Розкрито плюралістичний характер соціологічної концепції Б. Кістяківського, обгрунтовано гносеологічну значущість теоретико-методологічних ідей ученого, досліджено їх вплив на подолання кризового стану в соціальних науках кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні ідеї вчення Б. Кістяківського, зокрема, методологічного плюралізму, базування соціального пізнання на ціннісних ідеалах (концепція "наукового ідеалізму"), поєднання у пізнанні категорій причинного та належного, інструментальної ролі ідеалу у соціальному пізнанні, які в українській соціології не дістали належної розробки. Показано певну обмеженість плюралістичної методології Б. Кістяківського. На підставі історико-теоретичної реконструкції науковго доробку ученого вперше встановлено міждисциплінарну основу концепції "наукового ідеалізму", яка базується на припущенні про формування дослідницьких ідей науковця у контексті соціальної філософії, загальної соціології, соціології права та моралі (як результата певного поєднання дисциплін). Показано еклектичну спрямованість наукових ідей Б. Кістяківського. Зроблено висновок, що вихідні елементи концепції "наукового ідеалізму" ученого можуть бути базовими у продукуванні оцінкового знання в соціальному пізнанні, основою ціннісного відношення до дійсності. Розкрито сутність поняття "ідеал" і категорій "належне", "необхідне", "спільне", "ідеальне" у методологічній концепції Б. Кістяківського, які визначено як базові понятійні інструменти ціннісно-оцінкового пізнання. Уперше у вітчизняній теоретичній соціології виділено основні етапи оцінкового пізнання, які здійснюються у межах ціннісного відношення. Удосконалено структуру загального механізму ціннісно-оцінкового пізнання на підставі введення нових елементів, розкрито їх гносеологічну спроможність.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі вивчення досвіду феноменологічної соціології охарактеризовано кризу сучасного суспільного розвитку як ерозію символічних структур, значень і смислів. Встановлено, що за даних умов особливого значення набувають механізми, які використовуються як засоби підтримки соціальної реальності. Охарактеризовано їх основні типи - ритуал, традицію, авторитет, міф, забобон. На підставі дослідження особливостей їх реалізації зроблено висновок, що навіть за умов прогресування раціоналізації та формалізації різних рівнів соціального життя у суспільстві постійно зберігається потреба в нераціональних формах осягнення й освоєння світу.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми невідповідності між існуючими в сучасному суспільстві проблемами у формуванні соціального знання (СЗ), що наближає об'єктів соціального конструювання до істинного знання про процеси у суспільстві, що віртуалізується, з рівнем розробки категорії СЗ в соціологічній науці в параметрах епістемологічного виміру. Основну категорію - "соціальне знання" - розглянуто в епістемологічному вимірі з урахуванням пари амбівалентних властивостей об'єктів і зовнішнього контексту. Увагу приділено теорії постконструктивізму, спрямованій на розуміння організації соціальної реальності як тієї, що конструюється активними суб'єктами соціальної системи з перерозподілом у ній знань за двома категоріями - знання соціальних конструкторів-проектувальників і знання користувачів. СЗ визначено як комплекс самовідчуттів і усвідомлень реальності, необхідний для впевненості, і умови, що його (комплекс) створюють. Показано, що метою СЗ як диспозиційної системи є вироблення комплексу усвідомлень і самоусвідомлень реальності, необхідної для впевненості, самостійності (єдності прагнення до вільного самовизначення і самонормування), а також вироблення умов, що створюють цей комплекс. Проаналізовано функції СЗ. Критичний метод визначено як інструмент відбору та коригування знань із орієнтацією на встановлення онтології того, що відбувається, або істинності в широкому її розумінні. Формування СЗ розглянуто у вигляді розвитку у індивідів критико-пізнавальної свідомої діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше надано та обгрунтовано визначення концепту національних міфів, який складається з наступних компонентів: понятійно-категоріального апарату концепту з авторськими визначеннями головних рядотвірних (насамперед, понять "міф", "нація", "національний міф") та похідних понять; переліку видів національних міфів, адаптованого до емпіричної верифікації під час дослідження сучасних суспільств; типології соціальних функцій національних міфів та їхній зміст і наповнення за сучасних умов; типології національних ідентичностей як наслідок специфікації національної ідеї в межах суспільства, що пов'язана зі ступенем впливу та поширеністю національних міфів. Проаналізовано роль і місце національних міфів у підтриманні існування соціальної системи: забезпечення дотримання ритуалів, легітимізація існування нації, надання престижу нації, підтримання національної солідарності, нав'язування моделей поведінки (авторитарності, ксенофобії, самопожертви, самообмеження).

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціально-економічного знання як чинника адаптації до нових економічних умов. З використанням інтегративного підходу обгрунтовано визначення поняття соціально-економічного знання. Розглянуто особливості соціального механізму його формування та функціонування у суспільстві, що трансформується. На підставі результатів емпіричних досліджень проаналізовано особливості впливу соціально-економічного знання на поведінку населення та запропоновано основні шляхи щодо їх поглиблення. Наведено оцінку ціннісного значення соціально-економічних знань на буденному та професійному рівні, а також у сфері економічних інновацій. На теоретико-емпіричному рівні визначено основні типи особистості у різних вікових групах населення щодо оволодіння та використання соціально-економічного знання.

  Скачати повний текст

Вперше за допомогою системного застосування функціонального та критичного підходів виявлено вихідні засади розгляду явища маніпуляції у контексті соціології комунікації, завдяки чому стверджується його комунікативна природа, зумовлена інтенційним характером людських взаємодій у досягненні цілей комунікації. Розглянуто тезу про еволюцію уявлень ефектів (впливів) у соціальній комунікації; доведено, що проблематика впливів визначається не стільки ефектом або каналом комунікації, скільки засобом здійснення впливу. Визначено соціологічний зміст поняття маніпуляції як цілеспрямованої стратегічної соціальної дії, що тлумачиться як прихований вплив на реципієнта з метою досягнення комунікатором власної мети у взаємодії шляхом зміни думок, дій, поведінки реципієнта. Уточнено тезу Хабермаса про стратегічний характер масової комунікації. Вперше визначено специфіку здійснення маніпуляції на соціальному рівні, яка, на відміну від психологічного рівня, полягає у встановленні контролю не над свідомістю реципієнта, хоча скерована на неї, а над комунікативною ситуацією, в якій знаходиться та діє реципієнт. Вперше маніпулятивний вплив розглянуто у соціокультурному контексті та доведено його соціокультурний характер, який полягає у маніпулюванні змістовими рисами комунікацій у середовищі соціального дискурсу, а саме: вербальними та невербальними знаками, символами, ціннісними орієнтаціями реципієнта з урахуванням усіх умов ситуації комунікації.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження "чорного піару" як соціально-комунікативної технології, запропоновано визначення даного поняття. Обгрунтовано систему чинників для розмежування "чорного піару" та суміжних явищ, обумовлених помилками в інформаційній діяльності. Запропоновано класифікації типів "чорного піару", проаналізовано три групи дискретних прийомів, виділені на базі спеціально створеної методології. Досліджено найбільш типові стратегії інформаційної діяльності, які використовуються для "чорного піару". Для кожної стратегії описано систему тактик реалізації. Проаналізовано особливості застосування цих тактик у політичній боротьбі, розкрито потенціальні можливості їх використання у "чорному піарі".

  Скачати повний текст