Досліджено проблему осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Вживання принципу взаємозв'язку тривалості та висоти дозволило перетворити концептуальну структуру елементарного контрапункту, систематизувати методичні та лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. На підставі аналізу фігур строгого стилю встановлено, що зі зменшенням тривалості зростає здатність ноти утворювати дискорданс, але зменшується її мелодичний потенціал. Проведено хронологічне дослідження, що локалізувало розрив між реальним і "шкільним" стилем на етапах консервації та канонізації про поліфонію. Запропоновано модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю, яка охоплює на потенційному рівні гамут і метричну спорідненість, на рівні актуалізації мелодичні фігури та метричні прогресії (лінійний шар), лінеарні фігури та парну координацію (лінеарний шар).

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему розвитку поліфоніного слуху у молодших школярів на українському музичному матеріалі з використанням елементів національного орнаменту на уроках музики. Розкрито сутність поліфонічного слуху, надано його визначення. Розглянуто зміст, логіку, специфіку процесу розвитку поліфонічного слуху у дітей молодшого шкільного віку, визначено педагогічні умови. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості (достатній, середній, початковий) поліфонічного слуху, поетапну методику розвитку поліфонічного слуху молодших школярів та експериментально перевірено її ефективність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито сутність та специфіку поліфонії у контексті її педагогічної значущості. Розроблено й науково обгрунтовано теоретичну модель розвитку пізнавальної самостійності студентів-музикантів. Запропоновано систему типологічних завдань: репродуктивно-пізнавальних, початково-узагальнюючих, концептуально-логічних, пошуково-узагальнюючих, пошуково-систематизуючих, конкретизуючих, оціночно-коригувальних, творчо-пошукових. Виявлено три рівні критеріїв розвитку пізнавальної самостійності: творчий (високий), реконструктивний (середній), репродуктивний (низький). Досліджено й експериментально апробовано методику розвитку пізнавальної самостійності студентів в опануванні ними навчального музично-теоретичного курсу "Поліфонія". Визначено ефективність проведеного дослідження. Здобуто якісні та кількісні показники, які підтвердили ефективність розробленої моделі порівняно зі здобутими даними реальної практики, що доводить доцільність впровадження її у мистецьку освіту. Доведено важливість здобутих даних для подальшого розвитку музичної педагогічної теорії та практики.

  Скачати повний текст

З'ясовано у музичному формотворенні системно-розгорнений прояв фактору узагальнення у композиційно-драматургічному розвитку музичного твору як результат музично-психологічного поширення природи контрапунктичного сполучення (стретної імітаційності) на композиційно-драматургічну цілісність музичної форми, тобто, створення метаполіфонії в узагальнюючо-контрапунктичному формотворенні (УКФ). Зазначено, що формотворчо-розгорнена системність фактору узагальнення у композиційно-драматургічному розвитку за умов УКФ виявляє себе у найбільш загальних проявах: монофункціональності і поліфункціональності узагальнення, поліступеневості узагальнення, полістильової семантики історико-стильового узагальнення. Розроблено відповідну методику, понятійну систему та термінологічний апарат дослідження УКФ. Досліджено формотвірну виразність узагальнення у системності таких формотвірних характеристик: монофункціональності і поліфункціональності; різновидів поліфонії - мікрополіфонії, медіополіфонії, медіополіфонії, макрополіфонії , метаполіфонії (з об'єднуючою роллю метаполіфонії); полістильової семантики історико-стильового узагальнення. Розглянуто художню виразність УКФ у значеннях: сучасної новації як природного етапу історичної еволюції музичного формотворення (європейського), характерної особливості індивідуального композиторського стилю Ю.Іщенка; індивідуалізації авторських рішень у різних музичних творах. Створено спеціальну наукову теорію УКФ. Відзначено щодо істотно-нового аспекту прояву у композиторській творчості та вивчення у музикознавчому дослідженні взаємозв'язку "форми - схеми" та "форми-процесу".

  Скачати повний текст

Уточнено етапи розвитку поліфонічного стилю й аспекти теоретичного дослідження поліфонії. Розглянуто специфіку сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики у процесі музично-теоретичної, виконавської та практично-педагогічної підготовки. Науково обгрунтовано суть досвіду цього сприйняття, систематизовано його компонентну структуру. Доведено, що досвід сприйняття поліфонії є цілісним системним утворенням, яке характеризується високим рівнем кореляції його компонентів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості даного досвіду у студентів-музикантів. Розроблено педагогічні умови й етапи його формування.

  Скачати повний текст