Проведено теоретико-експериментальне дослідження особливостей формування художнього сприймання епічного твору студентами філологічного факультету у процесі вивчення української літератури, розкрито його специфіку, характер і структуру. Обгрунтовано й експериментально апробовано методичну систему формування художнього сприймання епічного твору студентами філологічного факультету під час вивчення української літератури. Виявлено, що рівень сформованості даної якості обумовлюється загальним розвитком особистості студента, розумінням сутності художньої літератури як мистецтва слова, її художньо-естетичної специфіки та набутою системою знань з теорії літератури в цілому. Експериментально доведено ефективність використання запропонованої методики, спрямованої на формування вміння аналізувати художній твір у єдності його змісту та форми.

  Скачати повний текст

З урахуванням результатів ретроспективного та зіставного аналізу національного та зарубіжного освітнього досвіду розроблено навчально-методичну систему професійної підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури, побудовану з урахуванням компетентнісно-орієнтованого підходу. Визначено основні напрями розвитку цієї системи у структурі вищої педагогічної освіти, яка характеризується наявністю етнокультурознавчих елементів та інформаційних технологій. Обгрунтовано умови поєднання навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної діяльності з метою формування професійно компетентного вчителя-словесника як дослідника та культуромовної особистості. Розроблено зміст, форми та методи організації навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, навчально-пошукової та педагогічної практики на філологічному факультеті педагогічного університету, створено навчальні програми та посібники для викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально досліджено особливості методики викладання курсу історії української літератури у вищому педагогічному навчальному закладі. Подаено теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену систему роботи над формуванням у майбутніх вчителів-словесників умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів на історичну тематику. На матеріалі творів М.П.Старицького "Молодість Мазепи", "Руїна" та Б.С.Лепкого "Мазепа" запропоновано ефективні форми та методи роботи над історичними художніми образами-персонажами, визначено аспекти їх аналізу, найважливішими з яких є історичний, загальнолюдський, національний та історико-функціональний. Відповідно до виділених аспектів визначено типи та структуру методичних вмінь, систему аудиторних і позааудиторних форм, методів організації навчання майбутніх словесників. Встановлено, що оволодіння студентами вищих навчальних педагогічних закладів літературознавчими поняттями, пов'язаними з історичним романом та його образами-персонажами, вироблення відповідних умінь і навичок роботи з ними сприятимуть підвищенню професійної підготовки майбутніх вчителів-філологів.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження світоглядної культури сучасної студентської молоді. Визначено особливості та чинники її формування у майбутніх педагогічних працівників. З'ясовано світоглядно-формуюче навантаження учбових дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах й обгрунтовано значення та роль української літератури у формуванні світоглядної культури майбутніх вчителів. Запропоновано визначення світоглядної культури як нового якісного утворення, що поєднує зміст понять світогляду та культури та відображає світ в його "людському вимірі" й обумовлює "діяльне освоєння" навколишнього середовища. Розглянуто особливості реалізації світоглядної культури на всіх рівнях організації та самовияву соціального.

  Скачати повний текст