Досліджено функції сталих виразів у промовах британських прем'єр-міністрів в епоху глобалізації. Доведено, що розвиток засобів масової інформації та спрямованість виступів на міжнародну аудиторію зумовлюють збіднення їх ідіоматичного наповнення. Урахування риторичних етапів текстопобудови дозволило виявити нові функції сталих виразів. Тематичні ідіоми поділяються на інвенційно-елокуційні, які у різних ракурсах зображають практичну діяльність і міжособистісні стосунки, й інвенційно-диспозиційні, призначені для введення мікротем різного обсягу. Диспозиційні ідіоми поділяються на комунікативні, призначені для відображення авторської взаємодії зі слухачем, і структуруючі, які впорядковують зміст. Елокуційні функції ідіом, які забезпечують орнаментацію мовлення, включають апелятивну, спрямовну на активацію пізнавальної активності адресата, та референтну, призначену для опису ситуації у топологічному, темпоральному та характеристичному ракурсах, а також оцінну, за якої автор висловлює своє ставлення до змісту, й емотивну, що відображає почуття мовця.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий комплексний підхід до вивчення лексико-граматичних особливостей та композиційної структури французької президентської політичної промови. На підставі останніх досягнень лінгвістики тексту, загальної теорії дискурсу, теорії комунікативних відносин, прагматики й теорії аргументації політичну промову визначено як тип політичної комунікації. На базі методу прагматичної інтерпретації текстів та дослідження лексичних дефініцій здійснено лінгвостилістичний аналіз текстів промов Президентів Франції Шарля де Голля і Жака Ширака, виявлено основні закономірності їх композиційної структури - трихотомічної схеми, яка складається з вступного, основного та заключного комунікативних блоків. В антропоцентричному аспекті детально охарактеризовано аргументацію як чинник комунікативно-прагматичної спрямованості політичної промови та встановлено її значущість для впливу на аудиторію слухачів. За таксономічним принципом класифіковано лексико-граматичні засоби у текстах політичних промов, встановлено їх типологію та роль у створенні моделі комунікативної ситуації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано просодичні особливості ораторського мовлення з урахуванням іміджевих особливостей мовця та ситуативних контекстів. Зазначено, що просодія актуалізує задум і стратегію мовця щодо створення та підтримання певного іміджу політика, але за цього виявляє й особистісні характеристики лідера. Вперше визначено інваріантний акустичний образ аналізованих політичних діячів у різних ситуаціях спілкування.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано характер сучасної американської церемоніальної промови (САЦП) як культурного маркованого тексту, що інкорпортує основні цінності сучасного американського суспільства. Відзначено виокремлення та тлумачення основних одиниць збереження й передачі культурної інформації в текстах церемоніальних промов - культурних концептів і прецедентних феноменів. Вперше встановлено й обгрунтовано ключову роль концепту TOGETHERNESS/ЄДНАННЯ, який експлікує ідею єдності американської національної спільноти. Визначено інвентар культурних концептів концептуальної системи САЦП, які об'єктивують ціннісні домінанти сучасної американської культури. Вперше описано специфіку прагматичної настанови текстів САЦП, яка полягає в реалізації провідних функцій - інтегративної, персуазивної й інспіративної.

  Скачати повний текст