Опрацьовано широке коло джерел і літератури та досліджено розвиток агрокультури українського населення Буковини. Значну увагу приділено проблемам впливу природних умов на розвиток землеробства. Висвітлено питання стосовно змін структури посівних площ, асортименту вирощуваних сільськогосподарських культур, а також щодо інноваційних систем землеробства. Розглянуто традиційні способи удобрення грунту. Проаналізовано динаміку розвитку народної агротехніки. Досліджено питання впровадження інновацій у сільське господарство краю та проаналізовано їх вплив на менталітет зі світогляду буковинського села. З'ясовано локальні та загальнослов'янські риси розвитку агрокультури українців Буковини. Охарактеризовано у порівняльному аспекті народну агротехніку, аграрні звичаї й обряди українського та східнороманського населення краю.

  Скачати повний текст

Досліджено світоглядні уявлення українського народу на підставі вивчення його соціальних ментальних характеристик на прикладі сільського населення Степового Побужжя. Виділено етнічні елементи ментальності українського народу. Розглянуто ментальні характеристики, притаманні військовим і землеробським соціальним групам у часі та просторі. Досліджено рівні вираження соціальних рис у трьох часових періодах на підставі аналізу вербального елемента етнокультури. Встановлено залежність актуалізації архетипів від умов існування. Доведено, що світоглядні уявлення соціального походження, які не мають етнічного підгрунтя, зі зміною способу життєдіяльності сублімуються у напрямку традиційної етнокультури. Проаналізовано проблему співвідношення козацького та селянського типів ментальних настанов в українській традиційній культурі. Розкрито регіональну, соціальну й етнічну специфіку світоглядних уявлень сільського населення Степового Побужжя в історичній ретроспективі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано антропологічний склад українського народу на основі широкого комплексу морфологічних ознак: соматологічних, одонтологічних, дерматогліфічних. На території України виділено чотири антропологічних зони - північну, центральну, західну та південну, відмінності між якими незначні. Усі залучені антропологічні системи вказують на поступове посилення південноєвропеоїдного компонента з Півночі на Південний Захід, Південь і Південний Схід України. Стверджено, що українці як носії дніпровсько-карпатської групи антропологічних варіантів займають проміжне місце між представниками північної та півенної гілки європеоїдів, тяжіючи до останніх. Реконструйовано основні напрями давніх етногенетичних процесів на території України, в яких брали участь різні за походженням компоненти.

  Скачати повний текст

Розглядається сукупність архаїчних елементів в культурному комплексі українського козацтва, як складової і невід'ємної частини індоєвропейської мілітарної традиції. Для цього залучається велика міждисциплінарна джерельна база; проводиться комплексне дослідження глибоких коренів визначальних елементів козацького культурного комплексу (культи коня та шаблі, козаки-характерники, кобзарі - співці лицарської слави, червоний колір, джури-молодики, зв'язок битви з бенкетом, особливе ставлення козака до жінки тощо); виділяються тюркські впливи в традиційній козацькій культурі; вивчаються паралелі між культурою козацтва та пізнього середньовічного лицарства Західної Європи; аналізуються етапи формування індоєвропейської військової традиції і українського козацтва як її складової частини. Робиться висновок, що досліджуючи культуру українського козацтва, ми виявляємо значну кількість архаїчних елементів загальноіндоєвропейської культурної традиції. Вони мають численні паралелі з культурою середньовічного європейського лицарства і сягають прадавньої глибини індоєвропейської мілітарної традиції.

  Скачати повний текст

Досліджено актуалізовану сучасними соціокультурними змінами українського суспільства проблему специфіки й еволюції архетипових мотивів української традиційної весільної обрядовості в період кінця XIX - початку XXI ст., зокрема Середньої Наддніпрянщини. Проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми умов збереження та меж трансформацій традиційної весільної обрядовості, яке полягає в експлікації та концептуалізації її архетипового виміру. Переосмислено традиційну весільну обрядовість як один із проявів специфічної культуротворчості українського народу, за своєю базовою глибинною структурою співмірного та взаємопов'язаного з іншими її проявами, зокрема, мистецтвом та грою. Зазначено, що здобуті результати суттєво трансформують уявлення щодо архетипової основи весільної традиції та можливості збереження, відродження й репродукції ціннісних засад народної обрядовості, дозволяють ефективніше будувати державну політику в культурній сфері.

  Скачати повний текст

Здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування та проявів феномену слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо ментальності. Досліджено дану ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації в церковному будівництві та філософській думці. Установлено два типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через уведення поняття стилю, а саме: бароко та народний стиль. Зазначено, що стиль інтерпретується як специфічна структурно-семіотична модель. У аспекті локальної ідентичності та стилю проаналізовано репрезентації слобожанської ментальності у візуальному та вербальних аспектах. Доведено, що гетьмансько-державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль - як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII - XVIII ст. Показано, що оскільки опозиція бароко - народний стиль, то він виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості та толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.

  Скачати повний текст

На основі комплексного аналізу письмових, археологічних, речових, архітектурних і польових матеріалів і музейних колекцій висвітлено питання будівництва, утримання, постачання та охорони дерев'яних культових споруд Буковини. Значну увагу приділено формуванню та розвитку їх архітектурно-об'ємного планування й особливостей внутрішнього обладнання протягом XVII - XIX ст. у контексті взаємовпливів народних традицій, а також церковних канонів. Розглянуто традиційні способи оберігання дерев'яних культових споруд Буковини від пожеж, стихійного лиха, крадіжок та охарактеризовано перші пам'яткоохоронні заходи. З'ясовано роль культових споруд у житті традиційної буковинської громади та їх місце у формуванні духовних цінностей окремих її членів. Детально проаналізовано співвідношення канонічного та традиційного у процесі формування вертикального простору буковинських дерев'яних культових споруд, їх опорядження.

  Скачати повний текст

Розглянуто обряди весільного циклу, який складається з трьох головних частин - передвесільної, весільної та післявесільної. Охарактеризовано локальні відмінності у весільному обряді трьох субетнічних груп кримських татар - гірської, південнобережної та степової. Наведено авторську класифікацію предметної та рольової складових у структурі весільного обрядового комплексу, що дало можливість вивчити давню знаково-символічну систему ритуалу. На основі наукового методу ретроспекції проаналізовано процеси трансформації народних традицій, які відбувалися в досліджуваний період під впливом міграційних рухів другої половини ХХ ст. і сучасних етнокультурних процесів.

  Скачати повний текст

На підставі польових досліджень, проведених протягом 1993 - 2003 рр., та їх діахронного співставлення з архівними та друкованими джерелами середини XIX - XX ст. зроблено спробу наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся - регіону побутування реліктових етнографічних явищ та найбільш постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено інваріантну основу обрядової моделі та її факультативні елементи. Визначено чотири локальні варіанти святкової композиції, характер зв'язків між ними, спрособи переходу від одного до іншого, з'ясовано територію їх побутування. Особливу увагу приділено розгляду проблеми весільної семіосфери - знаковості часового та просторового аспектів, семантиці головних ритуальних груп (атрибутів та учасників). Зазначено, що проведене дослідження продовжує та розвиває традицію етнорегіональних студій весільного ритуалу українців, започатковану вітчизняними дослідниками П.Чубинським, В.Кравченком, А.Кримським, Г.Пашковою, В.Борисенко. До наукового обігу введено ряд нових обрядових сюжетів та етнографічних фактів як додаткове джерело вивчення духовної культури Українського Полісся.

  Скачати повний текст

У дисертації на основі залучення широкого кола джерел та аналізу наукової літератури досліджено обряди весняно-літнього періоду на Бойківщині кінця XIX ст. - 1930-х рр. Розглянуто 19-ий весняний і літній цикли на Бойківщині, в основу якого покладено землеробсько-скотарські мотиви, їх взаємозв'язок з космогонічними явищами та приурочення до християнських свят (Великодніх свят, Юрія, Зелених свят, Івана Купала, Петра, Першого і Другого Спаса). На прикладі обрядовості весняно-літнього календаря бойків показано бойківську культуру за наявності субетнічних, регіональних особливостей, спрямовану в руслі загальноукраїнської народної традиції. Показано внутрілокальні відмінності бойківських обрядів між двома історичними частинами Бойківщини - галицькою та закарпатською. З'ясовано, що у наш час весняно-літні обрядодії трансформувалися в естетично-розважальні мотиви.

  Скачати повний текст

Представлено структуру етнографічних чинників та їх взаємозв'язок в архітектурній організації рекреаційного середовища Гуцульщини. З використанням системного підходу надано наукове обгрунтування та наведено структурну модель етнографічної рекреації, яку розглянуто як складову частину системи більш високого ієрархічного рівня. Розроблено класифікацію чинників впливу на особливості формування та функціонування рекреації, розглянуто місце етнографічних чинників у цій системі. Розвинуто методику виявлення впливу етнографічних чинників на формування та функціонування рекреаційної системи. Розвинуто методологію організації рекреаційного простору за умов ефективної реалізації етнографічних чинників, удосконалено прийоми організації даного простору Гуцульщини. Запропоновані підходи та прийми є базовими для вдосконалення рекреаційної системи Гуцульщини, підвищення соціально-еколого-економічної ефективності функціонування й естетичної привабливості закладів рекреації.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена філософському осмисленню кобзарства як соціокультурного явища. Аналізуються основні риси кобзарства та кобзарської творчості як історико-культурного феномену, визначається вплив кобзарства на формування світоглядного менталітету українців, окреслюється його місце серед європейських та вітчизняних типів культури. Аналізуючи кобзарство, автор доводить, що воно є не тільки частиною фольклорної спадщини українського народу, але й займає особливе місце у структурі суспільної свідомості, виступаючи оригінальною формою узагальнення життєвого досвіду українців, яка на сучасному етапі державотворення є важливим чинником відродження духовності та культури України.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження функціонального використання вола і коня як тяглової сили в Україні та поетапного розвитку парного, одинарного й інших видів їх запрягу в сухопутних засобах пересування та знаряддях обробітку ріллі від доби енеоліту до XX ст. включно. Визначено конструкцію, форми, технологію виготовлення та способи застосуванння різних типів і варіантів тяглових, гальмівних і скеровуючих приладів, волової та кінної упряжі. Висвітлено особливості відображення у традиційній обрядовості та національному світогляді конкретного функціонального використання робочої худоби.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку гончарства в малих осередках Зіньківського району Полтавської області, таких як Безруки, Глинське, Лазьки, Малі Будища, Старі Млини, Хижняківка. Проаналізовано соціально-економічні аспекти розвитку промислу протягом другої половини XIX - XX ст. Розглянуто основні етапи технологічного процесу виготовлення глиняних виробів, їх асортимент та способи збуту, професійні знання та звичаї гончарів. Визначено особливості місцевого пічникування, охарактеризовано домашній побут ремісників. Показано місце та роль народної кераміки в системі традиційно-побутової культури Полтавщини. Висвітлено історію формування гончарських династій та родоводів, відтворено життєвий і творчий шлях близько 200-т гончарів.

  Скачати повний текст

Уперше в українській етнології та керамології проаналізовано архівні та літературні джерела з питань слобожанського гончарства. Досліджено соціально-економічні умови розвитку гончарства в Слобожанщині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст., з'ясовано причини занепаду гончарних осередків, розглянуто послідовність технологічного процесу гончарного виробництва та пов'язані з ним професійні знання та звичаї гончарів. Охарактеризовано традиційний асортимент гончарних виробів, визначено ареал і форми їх збуту, висвітлено роль і місце в традиційно-побутовій культурі історико-етнографічного району. Досліджено специфіку домашнього побуту слобожанських гончарів, проаналізовано економічний стан гончарських господарств на різних етапах розвитку промислу.

  Скачати повний текст

Вперше в етнології та керамології реконструйовано міфопоетичні уявлення слов'ян про процес гончарювання. Вивчено уявлення гончарів про процес формування глиняних виробів, проаналізовано вірування й обрядовість під час цього етапу виробництва. Визначено особливості міфологічного сприйняття процесу випалювання глиняних виробів і охарактеризовано слов'янські вірування й обрядовість під час випалювання. Вперше визначено семантику вогню гончарного горна у традиційній культурі слов'ян. Проаналізовано міфологічні уявлення слов'ян, пов'язані зі збутом гончарної продукції, обряди продажу-купівлі та введення глиняних виробів у домашнє господарство.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто основні етапи етнографічного дослідження Гуцульщини, до яких відносять кінець ХІХ - початок ХХ ст., міжвоєнний етап, радянська добу, період незалежності України. Зазначено, що важливу роль відіграють наукові здобутки українських діаспорних і зарубіжних учених. Виділено групи досліджень, в яких проведено аналіз основних аспектів даної проблеми. Розкрито рівень вивчення в етнографічних працях матеріальної та духовної культури гуцулів, теорії їх походження, територіальні межі проживання, декоративно-прикладне мистецтво та народну творчість. Виявлено проблеми, які одержали грунтовне вивчення в етнографічних працях кінця ХІХ - початку ХХІ ст., і малодослідженні питання, які ще потребують детального аналізу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З застосуванням методології та методичних прийомів, які екстраполюються на світоглядну сферу етнічної культури українців, а також ритуально-магічної практики досліджено питання функціонування верстви "діти" як однієї зі структурних одиниць статевовікової стратифікації у структурі ритуально-звичаєвої організації традиційного українського суспільства XIX - початку XX ст. Здійснено комплексний аналіз генези вірувань і уявлень, ритуальних форм їх вияву, специфіки обрядових дій та функцій щодо дитячої верстви. Визначено її місце та роль у ритуальній моделі соціуму як окремої групи, що мала права та обов'язки, що в цілому, базувалося на уявленнях традиційного колективу про перебіг статевих і вікових процесів.

  Скачати повний текст