Досліджено актуальне питання сучасної гінекології - зниження частоти патології репродуктивної системи у дівчаток-підлітків. Встановлено взаємозв'язок між частотою та клінічними проявами післяабортних ускладнень і особливостями їх психологічного статусу, системного імунітету та мікробіоценозу статевих шляхів. Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів на підставі психопрофілактичної та медикаментозної корекції. Наведено методи контролю за ефективністю та прийнятністю різних лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, що проводятсься у даній віковій категорії населення після артифіційних абортів з використанням психологічних, мікробіологічних та імунологічних показників.

  Скачати повний текст

Досліджено етіопатогенетичний розвиток, визначено діагностичні критерії та розроблено патогенетично обгрунтований комплекс загального та місцевого лікування запальних захворювань зовнішніх статевих органів і піхви у дівчат різних вікових періодів життя. Виявлено, що вульвовагініт у дівчаток і підлітків як поліетіологічний запальний процес зовнішніх статевих органів і піхви виникає на спровокованому преморбідному фоні, який зберігає "перинатальний" слід, внаслідок анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму під дією патогенних етіологічних чинників, порушення загальних і місцевих імунологічних взаємозв'язків гуморального та клітинного імунітету, цитокінового та гормонального профілю організму, а також порушення процесу апоптозу у піхві за несформованих імунологічно-гормональних взаємодій незрілого дитячого та підліткового організму. Виявлено, що дані чинники патогенезу розвитку вульвовагініту обумовлюють необхідність проведення ретельної діагностики патологічного процесу на всіх його етапах виникнення та вимагають адекватного призначення загального та місцевого лікування залежно від віку пацієнтки, етіологічного збудника та рівня складності усіх даних патогенетичних етапів прогресування запального процесу.

  Скачати повний текст

Встановлено вплив спадкової компоненти, умов перебігу антенатального та допубертатного періоду на формування затримки статевого дозрівання (ЗСД). На підставі аналізу гормонального статусу виявлено особливості секреції гонадотропінів, пролактину, тестостерону, естрадіолу у випадку ЗСД, виділено групу ризику з розвитку порушень менструальної функції. Показано провідну роль гіпоестрогенії в етіології природженої ектопії шийки матки у дівчат-підлітків. На підставі результатів ехографічної морфометрії внутрішніх геніталій доведено, що розміри тіла матки у випадку ЗСД у всіх вікових підгрупах є меншими, ніж за нормального статевого дозрівання, достовірних відрізнень у розмірах яєчників не виявлено. Зроблено висновок, що ЗСД не можна трактувати як відстрочений пубертат, оскільки у 55,5 % випадків порушується відповідність між розвитком вторинних статевих ознак і внутрішніх геніталій, у 57,7 % обстежених виявлено диспропорційний розвиток матки. Запропоновано показник розвитку тіла матки, що дозволє судити про зміну форми тіла матки. Розроблено нові засоби лікування (циклічну рефлексотерапію та лікувальний збір для стимулювання статевої гормональної функції). Досліджено ефективність нових і традиційних засобів лікування з використанням коефіцієнтів приросту довжини та товщини матки. Доведено перевагу комплексної терапії, що поєднує дані засоби з вітамінотерапією.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове вирішення актуальної задачі - підвищення ефективності консервативного лікування дівчат-підлітків з функціональними кістами яєчників (ФКЯ). На підставі проведеного аналізу клінічної характеристики таких дівчат установлено особливості їх фізичного та статевого розвитку, психоемоційного стану. Установлено ехографічні варіанти побудови ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій. Оцінено стан контрлатеральних яєчників у дівчат-підлітків. Доведено наявність особливостей гормонального гомеостазу в дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій. Визначено особливості психоемоційного стану цих пацієнток та виявлено кореляційну взаємозалежність між показниками їх ендокринного та психологічного статусу. На підставі одержаних результатів розроблено схему патогенезу ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення рівня репродуктивного здоров'я підлітків з акушерсько-гінекологічною патологією за наявності екстрагенітальних захворювань. Розроблено та впроваджено комплексну етапну реабілітацію з використанням сучасних технологій діагностики, визначено патогенетичні механізми її формування. З застосуванням клініко-лабораторних, біохімічних, генетичних, імуноферментних, імуноморфологічних, променевих (рентгенографічних, ультразвукових, зокрема доплерометричних, томографічних) методів досліджень надано комплексну оцінку перебігу пубертату за наявності вагітності та гінекологічних порушень у 520-ти дівчат-підлітків. Установлено, що у 88,9 % вагітних і 91,9 % гінекологічних хворих, які потребують акушерсько-гінекологічної допомоги, має місце екстрагенітальна патологія, що поглиблює акушерські ускладнення та порушення статевого розвиту та менструальної функції. На підставі аналізу одержаних результатів визначено патогенетичну роль гормональних, генетичних, біохімічних, доплерографічних змін у розвитку ускладнень вагітності та пологів, а також формуванні гінекологічних розладів у підлітків. Створено алгоритми діагностики патології пубертату у гінекологічних хворих, а також прогнозу акушерських ускладнень у юних вагітних. Розроблено та впроваджено комплексну етапну систему реабілітації, складовими якої є лікувальні схеми, та наявність природних і преформованих фізичних факторів для санаторно-курортного та позакурортного використання, що нормалізує функції статевої системи і стан соматичного здоров'я.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вдосконалення діагностики, лікування, профілактики запальних захворювань геніталій у дівчат, підлітків та юних жінок. Вперше проведено вивчення та порівняльний аналіз особливостей клінічного перебігу, етіологічного спектра та патогенетичних механізмів розвитку даних захворювань за сучасних умов. Висвітлено семіотику запальних захворювань геніталій у пацієнток дитячого та підліткового віку. Запропоновано клініко-діагностичні критерії, побудовані на результатах дослідження клініко-мікробіологічних, імунологічних і морфологічних проявів захворювання. Розроблено методи лікування на підставі етапності, комплексності та індивідуального вибору терапії. Визначено фактори ризику даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Створено систему статевого виховання дітей та підлітків з залученням вікових характеристик, спрямовану на збереження репродуктивного здоров'я майбутніх матерів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання патологічного перебігу статевого розвитку дівчаток - інвертованого пубертату (ІП). Проаналізовано клініко-анамнестичні та гормонально-метаболічні особливості дівчаток з ІП, становлення менструальної функції, розроблено патогенетично обгрунтовані лікувально-профілактичні заходи щодо порушень функціонування статевої системи на подальших етапах індивідуального розвитку. Визначено частоту ІП, її залежність від віку появи ізольованого пубархе, чинники ризику порушення послідовності появи вторинних статевих ознак у дівчаток за даними життєвого, сімейного анамнезу та супутньої патології. Висвітлено динаміку фізичного і статевого розвитку дівчаток з ІП. За результатами гормонального обстеження основна патогенетична ланка розвитку ІП у дівчаток - гіпоестрогенний стан на час вступу в пубертат, який клінічно виявляється відставанням у фізичному і статевому розвитку, дефіцитом осіфікації, зменшеними розмірами матки. Встановлено різний патогенез розвитку ізольованого пубархе в 8 - 10 та в 11 - 12 років; у кожної третьої дівчинки з ІП напередодні менархе з'являються перші ознаки гіперандрогенії. Запропоновано новий алгоритм спостереження на доменархеальному етапі, що допомагає проводити первинну профілактику порушень менструальної функції в майбутньому.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему етіології, патогенезу, діагностики та лікування запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду. Установлено, що розвиток і перебіг вульвовагінітів взаємопов'язаний з наявністю у дітей екстрагенітальної патології та дитячих інфекційних захворювань. Виявлено, що в етіологічному спектрі вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку відіграє роль підвищення кількісних показників патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, грибів роду Candida на тлі низьких концентрацій лактобактерій в усі вікові періоди. Розвиток неспецифічного вульвовагініту в дівчаток препубертатного віку перебігає на тлі компрометації локального імунітету піхви, не супроводжується пригніченням системного імунітету та фагоцитарної функції. На підставі результатів досліджень показано необхідність розробки методів раннього виявлення, динамічного спостереження та терапії вульвовагінітів у дівчат періоду препубертату з урахуванням мікробіологічних та імунологічних особливостей у даному віковому періоді та з використанням у комплексі лікування вульвовагінітів пробіотиків ("Симбітер-2").

  Скачати повний текст

Уперше у порівняльному аспекті охарактеризовано гормональний гомеостаз у дівчаток з затримкою статевого розвитку та різними формами порушення менструального циклу у разі дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитовидної залози (ЩЗ) за умов патології пубертатного періоду залежно від рівня пептидних і стероїдних гормонів крові. Проведено комплексне оцінювання динаміки фолікулостимулювального та лютеінизувального гормонів, пролактину, естрадіолу, прогестерону, кортизолу, тиреотропного гормону, трийодтироніну та тироксину в сироватці крові під впливом санаторно-курортного лікування у дівчаток з затримкою статевого розвитку, первинною та вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом, поліменореєю. Розроблено диференційований комплекс лікування патології пубертатного віку залежно від нозології, вихідного стану гонадотропної функції гіпофізу, яєчників та ЩЗ за умов курорту.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження особливостей функціонування гіпофізарно-яєчникової та симпато-адреналової систем у дівчат, які проживають за умов техногенного забруднення та у відносно чистому районі міста. Вперше встановлено, що особливості функціонування гіпофізарно-яєчникового комплексу у дівчат, які проживають за екологічно несприятливих умов, зумовлені гіперактивацією симпато-адреналової системи з переважанням активності медіаторної ланки на початковому етапі статевого розвитку та гормональної - у період становлення менструальної функції. Виявлено, що у дівчат із зони екологічного неблагополуччя як з регулярним менструальним циклом, так і в разі його порушення провідну роль у формуванні взаємодії між гіпофізарно-яєчниковою та симпато-адреналовою системами, на відміну від дівчат з екологічно чистого району, відіграє не норадреналін, а дофамін. Показано, що застосування комплексу профілактичних заходів та засобів фармакотерапевтичної корекції, які забезпечують адаптогенний, антиандрогенний та вегетотропний ефекти, для лікування дівчат з порушеннями менструального циклу сприяє регуляції функції статевої та симпато-адреналової систем.

  Скачати повний текст

Проведено комплексну порівняльну оцінку особливостей гормонального гомеостазу, стану внутрішніх статевих органів і структурно-функціональних особливостей кісткової тканини у дівчат-підлітків з аменореями центрального генезу. Висвітлено нові аспекти патогенетичних механізмів розвитку первинної аменореї, зумовлених зниженою секрецією гонадотропних і статевих гормонів на тлі підвищеного рівня соматотропного гормону гіпофізу, що є одним з головних чинників виникнення порушень статевого та фізичного розвитку у дівчат у період становлення репродуктивної функції. На підставі результатів комплексного обстеження з використанням ультрасонографічного моніторингу розвитку внутрішніх геніталій та функціонального стану системи гіпофіз - яєчники - матка - піхва встановлено нормативні показники статевого розвитку здорових дівчат за сучасних умов. Уперше описано структурно-функціональні зміни кісткової тканини у дівчат з аменореєю. Визначено певні механізми втрати та формування кісткової тканини, її структурно-функціональні порушення та розвиток остеопенічного синдрому у дівчат з первинною аменореєю.

  Скачати повний текст

Досліджено можливість зниження кількості випадків порушень менструального циклу у пацієнток раннього й активного репродуктивного віку з патологічним пубертатним періодом (ППП). Вивчено фактори ризику розвитку таких порушень, досліджено гормональний фон, стан молочних залоз, шийки матки та кісткової тканини. Розроблено та впроваджено комплексну схему прогнозування, профілактики та лікування порушень менструального циклу у пацієнток з ППП. Показано, що використання розробленої схеми сприяє відновленню менструального циклу у 84,4 % пацієнток раннього репродуктивного віку та у 85,9 % - активного репродуктивного віку.

  Скачати повний текст

Показано, що комплексна терапія, що передбачає застосування фітоестрогенного препарату "ЕКСО", з метою профілактики карієсу зубів у дівчат з затримкою статевого розвитку дозволила через 2 роки спостережень зменшити кількість випадків карієсу за індексом КПУз у 4,4 раза, за індексом КПУп - у 4,2 раза, знизити інтенсивність запалення тканин пародонта за індексом кровоточивості у 3 раза. За цього показники рівня гігієни - індекси Грін - Вермільона та Турескі зменшилися у 1,86 і 2,68 раза відповідно. За результатами епідеміологічних спостережень показано, що поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей вірогідно корелювала з рівнем пестицидного навантаження в районі мешкання. За експериментальної гіпоестрогенії у щурів у разі використання ЕКСЩ за доз 150 мг/кг і 300 мг/кг мала місце компенсація дефіциту ендогенних естрогенів, запобігались порушення мінерального обміну та гальмувався розвиток карієсу зубів. На підставі результатів біохімічних, біофізичних і спектроколориметричних досліджень ротової рідини, твердих зубів, слизової оболонки ясен і клітин букального епітелію (КБЕ) у дівчат з затримкою статевого розвитку показано, що за використання фітоестрогенів нормалізуються порушені у вихідному стані показники мінерального обміну, коливання величини pH, ступінь мінералізації зубів, функціональні реакції мікросудин на жувальне навантаження, зарядовий стан КБЕ.

  Скачати повний текст

Встановлено частоту реєстрації порушення менструальної функції (ПМФ) у дівчат 13 - 18-ти років з ознаками розладу харчової поведінки, такою як нервова анорексія (НА) (2,2 %) на основі матеріалів проведеного анонімного анкетування. Визначено частоту реєстрації спадкової обтяженості психічними захворюваннями (11,6 %) й ускладненого перебігу перинатального періоду (51,7 %), соматоневрологічної (15,9 %) та соматичної захворюваності (хвороби органів травлення - 79,9 %, ЛОР-органів з 37,1 %), внутрішньосімейних проблем (67,4 %), наявності характерологічних особливостей дівчат у виді акцентуацій характеру (95,5 %) та дисгармонійного виховання в сім'ї (85,04 %). Визначено, що гормональні зміни, які відображають регресію нейроендокринних механізмів регуляції репродуктивної функції до препубертатного рівня знаходять відображення в картині ЕЕГ і в ехографії внутрішніх геніталій пацієнток вже на ініціальному етапі нервової анорексії, а за поновлення менструальної функції нейроендокринні порушення регуляції менструальної функції зберігаються, тому пацієнтки, які перенесли НА, є групою ризику щодо поновлення розладів менструального циклу та потебують спостереження. Проведено проспективне комплексне дослідження гормонального фону й ехографічного статусу жіночої статевої системи, функціонального стану головного мозку та сімейного мікроклімату, характерологічних особливостей дівчат з даною патологією. Доведено, що з метою профілактики рецидивів ПМФ дівчата, які перенесли НА повинні знаходитися на диспансерному обліку у гінеколога й у психотерапевта до кінця періоду статевого дозрівання.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості статевого та фізичного розвитку, гормональний гомеостаз, структурно-функціональні властивості кісткової тканини дівчаток з патологією пубертатного періоду. Установлено, що низька концентрація естрадіолу та прогестерону у крові цих дівчаток з патологією зазначеного періоду є причиною дефіциту кісткової маси, розвитку у них остеопенії та можливості прогресування сколіотичної хвороби. Розроблено лікувальний комплекс, який позитивно впливає на клінічні прояви, нормалізує антропометричні показники, вміст гонадотропних гормонів, збільшує концентрацію стероїдних і пептидних гормонів на 78,0 %, рівень кальцію - на 98,0 %. У результаті лікування індекс щільності кісткової тканини збільшився на 5,0 - 6,0 % в основній групі, кількість дітей з остеопенією знизилася на 33,3 %.

  Скачати повний текст