Розроблено методику навчання студентів мовних спеціальностей граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою з використанням навчальних тестових завдань. Визначено основні труднощі, які виникають у процесі формування граматичних навичок продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою та спричиняють порушення граматичної норми системи японської мови. Теоретично обгрунтовано можливість та доцільність використання тестових завдань як навчальних вправ. Проведено класифікацію граматичних структур японської мови та виявлено граматичні конструкції, які є складними для засвоєння в україномовній аудиторії.

  Скачати повний текст

Досліджено ідіостиль відомого грецького письменника Нікоса Казандзакіса та його відтворення в українських перекладах трьох романів митця. Вперше ідіостиль письменика розглянуто як систему індивідуальних концептів, яка виражена засобами певної мови і бере початок в національних мовних та концептуальних картинах світу. Обгрунтовано недоцільність синонімізації відповідників одиниць першотвору в перекладі внаслідок порушення асоціативних та значеннєвих зв'язків між одиницями мовної авторської та національної картин світу. Розкрито етнокультурну наповненість, значущість кожної одиниці поетичного ідіолекту та ідіостилю Н.Кізандзакіса. Визначено релевантні для його творів компоненти тексту, відтворення яких сприяє продукуванню повноцінного перекладу. Зазначено, що дане дослідження є першою в українській елліністиці спробою комплексно описати мовно-стилістичні оособливості прозового грецького художнього тексту та проаналізувати можливі труднощі перекладацького характеру.

  Скачати повний текст

Досліджено граматичну категорію роду іменника в новогрецькій мові (НГМ). Вперше комплексно розглянуто в грецькій та вітчизняній елліністиці граматичний рід іменника у функціонально-категорійному вимірі. Висвітлено основні тенденції родової категоризації в НГМ у контексті посилення семантизації родових ознак, лексикалізації категорії роду в дії гіперо-гіпонімічного принципу в оформленні іменників у роді, протистоянні синтетичних і аналітичних засобів вираження його значення, поглиблення формально-морфологічного розрізнення іменників, протиставлених за семантичним родом. Розкрито взаємозв'язок категорії роду з іменниковими категоріями числа, відмінка, істот/неістот, особи. Описано словотвірну функцію категорії роду іменника, що у сучасній НГМ - продуктивний засіб творення лексем на позначення назв професій та роду діяльності. Систематизовано та проаналізовано родові варіанти в НГМ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методологічні основи параметризації запозиченої лексики російської мови. Вивчено особливості комунікативної репрезентації греків за умов полілінгвокультурної ситуації Криму. Подано лінгвістичну та соціокультурну характеристику запозичень-грецизмів через їх освоєння у процесі функціонування. Визначено культурно-ціннісне навантаження сучасних запозичень у реципієнтній мовній системі на підставі акумулювання попереднього досвіду. Визначено мовний статус грецизмів у межах лексичної та словотвірної підсистем російської мови. Перекладено матеріали навчального тематичного словника "Ширше коло" грецькою мовою.

  Скачати повний текст

Вперше у грецькій і вітчизняній еліністиці здійснено комплексний лінгвістичний аналіз новогрецьких законодавчих текстів у комунікативно-прагматичному аспекті. Охарактеризовано основні засоби новогрецької мови, оптимальне використання яких автором законодавчого тексту дозволяє досягти поставлених прагматичних цілей. Розглянуто специфіку офіційно-ділового стилю, обгрунтовано доцільність його подальшого поділу на підстилі відповідно до конкретних функціональних сфер. Запропоновано класифікацію юридичних підстилів офіційно-ділового стилю. Проаналізовано морфологічні, синтаксичні та композиційні особливості текстів законодавчих документів. Досліджено специфіку словотворення, проблему запозичень у новогрецькій юридичній термінології. Визначено особливості юридичного терміновживання у законодавчих текстах у комунікативно-прагматичному аспекті. Систематично досліджено закономірності прояву архаїзованого різновиду новогрецької мови - катаревуси - на всіх рівнях мови сучасних законодавчих документів. Виявлено відмінності у ступені даного прояву в кодексах і спеціальних законах, а також у законодавчих і процесуальних документах. Проаналізовано наслідки диглосії в офіційно-діловому стилі сучасної грецької мови.

  Скачати повний текст

Розроблено методичну систему навчання давньогрецької мови майбутніх філологів за умов рецептивного білінгвізму: визначено зміст, структуру та методичні прийоми формування мовленнєвої компетенції в читанні, мовної, соціокультурної та перекладацької компетенції студентів-філологів. Доведено, що навчання давньогрецької мови базується на адогматичній філософській герменевтичній концепції, а також раціоналістичній концепції теорії розуміння. Концептуальною стратегією навчання давньогрецької мови визначено герменевтичний підхід, досліджено психологічні, психолінгвістичні, дидактичні та методичні основи процесу навчання давньогрецької мови. Обгрунтовано підходи та критерії відбору лексичного, граматичного та текстового матеріалу, розроблено структуру та методичні прийоми навчання давньогрецької мови студентів філологів, а також об'єкти контролю й критерії оцінки мовленнєвої компетенції в читанні, мовної, соціокультурної та перекладацької компетенцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток та сучасний стан методики викладання латинської та давньогрецької мов. Визначено місце зіставлень у теорії та практиці викладання іноземних мов взагалі та класичних зокрема. Охарактеризовано суть взаємозіставного методу, досліджено його лінгвістичні та психологічні засади, принципи та сферу функціонування, а також шляхи впровадження у процес навчання граматики класичних мов. Розроблено критерії оцінки граматичної компетенції студентів спеціальності "класична філологія". Експериментально підтверджено гіпотезу про позитивний вплив взаємозіставного методу на формування граматичної компетенції студентів, наведено методичні рекомендації щодо його реалізації.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні аналізується граматична система давньогрецького дієслова у функціонально-семантичному аспекті. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ на рівні функціональної морфології і функціонального синтаксису. На фоні регулярних явищ досліджуються явища граматичної периферії і визначаються їх структурно-семантичні та функціональні закономірності. Категорії часу, стану, способу розглядаються через прояв у них аспектуальності. Комплексно досліджено особливості нерегулярних станових моделей та депонентних дієслів, які засвідчують значну невідповідність функціонально-семантичної сфери станових форм їх граматичній детермінованості. Наявна функціонально-синтаксична характеристика явищ дієслівної комбінаторики з залученням тезаурусного вербального фонду класичних авторів. Проведено аналіз нерегулярних дієслівних моделей у системі паратаксису, незалежних конструкцій та гіпотаксису. Новим є запропонований аспект дослідження дієслова при гіпотаксисі; проведений аналіз апофатичних конструкцій у різних моделях вираження присудка дозволяє встановити основні тенденції вживання як дієслівних форм, так і заперечних слів і виразів. Теоретичні положення ілюструються матеріалом оригінальних текстів класичного нормативу.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування фразеології в художніх творах Н.Казандзакіса та С.Міривіліса, а також способи її відтворення у перекладі зі збереженням художньої значущості, притаманної фразеологічним одиницям оригіналу. Проаналізовано вплив особливостей формування фразеологічного міжрівня новогрецької мови на додаткову маркованість одиниць ознаками книжності та розмовності, витоки якої перебувають в явищі диплоглосії. Визначено вплив даної маркованості на функціонування фразеологізмів у художньому творі, зокрема на текстоформативну та текстопороджувальну функції, відтворення яких за допомогою фразеологічних та нефразеологічних аналогів у перекладі формує його герменевтичну цілісність та художню адекватність. Вивчено явище фразеологічної компенсації контексту. Проаналізовано шляхи контекстуальної, оказіональної фразеологізації на базі новогрецьких прецедентних одиниць. Виявлено, що в даних текстах оказіональні фразеологізми утворюються на основі прецедентних імен та ситуацій. Розглянуто прецедентну цитату як фразеоматизм та способи збереження в перекладі її інтертекстуальності.

  Скачати повний текст

У межах функціонального підходу проведено цілісне дослідження перехідності дієслова сучасної новогрецької мови (СНМ). Вперше в грецькій і вітчизняній елліністиці визначено зв'язок перехідності з морфолого-семантико-синтаксичною категорією валентності дієслова. Запропоновано терміни новогрецькою мовою для визначення понять "валентність", "дистрибуція", "сполучуваність". Встановлено типи провідних предикатів СНМ. Проведено лексико-семантичну диференціацію експліцитно й імпліцитно перехідних дієслів. З'ясовано лексичне наповнення, морфологічне оформлення та синтаксичну поведіку об'єктних синтаксем. Запроводжено в науковий обіг поняття "дієслова з варіативною валентністю". Встановлено функціональну специфіку неперехідних дієслів СНМ.

  Скачати повний текст

Виконано системний опис складу та семантичної структури системи прийменників грецької мови. Висвітлено особливості системно-структурної та функціональної типології прийменникових конструкцій у різні періоди розвитку грецької мови, досліджено особливості вживання та роль службового слова в їх організації. Розглянуто прийменникові конструкції просторової семантики, вивчено зв'язок між прийменником та дієслівним складником просторових конструкцій, надано класифікацію лексико-семантичних груп дієслів руху та просторової локалізації. Класифікацію прийменникових конструкцій здійснено на основі виділення семантичних диференційних ознак. Досліджено тексти грецької мови раннього, класичного та періоду койне, що дозволило вивчити систему прийменників у синхронії та діахронії. Сформовано цілісну картину виникнення, становлення та фунціонування системи прийменників у індоєвропейських мовах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичне поле прикметників зі значенням розміру у гомерівському епосі як окремого фрагменту старогрецької мовної картини світу. Визначено місце цих прикметників у мовній картині світу, внутрішню структуру семантичного поля, описано частотні характеристики, подано картину лексичної сполучуваності прикметників, установлено синтагматичні зв'язки досліджених ад'єктивів, лексико-семантичні особливості, взаємозв'язки між семемами всередині поля та з іншими тематичними групами. Проаналізовано структурно-граматичні особливості лексем на позначення розміру, їх дериваційний потенціал, а також з'ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінацій.

  Скачати повний текст

Досліджено роль синонімічних прикметників зі значенням "нещасний" як один з засобів номінації трагічного у текстах давньогрецьких трагедій. Проаналізовано етимологічну, морфологічну та семантичну структуру кожного з конституентів виокремленого синонімічного ряду. Розглянуто аспект щодо сполучуваності та частотності вживання. Побудовано розгорнуту модель вичерпного синонімічного ряду прикметників зі значенням "нещасний" (53 лексеми). Створено модель як чітку структуру з центром-домінантою, блоком ядерних лексем і периферією, представленою лексемами з низькою (2 - 3 семеми), високою (5 - 7 семем) і максимальною (8 семем) дефектністю семантеми-домінанти. Визначено семантичні відстані між домінантою та кожним конституентом ряду. На підставі результатів дослідження показано, що поняттєвим ядром грецького концепту "трагічне" є інваріантний компонент "нещастя", якого конкретизовано у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда як індивідуальний концепт "нещастя - смерть". Добір синонімів розкриває механізми номінації трагічного, є виявом індивідуально-авторського розуміння трагічності страждання.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональну природу грамеми знахідного відмінка у новогрецькій мові у аспекті функціональної стилістики. Описано функціональну природу знахідного відмінка новогрецької мови. Охарактеризовано історію грецької відмінкової системи - від праіндоєвропейських до новогрецьких відмінків, в ній виділено особливе місце знахідного. Проведено генезу його функцій та становлення системи прийменників, завдяки яким певні функції родового та давального відмінків повністю перейшли до знахідного. Розглянуто функції відмінків давньо- та новогрецької мови та проаналізовано взаємодію знахідного відмінка з родовим (синтаксична похідність). Охарактеризовано мовну ситуацію в сучасній Греції, зумовлену попереднім протистоянням катаревуси та димотики, яка певною мірою пояснює певні відмінкові явища новогрецької мови. Описано первинні та вторинні функції знахідного відмінка. Проаналізовано його власне-відмінкове та не власне-відмінкове вживання. Безприйменникову та прийменникову системи відмінків новогрецької мови розглянуто в їх взаємозалежності, виділено функціональні еквіваленти в цих системах. Наведено вдосконалену семантичну класифікацію дієслівних предикатів, що керують знахідним відмінком, складену на основі поняття дієслівної валентності. Доведено, що новогрецька мова відтворює ергативний лад, притаманний праіндоєвропейській мові, за допомогою класів ергативних і передавальних дієслів.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу грунтовного висвітлення та комплексного аналізу парадигми темпоральності давньогрецької мови, зокрема, еволюції структури, семантики, функціонування граматичних засобів категорії темпоральності. Проведено діахронне дослідження синкретичних часових планів презентності, претеритальності, футуральності, за результатами якого з'ясовано, що взаємовідношення поміж конституентами з'єднаних сегментів цих планів доводять наявність змін у мовній референції часу та тенденцію до відображення дискретних характеристик феномену часу носіями давньогрецької мови. За результатами досліджень особливостей функціонування та напрямів еволюції граматичних засобів вираження часу впродовж розвитку давньогрецької мови від архаїчної доскласичної доби виявлено, що зміни парадигми темпоральності давньогрецької мови є результатом розвитку засобів мовної референції часу відповідно до процесу пізнання носіями цієї мови його континуально-дискретних характеристик.

  Скачати повний текст