Проведено етногеографічне дослідження болгар Українського Придунав'я, найбільшої частини даної етнонаціональної групи країни. Обгрунтовано теоретико-методологічні принципи суспільно-географічного дослідження етнонаціональних груп, розселених у поліетнічному регіоні. Розроблено концепцію територіальних етногеографічних систем (ТЕГС). Виділено таксономічні рівні й етнонаціональні типи ТЕГС. Визначено місце та роль болгар у процесі заселення й освоєння території межиріччя Дунаю та Дністра. Проаналізовано основні види життєдіяльності болгар - відтворювальну, господарську та суспільно-політичну. Акцентовано увагу на трансформації життєдіяльності болгар Українського Придунав'я у 1990-х рр. - початку XXI ст. Визначено основні напрямки оптимізації територіальної організації життєдіяльності населення з метою забезпечення стійкого розвитку ТЕГС різних рівнів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості формування та сучасний стан демогеографічної ситуації регіону, обгрунтовано її внутрішньорегіональні відмінності, вивчено найактуальніші проблеми й обгрунтовано шляхи їх розв'язання. Проаналізовано просторові особливості сучасних демографічних втрат. Досліджено вплив історичного, природного та соціально-економічного чинників у просторовому та часовому вимірах. З'ясовано головні тенденції демографічних процесів і виявлено особливості формування сучасної демогеографічної ситуації регіону. Проведено комплексний аналіз демогеографічної ситуації та картографічно відображено її внутрішньорегіональні особливості. Здійснено комплексне районування демогеографічної ситуації пограниччя згідно з регіональними особливостями географічного положення, соціально-економічного та демогеографічного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено демоекономічні процеси у сільській місцевості України з метою визначення соціально-економічного механізму формування кризового стану демографічної ситуації в селах України. Проаналізовано роль демоекономічних процесів у відтворенні сільського населення. Досліджено сучасний стан відтворення його життєвого та трудового потенціалів. Побудовано демоекономічні таблиці виробництва та споживання для даного населення України. Доведено, що обсяг споживання, який припадає на основні вікові групи сільського населення, є недостатнім дл нормального процесу відтворення трудового потенціалу сільського населення. Більш високі показники очікуваного виробництва та більш низький рівень очікуваного споживання сільських чоловіків у порівнянні з жінками обумовлені не тільки нижчими показниками повікової зайнятості жінок, а головним чином підвищеним рівнем смертності сільських чоловіків працездатного віку. На підставі аналізу особливостей відтворення сільського населення як інтегрального результату суспільної життєдіяльності села визначено пріоритетні напрями подолання демографічних наслідків соціально-економічної кризи у сільській місцевості України.

  Скачати повний текст

Досліджено наукові засади державного впливу на зовнішню міграцію робочої сили як важливу складову соціально-економічного розвитку України. Зроблено оцінювання державного регулювання даної сфери за сучасних умов, зокрема, визначено зміст понять "міграція робочої сили", "трудова міграція", "механізм державного регулювання зовнішньої міграції робочої сили". Розкрито сутність процесу зовнішньої міграції робочої сили як об'єкта державного регулювання, розглянуто основні управлінські функції - планування, прогнозування, організації, координації та контролю. Досліджено механізми державного регулювання міграційних процесів. Визначено мету та завдання органів державного управління у даній сфері. Уточнено структуру комплексного механізму регулювання зовнішньої міграції, місце та роль органів влади, міжнародних неурядових організацій, науково-дослідних установ у вивченні причин і прогнозуванні наслідків територіального перерозподілу трудових ресурсів. Узагальнено досвід державних органів, громадських і міжнародних неурядових організацій з питань регулювання процесів міграції робочої сили в Україні та за кордоном, запропоновано форми та засоби координації їх дій і поглиблення співробітництва. Проаналізовано законодавчу базу державної міграційної політики, визначено тенденції та шляхи удосконалення механізмів державного регулювання зовнішньої міграції, сформульовано практичні рекомендації щодо його організаційно-адміністративного забезпечення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз змін чисельності, етнічного складу та мовної структури населення в Україні, за окремими регіонами й областями. З'ясовано, що здобуття Україною незалежності призвело до нових тенденцій у змінах етномовної структури населення. Встановлено збереження інерційного впливу етнічних процесів радянських часів на мовну ідентичність населення, насамперед на урбаністичне середовище. Визначено, що переважна більшість представників малочисельних етнічних груп розселені дисперсно й є мігрантами в першому поколінні. Виявлено територіальні особливості етномовної структури населення урбаністичного середовища й українського прикордоння. Вдосконалено та розширено поняттєво-категорійний апарат із залученням термінів, які використовуються в суміжних соціогуманітарних науках. Сформовано цілісне бачення етномовних процесів у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Визначено суспільно-географічну сутність терміна "мовна ситуація", розроблено методику географічного вивчення мовного складу населення, виділено найважливіші етномовні процеси, проведено їх типологію. Розглянуто сучасний стан і тенденції мовної ситуації в Україні на початку ХХІ ст., досліджено стан мовного складу населення, динаміку етномовних процесів, поширення на території держави різних етнічних мов, розселення мовних груп, особливості етномовного домінування. Проаналізовано територіальні особливості мовної ситуації в Україні, проведено із застосуванням методу багатопоказникового аналізу етномовне райнонування, виділено 12 етномовних районів України, висвітлено основні параметри та тенденції розвитку мовної ситуації в кожному з районів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив зовнішньої трудової міграції на життєвий рівень населення українського регіону-донора робочої сили, розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму її законодавчого регулювання. Розкрито сутність понять "міграція", "зовнішня трудова міграція", "нелегальна міграція", "легальна міграція". Систематизовано ознаки, чинники та види зовнішніх міграційних переміщень. Проаналізовано позитивні та негативні аспекти впливу зовнішньої трудової міграції на соціально-економічний розвиток України та її регіонів. Досліджено сучасний стан, тенденції та закономірності розвитку трудової міграції населення України за кордон на сучасному етапі. Наведено результати комплексного оцінювання обсягів грошових переказів трудових мігрантів в Україну. Розкрито взаємозв'язок між грошовими потоками з-за кордону й економічним розвитком регіону, оцінено їх вплив на макро- та мезоекономічні показники. Показано роль і значення грошових потоків мігрантів з-за кордону як чинника підвищення життєвого рівня населення регіону. Охарактеризовано сучасний стан організаційного та нормативно-правового забезпечення міграційних процесів в Україні, узагальнено зарубіжний досвід регулювання зовнішніх міграцій, розроблено рекомендації щодо його впровадження в Україні. Обгрунтовано доцільність введення спрощеної процедури переказів коштів українських трудових мігрантів з-за кордону. Розроблено напрями удосконалення організаційних та економічних механізмів регулювання зовнішньої трудової міграції.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретико-методологічні засади дослідження чинників зрушень у народжуваності, механізмам їх впливу на народжуваність та обгрунтувано основні напрями вдосконалення політики сприяння дітородній активності населення в Україні. Охарактеризовано сутність взаємозв'язків народжуваності й умов і чинників, що на неї впливають. Досліджено окремі соціально-економічні чинники зрушень у народжуваності та сучасну специфіку їх впливу. Здійснено порівняльний аналіз перебігу процесів народжуваності в Україні та розвинених європейських країнах. Висвітлено концептуальні засади сімейної політики, основні напрями та засоби сучасної сімейної політики в країнах Європи та Україні. Визначено напрями подальшого розвитку сімейної політики в Україні та сформульовано рекомендації щодо її вдосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні й емпіричні аспекти проблеми оцінювання здоров'я населення та його вплив на економічне зростання. Визначено соціально-економічну суть здоров'я населення, висвітлено певні питання щодо його формування. З використанням методики розрахунку індексу людського розвитку розроблено методику оцінювання комплексного багатофакторного індексу здоров'я населення. Розраховано та побудовано криві Престона для проведення якісного аналізу взаємозв'язку між рівнем здоров'я та доходом на душу населення. Для кількісного аналізу й оцінювання впливу здоров'я населення на економічне зростання розроблено модифіковані економетричні моделі, які дозволяють порівняти вплив різних компонент здоров'я населення (смертності та очікуваної тривалості життя, захворюваності, репродуктивного здоров'я) та комплексного багатофакторного індексу здоров'я населення на економічне зростання в різних групах країн Європейського регіону та в Україні. Запропоновано методику оцінювання впливу здоров'я населення як фактора економічного зростання з урахуванням припущення, що наявні в країні ресурси не використовуються оптимально. Здійснено прогноз для різних компонент здоров'я населення, комплексного багатофакторного показника здоров'я населення, факторів, що впливають на його формування та реального валового продукту України. Сформульовано й обгрунтовано основні напрями державної соціально-економічної політики з метою покращання здоров'я населення як складової людського капіталу й одного з головних факторів економічного зростання.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування, розвитку та функціонування людського капіталу сільської місцевості за умов трансформації вітчизняної економіки. Розроблено новий методологічний підхід до визначення інтегральної бальної оцінки людського капіталу сільської місцевості, у якому враховано його основні активи, що дає можливість визначити їх комплексний вплив на добробут сільського населення. Удосконалено науково-прикладні засади нарощення людського капіталу великотоварних аграрних підприємств шляхом створення амортизаційного фонду з обов'язковим законодавчим закріпленням відрахувань для оновлення й якісного удосконалення функціонуючого людського капіталу. Обгрунтовано основні стратегічні напрями активізації людського капіталу в сільській місцевості з огляду на зростання його ролі як основного ендогенного ресурсу сталого сільського розвитку.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему збереження трудового потенціалу села (ТПС) на основі теоретико-методологічних узагальнень процесу його формування, визначення особливостей відтворення і використання. Розкрито сутність ТПС, обгрунтовано зміст деформації та подальшої втрати ТПС за результатами невдалих аграрних реформ. Досліджено умови збереження ТПС з урахуванням особливостей історичного розвитку сільських територій, сільського населення (СН) і сільського господарства. Визначено зміст трансформаційних змін в аграрному секторі (АС) економіки, умови пріоритетного розвитку складових АС для збільшення використання ТПС. Обгрунтовано прийоми відбору показників, які характеризують вплив демографічних чинників на особливості збереження ТПС. Визначено умови покращення рівня якості СН на основі підвищення стандартів медицини й освіти. Викладено регіональний підхід до оцінки існуючого ТПС з урахуванням його особливостей, секторальний підхід до аналізу тенденцій зайнятості СН на основі виділення сільськогосподарської та несільськогосподарської зайнятості. Проаналізовано взаємодію попиту і пропозиції з урахуванням її якісного складу, методи визначення вартісної складової кон'юнктури сільського ринку праці щодо рівнів доходів працівників. Розроблено коротко- і середньострокові прогнози народжуваності, смертності та чисельності СН на основі виявлених трендів. Визначено напрямки нарощення інвестиційно-інноваційного потенціалу аграрної галузі на основі покращення матеріально-технічного постачання і забезпечення модернізації основних засобів, продуктивної зайнятості СН на основі створення нових робочих місць в АС за рахунок прогнозованого збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва в Україні у 2010 - 2015 рр. і несільськогосподарському. Описано механізм збереження ТПС в сукупності з правовими нормами, методами, важелями, інституціями державного, приватного і громадського впливу на ТПС. Розроблено концептуальні основи комплексної цільової програми збереження і примноження ТПС, що базуються на додержанні вимог чинних нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність управління сільськими міграціями з урахуванням мотивів поведінки населення. Наведено модель системи формування міграційних намірів особи за дії зовнішніх міграційних факторів, опосередкованих факторами особистості. Створено модель механізму регулювання міграційних процесів сільського населення, яка грунтується на політиці пасивного регулювання, передбачає адміністративне втручання, короткотермінове регулювання рухомості, управління суспільним розвитком і збалансування факторів зовнішнього середовища. Для реалізації політики пасивного управління міграціями запропоновано проведення запобіжних дій, що може призвести до розбалансування механізму міграційної поведінки, що здійснюється на загальнодержавному та регіональному рівнях. Відзначено, що адміністративне втручання доцільне виключно за надзвичайних ситуацій. Зауважено, що управління суспільним розвитком відбувається шляхом навчання та виховання, а також сприяє підвищенню керованості поведінки та рухомості сільського населення. Зазначено, що збалансування факторів зовнішнього середовища необхідно проводити для досягнення мети регулювання з використанням заходів для створення робочих місць, розвитку малого підприємництва та самозайнятості, організації ринків нерухомості, комунального обслуговування, розвитку та соціального забезпечення. Короткотермінове регулювання рухомості здійснюється для підвищення ефективності регуляторної політики шляхом інформаційного забезпечення та з супроводженням переміщення. Впровадження запропонованого механізму забезпечує досягнення основної мети міграційної політики - перетворення хаотичних переміщень сільського населення у керований міграційний процес.

  Скачати повний текст

Систематизовано існуючі погляди щодо питання класифікації міграцій населення та факторів їх здійснення. Запропоновано оновлену класифікацію міграцій населення та факторів їх розвитку з урахуванням сучасних тенденцій, схему механізму формування рішення особи про міграцію чи відмову від неї. Визначено основні етапи суспільно-географічного дослідження міграцій населення. Обгрунтовано та введено поняття переселенської активності населення та запропоновано методику розрахунку індексів переселенської активності. Проведено порівняльний аналіз рівнів соціально-економічного розвитку регіонів України. Здійснено багатоаспектний аналіз особливостей розвитку міжрегіональних; міждержавних міграцій населення регіонів України у 2000 - 2007 рр. Визначено перспективи розвитку процесів таких міграцій в регіонах України у 2008 - 2017 рр. Досліджено сучасний стан формування міграційної політики України та виявлено основні проблеми на шляху її становлення. Сформульовано рекомендації щодо оптимізації міграційної ситуації в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні аспекти міжнародної трудової міграції. Встановлено закономірності розвитку міграційних процесів у Чеській Республіці. Визначено особливості міграційної ситуації в країні напередодні вступу в ЄС. Проаналізовано міграційну політику Чехії, показано її роль у вирішенні демографічних та економічних проблем держави. Здійснено порівняльне дослідження демографічної та міграційної ситуації в Чехії та Україні, виявлено їх спільні та відмінні риси. Обгрунтовано можливості застосування зарубіжного досвіду державного регулювання міграцій в Україні. Розглянуто міграційні тенденції, характерні для Чеської Республіки. Розроблено основні положення концепції міграційної політики України з урахуванням позитивних здобутків зарубіжного досвіду у сфері регулювання трудової міграції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено роль інституту освіти в системі забезпечення ключових можливостей людського розвитку. Обгрунтовано демографічне значення основних функцій інституту освіти та вектори їх впливу на репродуктивну та вітальну поведінку населення. Систематизовано основні напрями впливу освіченості населення на демографічну ситуацію. Розроблено й апробовано методику дослідження впливу освіченості населення на основні демографічні процеси, яка базується на використанні аналітичних індикаторів і економіко-математичного моделювання. Визначено пріоритети державної освітньої політики на кожному з рівнів системи освіти та запропоновано систему соціально-демографічних показників для оцінювання ефективності освітньої політики за умов демографічної кризи. Розроблено організаційно-економічний механізм покращання демографічної ситуації за допомогою інструментів освітньої політики.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеного популяційно-генетичного дослідження розроблено методологію психогенетичного аналізу. Одержано характеристики розподілу ознак, їх успадковуваності й асоціації з демографічними та біологічними показниками. Показано, що абсолютна ефективність збору психогенеалогічної інформації становить 23 %, ефективність збору психометричного матеріалу становить 15 - 84 %. Більш високу відносну ефективність збору матеріалу відзначено в жінок (67 %) у порівнянні з чоловіками (33 %). Проведено популяційний аналіз 122-х ознак поведінки, що відносяться до груп когнітивних (загального інтелекту IQ), особистісних (темпераменту, агресивності, комутативних/організаторських здібностей, клінічно значущих характеристик, мотиваційної поведінки), нейропсихологічних ознак (кількісних і якісних характеристик сну та сновидінь) і переваг (шлюбних, портретних, харчових і професійних). Розподіл більшості з них не відповідає закону Гауса, а характеризується позитивними та негативними асиметрією та ексцесом. Для кількісних ознак розраховано повні статистики, що містять 13 загальнозначущих статистик. Коефіцієнти кореляції за поведінковими ознаками (0,12 - 0,56) у більшості випадків мають більш високі значення у сибсових парах у порівнянні з парами батько - нащадок. За 25-ма поведінковими ознаками у населення існує позитивна шлюбна асортативність (коефіцієнти кореляції в діапазоні 0,26 - 0,52). Для 59-ти ознак поведінки виведено рівняння регресії. Коефіцієнти успадковуваності 70-ти поведінкових ознак варіюють у межах 24 - 100 %, 13 кількісних поведінкових ознак за результатами генетичного аналізу віднесено до емерджентних. На 15 поведінкових ознак впливає вік матері, а вплив віку батька виявлено для 25-ти ознак. Маркери в ранньому онтогенезі виявилися неефективними для використання як прогнозу особливостей поведінки. З'ясовано, що найбільш інформативними є наявність шкідливих звичок, тривалість сну і коло захоплень. Виявлені асоціації можуть використовуватися для вибіркового підбору контингенту зі специфічними поведінковими особливостями у лікувальних установах.

  Скачати повний текст

Сформовано теоретико-методологічні положення дослідження сфери зайнятості за умов інтенсифікації міжнародних міграцій й обгрунтовано теоретико-методичні підходи до оцінки нормативно-правових регуляторів зайнятості населення, що дозволяє виявити наявні принципові відмінності зайнятості та безробіття в Україні у порівнянні з Польщею. Проведено оцінювання нормативно-правового поля регулювання зайнятості та безробіття населення. Проаналізовано й оцінено демографічні фактори формування трудового потенціалу України та Польщі. Окреслено особливості та напрями міжнародної трудової міграції українців та поляків. Обгрунтовано припущення про можливість виникнення нової хвилі інтелектуальної міграції з України, з огляду на сформовані можливості, умови та рівні оплати праці, що мають місце на сучасному етапі в її межах. Визначено соціально-економічні параметри безробіття в Україні та Польщі за статевим співвідношенням, за тривалістю безробіття, за сезонними коливаннями рівня та причинами незайнятості. Встановлено масштаби збільшення кількості безробітних у найближчій перспективі. Охарактеризовано пропозиції щодо регулювання міжнародної трудової міграції та безробіття в Україні.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуально-методологічні засади дослідження соціальних детермінант національної безпеки України. Обгрунтовано стратегію державної політики запобігання демографічним і соціальним загрозам національній безпеці України. Як базові соціальні детермінанти національної безпеки визначено: власність, рівень соціальної диференціації суспільства, конкуренцію та конфлікт у формі боротьби індивідів і стан суспільства, яке задовольняло би їх потреби. Показано, що соціальні детермінанти національної безпеки перебувають одночасно у двох функціональних станах: як об'єкта та суб'єкта впливу. Запропоновано нові методологічні підходи до оцінювання стану захищеності національних інтересів України у контексті їх детермінації соціальними факторами. Розроблено наукові засади оцінювання ризиків соціальної стабільності українського суспільства, які грунтуються на порогових значеннях соціальних індикаторів і враховують суб'єктивні чинники його розвитку. Виявлено, що найбільш вигомим демографічним фактором трансформації чисельності населення України є смертність, у найближчій перспективі посилюватиметься роль народжуваності та міграційного руху. На основі побудованої моделі базових соціальних індикаторів безпечного суспільного розвитку запропоновано методичні підходи до визначення їх порогових значень. Доведено, що актуальними загрозами національній безпеці, що детермінуються соціальними факторами, є порушення рівноваги на вітчизняному ринку праці, зростання безробіття (структурного, застійного, прихованого), надмірне розшарування населення за рівнем доходів, демограічна криза, тінізація соціально-економічних відносин та корупція у суспільстві, криміналізація соціуму внаслідок недосконалості механізмів суспільного розподілу. Обгрунтовано стратегічні напрями вдосконалення державної політики забезпечення національної безпеки України, засновані на управлінні її соціальними детермінантами.

  Скачати повний текст