Проаналізовано актуальне членування складносурядних речень. Розглянуто погляди на природу актуального членування речення та його статусу в лінгвістичній системі. Охарактеризовано співвідношення актуального та граматичного членування речення, граматичної та комунікативної розчленованості складносурядних речень. Проаналізовано комунікативну будову складносурядних речень з лексично вираженою та лексично не вираженою темою. Виділено у складі кожного із семантичних типів складносурядних речень найпоширеніші структурно-семантичні різновиди, акцентовано увагу на розгортанні ярусної структури їх актуального членування.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного вивчення валентності дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" англійської та української мов. Розроблено методику зіставлення валентнісних відношень англійських та українських дієслів "чуттєвої сфери". Визначено інваріантні властивості дієслів тематичної групи "чуттєвої сфери" у неблизькоспоріднених мовах. Зіставлено прототипічні структури дієслів тематичної групи в англійській та українській мовах. Охарактеризовано варіантні властивості аналізованих дієслів в англійському та українському художньому мовленні. Визначено контрастивні особливості валентністної потужності дієслів "чуттєвої сфери" в англійській та українській мовах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано статус бажальної модальності як самостійного типу ірреальної модальності, відмежовано її від спонукальної модальності. Визначено набір різнорівневих засобів вербалізації бажальної модальності в українській мові. З'ясовано умови їх використання в односкладних інфінітивних, називних і двоскладних реченнях. Встановлено специфіку вживання часток у ролі маркерів бажальної модальності в еліптичних реченнях. Охарактеризовано засоби оптативності, ужиті як опорні предикатні компоненти в головній частині складнопідрядного речення з підрядною з'ясувальною частиною.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системне вивчення зон зв'язків словоформ у реченні на матеріалі українських текстів. Зоною зв'язків словоформи (ЗЗС) визначено ту частину речення, на яку поширюються синтаксичні зв'язки словоформи. Із використанням об'єктивних формальних методів експліковано типові моделі ЗЗС й описано їх суттєві характеристики, на базі яких показано дію законів переваги та простоти: для кожного класу слів можна визначити велику кількість коротких/простих моделей ЗЗС, тоді як довгі/складні моделі сукупно складають невелику частину від загальної кількості моделей. Серед моделей ЗЗС іменника, які мають однакову довжину, у межах певної опозиції опорного іменника виявлено кілька (від однієї до чотирьох) типових моделей, які кількісно переважають решту моделей. Виявлено, що у межах кожної моделі ЗЗС, встановленої для певної визначеної позиції опорного іменника, існує одна або дві типові схеми. На підставі статистичного аналізу розподілу синтаксичних зв'язків у реченнях довжиною 6 - 14 слововживань зафіксовано взаємозв'язок між позицією, яку займає елемент у реченні, та кількістю зв'язків цього елемента речення. Показано, що в реченні кожної конкретної довжини існують відрізки, які з найбільшою ймовірністю характеризуються високою синтаксичною спаяністю. Виявлено закономірність у ймовірнісному розподілі сил спаяності елементів у реченні: з імовірністю 50 % сила спаяності між першим і другим елементами речення дорівнюватиме двом. Встановлено, що для речень довжиною 6 - 14 слововживань взаємозв'язок між довжиною речення та середнім значенням загальної кількості зв'язків, наявних у ньому, виражається функцією y = 3x - 4. Підтверджено гіпотезу про можливість створення лексико-тематичної моделі дискурсу на основі блоків спаяності елементів речення. Доведено, що упорядковані в лексико-тематичну модель лексико-семантичні варіанти адекватно відображають тематичну спрямованість проаналізованого дискурсу.

  Скачати повний текст

Вперше в україністиці здійснено опис морфологічної системи окремої української говірки на базі розробленої методики її дослідження на підставі свідчень діалектних текстів. Обгрунтовано принцип системності у вивченні граматики українських діалектів, розкрито функціональний і комунікативний аспекти її аналізу. Висвітлено можливості застосування інваріантної моделі-матриці для опису всіх частин мови говірки. Проаналізовано функціонування лексико-граматичних розрядів і граматичних категорій у межах частин мови. Встановлено центральні та периферійні морфологічні явища у діалектній системі на основі частотності їх уживання. Виявлено функціональну лакунарність як особливий маркер діалектної словозміни й охарактеризовано її типи. Створено модель опису морфологічного рівня діалектів, яка може бути використана у дослідженні інших українських говірок межиріччя Дністра та Дунаю. Встановлено, що граматичну систему наддунайської говірки визначає історичний розвиток української мови, а не вплив сусідніх говірок. Упорядковано діалектну текстотеку, що є джерелом подальшого дослідження інших мовних рівнів говірки с. Шевченкове Кілійського району Одеської області.

  Скачати повний текст

На матеріалі відприкметникових словотвірних гнізд української мови досліджено особливості функціонування морфонологічних моделей. Виділено основні морфологічні одиниці деад'єктивного словотворення: морфонема, субморфема, морфонологічна позиція, морфонологічна трансформація. З'ясовано морфонологічно важливі ознаки ад'єктивних коренів та афіксів, що беруть участь у відприкметниковому словотворенні. Простежено роль морфонологічного чинника в структурі похідних лексем. Визначено три морфонологічні класи словотвірних гнізд з морфонологічно тотожними вершинами. Встановлено загальну морфонологічну структуру деад'єктивів шляхом виділення функціональних морфонологічних моделей на кожному ступені похідності.

  Скачати повний текст

Досліджено історію вивчення питання родової диференціації іменників на позначення осіб. Здійснено комплексний аналіз родової диференціації нових іменників на позначення осіб. З'ясовано, що на сучасному етапі найпродуктивнішим засобом родозої диференціації є афіксація. Розглянуто всі афікси, за допомогою яких здійснюється родова диференціація нових іменників на позначення осіб та з'ясовано їх прдуктивність. Визначено лексичний й аналітичний способи родової диференціації іменників на позначення осіб. Встановлено групи іменників, у яких родова диференціація відбувається лексичним та аналітичним способами.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено семантичну та структурну організацію простих речень з дієслівними предикатами різних лексико-семантичних груп і особливоті їх функціонування у сучасній українській літературній мові. Проаналізовано проблему семантики дієслова. Створено типологію значень дієслівних предикатів. Увагу приділено процесам десемантизації та лексикалізації. З'ясовано основні функції дієслів у структурі речення, а саме: предикативно-пропозитивну, копулятивну, актуалізаційну, модифікаційну, конпенсаторну. Зроблено спробу представити дієслівні речення як системно організований фрагмент, що має ознаки польової структури. Визначено місце речень певної семантики у ньому. Обгрунтовано зумовленість семантико-синтаксичної структури речення валентнісно-інтенційними потенціями дієлівного предиката. Визначено базові моделі дієслівних речень різної семантики, встановлено їх внутрішньомодельні різновиди та варіанти структурно-морфологічної реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості реалізації текстових категорій прономінативними засобами у сучасній українській літературній мові. Розкрито сутність поняття текстової категорії, визначено її основні типи. Систематизовано референційні та семантичні параметри займенників. Охарактеризовано явища дейксису й анафори у контесті функціонально-семантичних текстових ознак займенника. Визначено роль і місце займенника у реалізації текстових категорій. Проаналізовано текстові функції займенників різних семантичних розрядів.

  Скачати повний текст

Висвітлено феномени полі- й інтертекстуальності в аспекті діалогічної організації навчального наукового тексту. Проаналізовано вияви мовної індивідуальності автора та його прихованих інтенцій у науково-навчальному тексті. Розкрито роль мовленнєвої поведінки адресанта у сприйнятті тексту комунікатами, визначено засоби авторизації в текстах науково-навчального підстилю. Охарактеризовано адресата науково-навчального тексту, його прагматичні сподівання, тактичні та стратегічні вияви специфіки адресованості навчального тексту. Виявлено, досліджено й охарактеризовано графостилістичні, лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні засоби діалогічної організації науково-навчальних текстів технічної галузі в аспекті стилістики ресурсів української мови.

  Скачати повний текст

З'ясовано історію дослідження головних членів речення та трактування синтаксичної структури іменного складеного присудка. Окреслено граматичні особливості складеного іменного присудка, досліджено засоби вербалізації іменної частини. Здійснено системний опис усіх типів зв'язок і груп дієслів, здатних виступати у даній функції. Визначено особливості процесу транспонування відмінкових і прийменниково-відмінкових форм іменників у позицію присудка, зміни валентнісних характеристик іменникового слова у ролі предиката характеризації особи, вираження психічного або фізичного стану й особливості функціонування складеного іменного присудка у трьох основних стилях сучасної української літературної мови.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу комплексного аналізу девербатива, вперше в українському мовознавстві девербатив підлягає аналізу в комунікативному аспекті. З'ясовано реченнєво- та текстотвірні потенції девербатива, описано структурно-семантичні типи девербативів і девербативних зворотів. Виявлено комунікативні функції й інформаційне навантаження девербатива в реченні та тексті. Девербатив здатний вживатися у всіх стилях мови, усіх комунікативних регістрах мовлення з метою лаконічного подання інформації зі збереженням її обсягу.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз семантико-синтаксичних одиниць модифікаційно-супровідного рівня речення в художньому, розмовно-побутовому, науковому, офіційно-діловому стилях. Визначено з позиції дворівневого синтаксису особливості інфраструктурних елементів - різноманітність їх морфологічного вираження, значний діапазон лінійних параметрів. Досліджено просодичну організацію речень з інфраструктурою. Розглянуто складники інфраструктурного поля: ядро, периферію, напівпериферію інфраструктури. Вперше в українському мовознавстві розвинуто поняття інфраструктури речення на базі прирощення семантики слова додатковими елементами.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне (семантико-словотвірне, структурне, функціональне, діахронно-синхронне) дослідження історії префіксального та конфіксального словотворення прикметників в українській мові. Виявлені в пам'ятках XI - XX ст. деривати класифіковано за словотвірними формантами, у межах кожного з яких виділено окремі лексико-словотвірні типи (ЛСТ), визначено типологію словотвірних зв'язків формантів з твірними основами, установлено їх семантико-функціональну спрямованість у різні хронологічні періоди, описано основні словотвірні моделі похідних префіксальних і конфіксальних прикметників. З'ясовано час виникнення, етапи розвитку, структурні та семантичні особливості кожного ЛСТ, установлено його продуктивність / непродуктивність, висвітлено долю похідних у сучасній українській літературній мові, частково - у територіальних діалектах.

  Скачати повний текст

Вперше на матеріалі української мови проведено системний аналіз функціонально-семантичної категорії кратності на підставі семантичної опозиції багаторазовість/одноразовість. Вперше виділено й описано семантичні групи багаторазових дієслів з урахуванням лексико-семантичних варіантів багатозначних дієслів, розглянуто їх аспектуально-фазові модифікації, доведено збереження в них кратної семантики. З'ясовано специфіку реалізації одно- та багаторазового значення дієслів у реченні. Визначено лексичні детермінанти, які посилюють кратність у тексті, зумовлюють її актуалізацію або нейтралізацію. Описано синтаксичні структури, які сприяють вираженню кратного значення.

  Скачати повний текст

Розглянуто функціонально-семантичний аналіз категорії аспектуальності. На основі функціональної граматики встановлено основні закономірності категоризації аспектуальної семантики, її класифікації та репрезентації в сучасній українській літературній мові. Категорію аспектуальності вперше в лінгвоукраїністиці репрезентовано як динамічний багатоплановий феномен, специфіку якого визначає взаємодія граматичного рівня, представленого категорією виду, з екстралінгвальним, онтологічним, прихованограматичним, парадигматичним, синтагматичним, прагматичним, епідигматичним та іншими аспектуальними рівнями. З'ясовано онтологічну природу та лінгвістичний статус категорії аспектуальності. Розроблено комплексну діагностику аспектуальних класів українського дієслова: термінативів, або здійсненників; активітивів, або діяльників; стативів, або стативників; евентивів, або подійників; релятивів, або відносників. Обгрунтовано поняття аспектуального партнерства і встановлено його типи: суто видове, функціонально-видове, уявно-видове, аспектуально-акціональне, акціональне. Запропоновано експериментальний короткий аспектологічний словник, в якому до інтернаціональних термінів подано українські відповідники.

  Скачати повний текст

Визначено розвиток класифікації мовленнєвих комунікативно-прагматичних функцій і виражальних засобів синтаксису. Проведено системний опис комунікативно-прагматичних функцій стилістико-синтаксичних засобів у текстах різного функційного призначення, що дозволило уточнити функційні та мовні особливості публіцистичного й інформаційного мовлення.

  Скачати повний текст

Комплексно описано засоби вираження категорій заперечення та протиставлення у сучасній українській літературній мові. З'ясовано суть заперечення та протиставлення як універсальних значеннєвих категорій, розглянуто їх класифікаційні межі. Установлено різнорівневі засоби, які представлять цю семантику. Виявлено та проаналізовано два комунікативні види заперечення та протиставлення - контрарне та контрадикторне. Заперечення та протиставлення як мовні універсалії виражено у системі засобів, які умовно можна поділити на імпліцитні й експліцитні. Експліцитні засоби вираження заперечення поділяють на словотвірні та лексичні, серед імпліцитних вирізнено лексичні й інтонаційно-просодичні засоби.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальну проблему семасіології - нові оцінно-конотативні значення дієслів у сучасній українській літературній мові, які функціонують у текстах засобів масової інформації. З'ясовано структуру конотативно забарвленого дієслова, розглянуто закономірності виникнення та функціонування дієслівної конотації. За допомогою асоціативних експериментів установлено оціночний потенціал конотативно маркованих дієслів, проаналізовано причини їх функціонування у мові мас-медіа. На підставі парадигматичних відношень виділено й охарактеризовано лексико-семантичні групи конотативно маркованих дієслів. Доведено, що конотативне значення - це важливий компонент семантичної структури дієслова, який виражає суб'єктивно-модальне ставлення до об'єктів, дій, процесів. Визначено, що нове оцінно-конотативне значення дієслова - це вторинне, похідне значення, яке виникає в мовленні, а засвоюється мовною системою.

  Скачати повний текст

Висвітлено концепції конотації лексичних одиниць, охарактеризовано оказіональну й узуальну конотації. Досліджено базові складові конотації: оцінність, емотивність, експресію й образність. Проаналізовано типові моделі значення розрядів прислівників і скласифіковано за наявністю конотативних ознак лексично та семантично оказіональні прислівники з конотативним увиразненням у площині вторинних найменувань.

  Скачати повний текст