На підставі даних ехокардіоскопії виділено чинники серцевої недостатності (СН) в пацієнтів, що лікувались хронічним гемодіалізом (ХГ). Розроблено стадії та робочу класифікацію функціонального стану артеріовенозної фістули (АВФ), що грає вирішальну роль у визначенні обсягу передопераційного обстеження та виборі методу реконструкції АВФ. Запропоновано ізольований та комбінований методи реконструкції АВФ у разі її дисфункції. Визначено роль перфорантної вени "ліктьової ямки" у розвитку дисфункції АВФ. Наведено спосіб екстравазальної корекції аневризми судинного доступу за допомогою спіралі О.М. Віденського. Розроблено техніку формування аутовенозного артеріо-артеріального шунта як судинного доступу для ХГ та способи реконструкції у разі його дисфункції та спосіб створення судинного доступу для ХГ у пацієнтів з застійною серцевою недостатністю. Запропоновано новий спосіб створення судинного співустя, що дає змогу покращити гемодинамічні характеристики анастомозу. Вивчено центральну гемодинаміку у хворих, що лікувались ХГ з аутовенозним артеріо-артеріальним шунтом. З метою оптимізації методу розроблено різні варіанти операцій та технічні прийоми їх виконання. Вивчено морфологічні зміни стінки шунта в процесі його експлуатації в різні терміни після операції, а також безпосередні та віддалені результати операцій з формування судинного доступу в хворих з СН.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності використання гемодіалізної системи, в контурі управління якої для досягнення цільової функції взаємодіють технічні та біологічні компоненти. Зазначено, що керуючим комплексом у контурі управління є апарат "штучна нирка", об'єктом керування - пацієнт, ланкою оптимізації у колі зворотного зв'язку - лікар-оператор. На підставі уточнення цільової функції, математичного та комп'ютерного моделювання ефективності управління у гемодіалізній системі розроблено алгоритм оптимізації процесу екстракорпоральної корекції гомеостазу за критерієм максимального видалення токсичних речовин.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено патогенетичні механізми порушення акту сечовипускання у літніх жінок та вивчено особливості інфекційно-запального процесу в сечовому міхурі залежно від тривалості менопаузи. Проведено клінічну оцінку зазначеного акту та вивчено стан уродинаміки нижніх сечових шляхів у жінок з урогенітальними розладами у постменопаузі. З використанням системного підходу проаналізовано частоту, особливості клінічного перебігу та вплив на якість життя функціональних порушень сечовипускання та інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді. Запропоновано діагностичний алгоритм і обгрунтовано комплексний підхід до діагностики зазначених розладів. Доведено ефективність нового вітчизняного фітоестрогенного препарату "ЕКСО" у комплексному лікуванні функціональних порушень та інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузі.

  Скачати повний текст

Вивчено доцільність, ефективність і безпеку використання агоністу периферичних опіоїдних рецепторів даларгіну у монотерапії й у комбінації з авторською методикою електроімпульсної терапії тазового дна у хворих на гіперактивний сечовий міхур (ГСМ). Показано причинно-наслідкові взаємовідносини ефективності аналогу лейцин-енкефаліну даларгіну та комплексної опіатно-електроімпульсної терапії від ступеню клінічних проявів симптомокомплексу ГСМ і статі хворих, на їх базі опрацьовано принциповий диференційований клінічний алгоритм щодо діагностики та лікування хворих на ГСМ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено, що у разі введення кріоекстракту плаценти старим тваринам спостерігається ревіталізуючий ефект, як і у разі підсадження їм фрагмента плаценти, що проявляється в поліпшенні морфофункціонального стану паренхіматозних органів. Запропоновано новий метод лікування урогенітальних розладів у жінок у клімактеричному періоді з використанням препарату "Кріоцелл-кріоекстракт плаценти", що полягає у внутрішньом'язовому введенні 1,5 мл кріоекстракту плаценти із періодичністю 1 раз у 3 дні - 5 ін'єкцій на курс лікування з одночасним введенням вагінальних тампонів, насичених цим же препаратом. Проведено порівняльний аналіз терапевтичної дії препарату "Кріоцелл-кріоекстракт плаценти" та препарату "Овестін", який найбільш часто використовують у клінічній практиці. Встановлено найбільш виражену ефективність застосування препарата "Кріоцелл-кріоекстракт плаценти", що підтверджено клініко-лабораторними дослідженнями.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методики фармакоекономічного аналізу лікарських рослинних засобів, які використовуються в гастроентерології, урології з урахуванням даних доказової медицини для оптимізації інформаційного забезпеченнчя фахівців та під час запровадження формулярів. Наведено методику проведення аналізу доказової інформації про лікарські рослини та виділено рослини, застосування яких в гастроентерології та урології ефективно. З урахуванням результатів маркетингового аналізу обгрунтовано методики формакоекономічного аналізу та запропоновано лікарські рослинні засоби з оптимальним показником "витрати - ефективність" для формулярів профільних лікувально-профілактичних закладів. Розроблено структуру комп'ютерної бази даних про лікарські рослинні засоби, складовими якої є доказові дані про ефективність, безпечність, взаємодію лікарських рослин, їх фармакоекономічні параметри.

  Скачати повний текст

Установлено, що за одночасної трансплантації нирки та нефрекомії полікістозно зміненої нирки реципієнта післятранспланаційний період супроводжується розвитком гнійно-септичних ускладнень, що зумовлює необхідність попередньої нефректомії у даної категорії хворих. Доведено, що попередня нефректомія власних нирок у хворих на полікістозну хворобу та хронічний пієлонефрит знижує ризик септичних ускладнень та подовжує строки функціонування трансплантату. Виявлено, що у 4,7 % хворих, що лікуються хронічним гемодіалізом, має місце розвиток вторинного гіперпаратиреозу, який потребує хірургічного лікування. Зазначено, що субтотальна паратиреоїдектомія призводить до поступової регресії клінічних і рентгенологічних симптомів гіперпаратиреозу та нормалізації фосфорно-кальцієвого обміну. Доведено можливість хірургічної підготовки хворих з хронічною нирковою недостатністю, що ускладнилася уремічною тампонадою серця, до трансплантації нирки. Установлено, що у випадку спонтанного розриву алотрансплантату видалення його показано лише за умов тромбозу ниркової вени трансплантату та за гострого відторгнення III ступеня та гострого канальцевого некрозу. На підставі результатів проведених досліджень розроблено комплексну хірургічну програму трансплантації нирки, яка передбачає дотрансплантаційну підготовку, саме трансплантацію та хірургічну корекцію ускладнень у післятрансплантаційному періоді, завдяки здійсненню якої досягнуто показники: річну виживаність ниркового трансплантату у 77,5 % випадків та функціонування алонирки протягом п'яти років - 64,5 %.

  Скачати повний текст