Проаналізовано особливості міжособистісної взаємодії у контексті виховних впливів батьків на підлітків, емпірично визначено їх детермінанти. Розкрито зміст понять "виховний вплив" і "стиль батьківської виховної взаємодії з підлітком". З'ясовано, що батьки у взаємодії з підлітками використовують імперативні та діалогічні виховні впливи, співвідношення яких залежить від стилю батьківської виховної взаємодії з підлітком. Доведено, що у разі використання імперативних і діалогічних виховних впливів простежуються статеві особливості. Розроблено теоретико-методологічні засади психокорекційної та профілактичної роботи з батьками підлітків. Створено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу "Формування у батьків навичок адекватного вибору імперативних і діалогічних виховних впливів" з метою сприяння конструктивній взаємодії батьків з підлітками.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми становлення особистісних якостей у дітей раннього віку. Визначено, що психологічними чинниками даного становлення самостійності дитини є зміна способів її взаємодії з дорослими, її прагнення діяти самостійно, незалежно. Досліджено становлення самостійної поведінки дітей другого та третього років життя за умов сімейного та суспільного виховання. Визначено психологічний зміст поняття "самостійність дитини раннього віку", критерії та рівні становлення самостійності дітей раннього онтогенезу. Розроблено методику виявлення проявів самостійної поведінки дітей даного віку за різних умов життєдіяльності та виявлено віково-статеві модифікації прояву самостійності як інтегрального особистісного утворення. Розроблено модель організації самостійної поведінки та комплекс методичних засобів оптимізації розвитку самостійності дитини раннього віку. Виявлено психологічні та педагогічні умови становлення самостійної поведінки дітей раннього віку: допомога дитині в елементарному самоконтролі та саморегуляції; розвиток почуття гордості, рефлексивних рис особистості; задоволення потреби у домаганні визнання; розширення ступенів свободи дитини; оптимістичний погляд на можливості дітей діяти самостійно; схвалення самостійних намагань; регуляція міри та форми допомоги дитині; позитивна емоційна підтримка самостійних намагань; визнання успішних досягнень дитини.

  Скачати повний текст