомеханічні закономірності розподілу силових реакцій у суглобах залежно від місця прикладання жувального навантаження та варіантів оклюзії.

  Скачати повний текст

Досліджено проліферативну активність фібробластів прикріпленої частини слизової оболонки ясен нижнього склепіння присінку порожнини рота залежно від його глибини в осіб молодого віку. Пояснено виникнення рубців після вестибулопластики. Науково обгрунтовано та практично підтверджено доцільність застосування запропонованого комплексного методу лікування даних осіб з мілким присінком порожнини рота. Розроблено метод прогнозування розвитку ускладнень у вигляді рубців після вестибулопластики у разі лікування хвороб пародонта та зубощелепних аномалій за мілкого присінку порожнини рота в цих осіб. Розроблено, обгрунтовано та впроваджено метод профілактики виникнення рубців після вестибулопластики в осіб молодого віку з використанням медикаментозної корекції.

  Скачати повний текст

Визначено частоту вродженої щілини губи і/або піднебіння серед живонароджених за 1993 - 2004 рр. (0,98%), яка найвища у Чернівецькій і Сумській (по 1,26%) та Черкаській (1,13%) областях. Щілина піднебіння в структурі займає у Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях і м. Києві відповідно 38,30%, 33,33%, 24,24% та 16,52%; щілина губи й піднебіння - 61,70%, 59,38%, 75,75%, 83,48%, що відображає різницю в їх етіології. Питома вага щілин піднебіння в структурі збільшена в областях з майже стовідсотковим українським населенням. Оцінено вплив наявності вроджених вад у матері, батька та найближчих родичів, а також величини шлюбної дистанції на ризик виникнення вад. Показано значення хронічних екстрагенітальних, ендокринних хвороб, хронічних інфекційних захворювань, професійної шкоди, паління, вживання ліків у періконцепційний період, проживання на радіаційно забрудненій території на підвищення ймовірності виникнення патології у новонароджених та можливості первинної профілактики.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення рівня діагностики й ефективності лікування пацієнтів, що страждають на больовий синдром дисфункції (БСД) скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС). Виявлено велику поширеність БСД СНЩС (63 % обстежених) серед пацієнтів з головними болями, болями, клацанням та хрустом в області СНЩС. Запропоновано методи ранньої діагностики БСД СНЩС, зокрема, активної термографії обличчя з нітрогліцериновим тестом, імпедансометрії жувальних м'язів з дозованим симетричним електростимуляційним навантаженням, визначення величини кута суглобового шляху під час вертикальних рухів нижньої щелепи. Створено експертну систему для проведення диференційної діагностики між БСД, травматичним артритом (гострим і хронічним), артрозом СНЩС. Розроблено "Схему-стандарт", як алгоритм діагностики та лікування пацієнтів з БСД СНЩС, а також комплекс заходів щодо реабілітації жувальних м'язів з використанням фізіологічного явища реципрокності.

  Скачати повний текст

Визначено розповсюдженість перехресного прикусу (ПП) серед дітей та підлітків шкільних загальноосвітніх закладів Київщини віком від 6 до 17-ти років, проведено оцінювання можливостей саморегуляції досліджуваної зубощелепної аномалії. Проведено обстеження та лікування 128-ми пацієнтів віком від 3,5 до 25-ти років з функціональною, зубоальвеолярною та скелетною формами ПП. Визначено основні етіологічні чинники розвитку різних форм ПП. Розроблено клініко-діагностичні критерії форм ПП і карту-схему обстеження пацієнта з ПП. Розроблені нові конструкції ортодонтичних апаратів для лікування однобічного лінгвального та однобічного буквального ПП.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості напівпроникної мембрани (діалізатора), встановлено її здатність до проникливості для лікарських засобів. Розроблено нову лікарську композицію, до складу якої входять декасан, полісорб МП, мепівастезин і встановлено здатність до діалізу цих лікарських засобів. В експерименті на 100-та щурах вивчено ефективність дії ранового діалізу, що підтверджено результатами клінічних, біологічних, біохімічних і гістологічних методів дослідження. В клініці на 95-ти хворих показано ефективність застосування запропонованої лікарської композиції в комплексному лікуванні одонтогенних абсцесів і флегмон щелепно-лицьової ділянки, що підтверджується більш швидким зникненням гнійного ексудату, появою грануляційної тканини та загоєнням рани на 2 - 3-тю добу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено вивчення етіологічного фактора виникнення сіалолітіазу - персистенції вірусів цитомегалії та мумпус, тропних до залозистих тканин, визначено патогенез захворювання. Здійснено сіалосонографію та імунопатоморфологічні дослідження, результати яких дозволили виявити системність ураження хронічним запаленим процесом усіх слинних залоз за сіалолітіазу. Встановлено діагноз "хронічний сіалоаденіт з сіалолітіазом" з двома формами хронічного запалення в слинних залозах - склерозуючою, викликаною преважанням персистенції вірусу цитомегалії, та ектазійною, обумовленою персистенцією вірусу мумпус. Удосконалено методику комплексного лікування хворих на сіалолітіаз з урахуванням етіологічного фактора та патогенезу захворювання.

  Скачати повний текст

Досліджено та систематизовано дисфункційні стани зубо-щелепного апарату (384 пацієнти). Вивчено етіологію та патогенез стійких функціональних зміщень нижньої щелепи, їх клінічні прояви (124 пацієнти). Систематизовано стійкі функціональні зміщення нижньої щелепи (СФЗНЩ) залежно від етіології, механізму розвитку, супутньої патології. Удосконалено діагностику СФЗНЩ. Запропоновано комплексну стандартизовану схему діагностичного процесу. Розроблено схему патогенетичного лікування СФЗНЩ, що передбачає комплексне застосування параоклюзійної шини та системного зшліфовування оклюзійних поверхонь зубів. Виготовлено пристрій для діагностики та лікування стійкого функціонального зміщення нижньої щелепи. Удосконалено методику корекції оклюзійних поверхонь зубних рядів. Визначено шлях профілактики СФЗНЩ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за очікування оперативного втручання у досліджених хворих є певна напруженість стрес-реалізуючої системи, яка обумовлена психо-емоціональними факторами та больовим синдромом і проявляється підвищенням артеріального тиску, загального периферичного судинного опору та рівнів кортизолу та глюкози. Зазначено, що у хворих похилого та старечого віку з гіпертонічною хворобою під час оперативних втручань на щелепно-лицьовій зоні слід віддавати перевагу такому загальному анестетику, як пропофол.

  Скачати повний текст

Виготовлено новий композитний остеопластичний матеріал "Остеопор" на основі ліофілізованої плацентної тканини та вітчизняної остеотропної біфазної кераміки "Кергап Т". На підставі даних дослідження особливостей формування кісткового регенерату та побудови нової органотипової кістки за умов заповнення дірчастих кісткових дефектів нижньої щелепи щурів запропонованим матеріалом наведено експериментальне обгрунтування та здійснено нове клінічне розв'язання науково-практичного завдання з заміщення післяопераційних кісткових порожнин щелеп матеріалом "Остеопор", що є профілактикою розвитку ускладнень запального та атрофічного характеру, способом підвищення ефективності лікування та зменшення термінів ортопедичної реабілітації хворих після видалення білякореневих кіст і зубів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання покращання діагностики та лікування гострого остеомієліту нижньої щелепи. Розроблено доступну систему методів діагностики гострого одонтогенного остеомієліту. Вперше виявлено, що ступінь порушення регіонарної гемодинаміки щелеп визначається інтенсивністю запальної реакції та глибиною патологічних змін кісткової тканини, зумовлених гострим одонтогенним остеомієлітом (ГОО). Доведено взаємозв'язок між інтенсивністю запальної реакції на місці внутрішньошкірного введення бактеріального антигена, показників імунограми, ступенем асиметрії гемодинамічних показників і особливостями клінічного перебігу ГОО. Удосконалено методику динамічного спостереження за нормалізацією регіонарної гемодинаміки в процесі лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих на хронічну механічну травму слизової оболонки порожнини рота на підставі вивчення імунної та гормональної дисфункції й опрацювання обгрунтованої корекції виявлених порушень у комплексному лікуванні. Проведено обстеження 112-ти хворих з хронічною механічною травмою слизової оболонки порожнини рота. Найчастіше трапляється хронічна механічна еритема, ерозія, декубітальна виразка та лейкоплакія. На підставі аналізу клінічних, імунологічних, ендокринологічних і цитологічних досліджень розроблено метод комплексного лікування хворих на хронічну механічну травму слизової оболонки порожнини рота, який включає цілеспрямовану корекцію імунної та гормональної дисфункції. Запропоновану методику підтверджено результатами експериментальних і клінічно-лабораторних досліджень у найближчі та віддалені терміни спостереження.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні вияви та методи лікування деформації зубних дуг у підлітків та дорослих. Виявлено деформації зубних дуг у 34,8% обстежених з постійним прикусом. Визначено основні причини збереження їх у дорослих, а саме - неусунення під час лікування (непрогнозоване переміщення зубів) та недисциплінованість пацієнтів. Проведено морфометричний аналіз моделей щелеп, завдяки якому вивчено механізм формування деформацій, їх характер та місця локалізації. Досліджено клініко-морфометричну характеристику аномалій положення окремих зубів, їх скупченості, протрізії фронтальної ділянки верхньої щелепи та деформації зубних дуг у разі макродентії. Найважчі деформації виявлено за умови скупченості зубів, обтяжених макродентією. З метою визначення індивідуальної макродентії застосовано фаціальний форфологічний індекс Ізарда. Аналіз телерентгенограм показав, що деформації зубних дуг зосереджуються в межах зубо-альвеолярного комплексу, основи щелеп розвиваються нормально. Визначено діагностичні тести для вибору методу лікування: положення на телеренгенограмах "стрес-осі", величина суб'югального кута та кутів діагностичного трикутника Твіда. Опрацьовано основні напрямки лікування деформацій зубних дуг у дорослих. Визначено показання до застосування методів лікування, відповідно до періоду постійного прикусу та клініко-морфометричної характеристики деформації. Запропоновано методи профілактики ускладнень під час лікування, застосовано на практиці апарат власної конструкції для дистального переміщення зубів та удосконалено деякі ортодонтичні апарати для досягнення естетики лікування дорослих.

  Скачати повний текст

Визначено основні причини та частоту ретенції зубів, що належать до різних анатомічних груп залежно від статі, віку, їх поєднання з іншими зубо-щелепними аномаліями. Запропоновано шість типів ретенції залежно від топографічних особливостей розташування ретенованого зуба та обгрунтовано комплексний підхід до діагностики та лікування пацієнтів з даною аномалією. На підставі телерентгенограмного обстеження пацієнтів обгрунтовано вибір методу лікування затримки прорізування та ретенції зубів, ускладненої скупченістю. Доведено необхідність проведення у важких діагностичних ситуаціях комп'ютерної томографії з метою чіткого визначення просторового розташування ретенованих зубів і вибору адекватного способу лікування. Розроблено алгоритм лікування ретенції зубів, зумовленої надкомплектними зубами. Вперше, за наявності ретенованих зубів, для збереження альвеолярного відростка у разі виникнення значного дефекту після видалення надкомплектних зубів застосовано кісткову пластику кістковим замінником Bio Os з біологічною мембраною. Запропоновано оригінальні способи переміщення ретенованого зуба залежно від його розташування у товщі кісткової тканини щелепи.

  Скачати повний текст

За допомогою проведених досліджень виділено форми прогенії. Виявлено морфологічні та функціональні порушення щелепно-лицевого апарату, зовнішнього дихання. Удосконалено діагностику сагітального розміру ротоглотки в клінічній практиці у 21 хворого. Апробовано спосіб хірургічного лікування, що сприяє усуненню прогенії та відкритого прикусу. Проведено порівняльну оцінку результатів оперативного втручання на вигляд обличчя, функцію жування, артикуляцію звуків і зовнішнє дихання.

  Скачати повний текст

Досліджено міцнісні, морфологічні, функціональні характеристики нижньої щелепи, скронево-нижньощелепового суглоба, кісткових трансплантатів донорських ділянок скелета людини (тім'яна, скронева кістки, ключиці: груднинний відділ і діафіз, VII ребро; гребні крила клубової кістки, метатарзальні кістки). Розглянуто фактори оцінювання трансплантатів з метою обгрунтування їх застосування у лікуванні хворих з адамантиномами, дефектами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами та деформівними остеоартрозами скронево-нижньощелепового суглоба (СНЩС). Наведено результати лікування. Запропоновано біохімічно та морфометрично обгрунтовані варіанти вибору індивідуально необхідних трансплантатів для реконструкції нижньої щелепи та СНЩС. Визначено ефективність диференційованого підходу щодо вибору автотрансплантатів для лікування хворих з адаматиномами, дефектами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами й деформівними остеоартрозами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами й деформівними остеоартрозами СНЩС, що сприяє покращанню результатів лікування.

  Скачати повний текст

Обстежено 109 хворих з гострими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї. Виявлено, що у хворих з одонтогенними абсцесами цих тканин є тимчасовий імунодефіцит, який виявляється не тільки за умов госпіталізації та на всіх етапах проведеної загальноприйнятої комплексної медикаментозної терапії, а також зберігається у реконвалесцентному періоді протягом 1,5 - 2-х місяців після випискти хворих зі стаціонару. У 70,8 % виписаних зі стаціонару пацієнтів з одонтогенними абсцесами у реабілітаційному періоді можна виділити період неповного видужання, під час якого спостережено астенічний синдром, а також зареєстровано високу частоту різних загальних захворювань. Повне клінічне видужання у всіх хворих з гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями відбувається не раніше, ніж через 1,5 - 3 місяці після завершення комплексного традиційного лікування. Тимчасовий імунодефіцит у хворих з гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними процесами м'яких тканин обличчя та шиї на натуральній основі "Трофосан-4". Для медиментозного лікування одонтогенних абсцесів запропоновано комплекс сучасних вітчизняних лікувальних препаратів, застосування якого дозволяє скоротити строки перебування хворих у стаціонарі та знизити кількість ускладнень.

  Скачати повний текст