Введено до наукового обігу теоретичну модель порівняльно-типологічного аналізу творчості Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Простежено взаємозв'язок соціально-політичного чинника з життям і творчістю композиторів у ракурсі проблеми "митець і влада". З урахуванням індивідуальних якостей кожного з композиторів проаналізовано позиції обох митців стосовно таких загально-людських проблем, як добро та зло, життя, смерть, безсмертя, митець і епоха, національне та інонаціональне. Проведено безпосередню порівняльну характеристику практично всіх відомих творів музичної спадщини Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Проаналізовано невідомий твір Б. Лятошинського (обробка єврейської народної пісні "Genzelex").

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено основні параметри і характеристики наукової та мистецької спадщини В.Витвицького - музикознавця, композитора, музичного критика, а також його музично-громадської діяльності у контексті музичної культури Галичини та західної української діаспори протягом двох останніх третин XX ст. Проведено систематизацію й аналіз музикознавчого доробку, притаманної музикознавцеві методології дослідження. Вивчено найзначніші музичні твори В.Витвицького, здійснено спробу визначити його внесок до української музики та музикознавства. Висвітлено особливе, унікальне місце В.Витвицького в українському музикознавстві та музичній культурі як музичного історика, критика, композитора, педагога й організатора музичного життя. Внаслідок багатогранності його творчості, великого обсягу музикознавчого, музично-публіцистичного доробку та композиторської майстерності його ім'я постає поряд з іменами найбільш відомих музик нашого часу в Україні та в українській еміграції.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження творів для віолончелі та віолончельних камерних ансамблів В.Барвінського в аспекті визначення їх стилістичних особливостей, основних принципів формотворення та засобів виразності з урахуванням взаємовпливу європейських і галицьких традицій музичного мистецтва. Проаналізовано теоретичні засади та основні етапи розвитку фахового викладання віолончелі в українських навчальних закладах Галичини. Висвітлено вплив педагогічної діяльності В.Барвінського на становлення вітчизняної музичної освіти та формування національного педагогічного репертуару. Досліджено характер гастрольно-концертної практики Галичини кінця XIX - початку XX ст. Показано вплив концертної діяльності В.Барвінського на становлення та розвиток віолончельного та камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку XX ст. Прослідковано спадкоємність творчих засад, громадянських поглядів, педагогічної та гастрольної діяльності учнів В.Барвінського. Проаналізовано вплив творчої діяльності послідовників композитора на розвиток мистецьких процесів в українській музиці.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми джерелознавчого дослідження життя таі творчої лабораторії композитора А.Кос-Анатольського з використанням матеріалів його приватного архіву. Застосовано археографічну методику дослідження автографів, авторизованих копій та інших рукописів (зокрема, невідомих творів), що дозволило доповнити існуючі уявлення про характерні риси творчого методу композитора. Основну увагу приділено створенню історико-документальної біографії митця та досліджено його сольний вокальний та хоровий доробок.

  Скачати повний текст

Досліджено вияв духовної консолідації у синтезі мистецтв на основі пісень, вокальних циклів і ораторій, створених протягом 1970 - 1980-х рр. видатними майстрами - поетом Б.Олійником і композитором І.Карабицем. Поєднувальна роль моральної домінанти у спілкуванні митців спричинила риторичний пафос у втіленні лірико-патріотичних образів. Тему пам'яті, архетип матері, міфологему вогню реалізовано в музично-поетичному діапазоні як синтез тексту, підтексту та контексту. Порівняно варіанти локалізації різними авторами, що дозволило визначити закономірності синергетичного процесу у співвідношенні метричної акцентності та мелодичних ліній з віршовою інтонацією поетичних текстів. І.Карабиць здійснював адекватний музичний переклад емоційно насиченого вокалізму віршів Б.Олійника завдяки зустрічній концептосфері.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен жанру хорової мініатюри в сучасній українській музиці. Дослідження проведено на матеріалі хорової творчості В. Зубицького, в якій означений жанр здобув яскраве та багато в чому оригінальне втілення. Визначено співвідношення понять "монументальне - мініатюрне" в різних видах мистецтв. Розглянуто історико-теоретичні аспекти поняття "музична мініатюра" в його проекції на галузь хорового виконавства. Розкрито особливості розвитку жанру хорової мініатюри в українській музиці. Визначено специфіки означеного жанру та принципів його класифікації в українській музиці сучасного етапу. Запропонована внутрішньожанрова класифікація хорової мініатюри, що передбачає її диференціацію на фольклорну, духовну та світську, апробована на прикладі аналізу мініатюр В. Зубицького. Доведено спадкоємність музичної мови хорових мініатюр фольклорного типу від засновників жанру хорової обробки М. Лисенка та М. Леонтовича, виявлено риси індивідуально-авторського стилю в духовних і світських хорових мініатюрах В. Зубицького.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено жанрову теорію камерного безсюжетного балету. Висвітлено взаємозв'язок генезису даного жанру з ігровими інтенціями музичного стилю XX ст. На підставі історичного огляду еволюції жанрово-стильових ознак балетного жанру встановлено історичні передумови виникнення камерного безсюжетного балету та визначено його провідні жанрові складові й ознаки. Доведено, що у даному жанрі, починаючи з перших його зразків, на музично-мовному рівні нормативним є принцип стильової гри. У межах балетного жанру розглянуто проблему реалізації ігрових факторів композиторської поетики. На підставі аналізу балетної музики сучасного композитора українського походження Д.Поліщука зроблено висновки, що ігровий підхід на різних рівнях обумовлює своєрідну стилістику музичної мови камерних безсюжетних балетів кінця XX - початку XXI ст. Провідна роль ігрового фактора композиторської поетики на музично-мовому рівні зумовлює відповідність стилістичного змісту музичної мови камерного безсюжетного балету загальній ігровій спрямованості культури XX ст.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розширення сфери функціонування поняття "жанрово-стильова модель", що трактується як універсальна аналітична система, особлива методика висвітлення специфіки феномену композиторської інтерпретації. Сформульовано концепцію композиторської інтерпретації. Під моделлю інтерпретування розуміється жанрово-стильова модель, під самим інтерпретуванням - творча свобода вибору композитором тих жанрово-стильових параметрів, що є необхідними для втілення художнього задуму. Проаналізовано особливості сучасного етапу розвитку інструментального концерту та його різновидів у творчості українських митців, надано панорамний огляд творчості Л. Колодуба в жанрі інструментального концерту. Репрезентовано перше музикознавче прочитання концертів Л. Колодуба для дерев'яних духових інструментів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фортепіанної творчості видатного українського композитора В. Борисова (1901 - 1987) у контексті естетико-стильових напрямів музичного мистецтва України XX ст. з урахуванням соціокультурної ситуації даного періоду. Висвітлено естетичні засади творчості композитора, розкрито художню цінність фортепіанного доробку митця. На матеріалі фортепіанних творів В. Борисова (трьох концертів для фортепіано з оркестром, збірок "Дитячий зошит" і "Шість характерних п'єс для фортепіано", поліфонічних циклів, "Етюдів оптимізму" для фортепіано та камерного оркестру) виявлено особливості авторської трансформації усталених жанрових моделей. Досліджено стильову еволюцію митця, пізній стиль композитора визначено як кульмінаційний етап розвитку його творчої особистості, своєрідний прорив крізь "комплекс генерації". Висвітлено суттєвий внесок музичної творчості В. Борисова у розвиток українського фортепіанного мистецтва.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено категорію канону в ситуації українського музичного модернізму. Визначено складові категорії канону культури як функціональної єдності естетичної норми, виду коду та типу комуніката. Висвітлено процеси його виникнення та механізми творення. На підставі відомостей, одержаних завдяки проведеному дослідженню категорії канону в українській культурі першої половини XX ст., виявлено механіку його формування та типологію за принципом "нормативний - креативний". Запропоновано розглядати музично-історичний процес як низку мовно-стильових канонів. Визначено роль Б.Лятошинського у розвитку національної музичної мови як концепту модерного канону. З'ясовано наявність рис поетики модернізму у творчості Б.Лятошинського (індивідуалізму, інтелектуалізму, трагізму, міфологізму). Розглянуто основні функції музичного комуніката композитора, знакові поля його музичної мови, визначено принципи диференціації мово-стилю майстра.

  Скачати повний текст

Вперше простежено культуротворчу роль митця на різних етапах розвитку в фундаментальних галузях українського мистецтва, проаналізовано його ініціативну артистичну практику. Проаналізовано доробок О.Кошиця в галузі хорових аранжувань фольклору, проведено його зіставлення з творами сучасників. Висвітлено унікальність мистецьких концепцій та техніки Кошицевих літургійних композицій, що грунтувались на принципах давнього монодійного співу й корелювали з фольклорною стилістикою. Відзначено, що творча діяльність О.Кошиця піднесла імідж української культури, зміцніла її засади.

  Скачати повний текст

Розглянуто етапи розвитку професійного хорового виконавства на Буковині, починаючи з XIX до першої половини XX ст. Проаналізовано музично-просвітницьку діяльність представників буковинського краю. Значну увагу приділено творчості С.Воробкевича та його послідовників: П.Бажанського, Є.Мандичевського, Ч.Порумбеска. Розкрито особливості, які визначили характеристики професійного хорового виконавства на Буковині у радянський період, висвітлено діяльність Заслуженого Буковинського ансамблю пісні та танцю, а також охарактеризовано його роль у процесах відродження хорових традицій на буковинських землях. Розкрито особливості творчої, концертно-просвітницької діяльності А.Кушніренка у контексті становлення професійного диригентсько-хорового мистецтва, охарактеризовано композиторську творчість відомого митця.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження нових композиторських технологій електронної музики, які активно використовуються українськими композиторами. Висвітлено історичну перспективу розвитку даного пласта сучасної музики, розглянуто основні етапи його формування та теоретичні положення трьох найважливіших технологій електронної музики - алгоритмічної композиції, технологій синтезу звуку й обробки звучання в реальному часі. Досліджено різні види алгоритмічної композиції, серед яких композиція за допомогою комп'ютера, спектральна та фрактальна. Розглянуто різні види синтезу звуку, способи обробки звучання у реальному часі. Розкрито сутність поняття інтерактивної композиції та різні види контролерів, що використовуються в інтерактивній композиції. Проаналізовано електронні твори сучасного українського композитора А. Загайкевич, що дозволяє вписати їх до контексту існуючих нових технологій. На прикладі "Повітряної механіки" розглянуто особливості технології алгоритмічної композиції; на матеріалі "Геронеї" - технологію синтезу звуку; на прикладі "Пагода" - технологію обробки звучання в реальному часі.

  Скачати повний текст

Розглянуто малодосліджену у вітчизняній науці проблему особистості композитора в історії української музичної культури XX ст. Проаналізовано історико-культурологічні чинники розвитку української композиторської творчості. На підставі вивчення творчої діяльності К.Стеценка, М.Леонтовича, С.Людкевича, Д.Ревуцького, Б.Лятошинського, М.Скорика, В.Губеренка, Л.Дичко визначено тенденції об'єктивації особистості композитора в музиці. Викладено найвідоміші та найбільш поширені теоретичні підходи щодо осмислення особистості композитора. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами розвитку суспільства та унікальністю особистості композитора. Виявлено провідні тенденції об'єктивації особистості композиторів на різних етапах розвитку української музичної культури XX ст., зокрема "фольклорного" та "нового стилістичного" періодів. Визначено домінуючі фактори впливу на формування унікальності особистості композитора.

  Скачати повний текст

Розглянуто фортепіанну спадщину Б. Лятошинського в аспекті висвітлення національно-засадничих ознак пізньоромантичної та неоромантичної полістильової основи як переосмислення романтичних традицій. Простежено прояв загальних тенденцій музичного романтизму в музиці митця. Виявлено індивідуально-стильову своєрідність новаторських форм оновлення романтичних традицій в ситуації українського музичного модернізму. Визначено спадкоємні зв'язки творчості композитора із музикою Ф. Шопена, Ф. Ліста, М. Лисенка, О. Скрябіна на рівні структурних і драматургічних принципів побудови одночастинного та циклічного різновидів сонатної форми. Відзначено традиційні та новаторські прояви у виразових компонентах музичного мовлення Б. Лятошинського. Розкрито фольклорно-композиторські зв'язки як фактор своєрідної специфіки композиторського мислення. Прослідковано спадкоємний зв'язок із музикою Ф. Шопена та Р. Глієра в аспекті переломлення ідеї слов'янського єднання. Відмічено прояв в фортепіанній та камерно-інструментальній творчості Б. Лятошинського сучасного пізньоромантичного та неоромантичного полістильового концепту.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано феномен "полістилізму" й інтерпретовано його як динамічну реальність музичної композиції. Виявлено моделі й іншомистецькі вектори полістилізму. Надано цілісну характеристику інтертекстуальності музичної творчості композитора як методу художнього мислення й особливого способу організації текстів. Проведено багатовекторну інтерпретацію музичної творчості Є. Станковича як полістилітичної єдності за допомогою узагальнювальних категорій "діалог", "полілог", "артефакт", "сакральний етос".

  Скачати повний текст

Досліджено творчу спадщину видатного митця за першоджерелами. Виявлено біографічні неточності, які є в науковій літературі, складено найбільш повну нотографію та бібліографію його творів. Вперше проаналізовано й уведено до наукового та культурного обігу музичні твори: струнні квартети №№ 3,4,6,7,8; струнне тріо; "12 солоспівів на вірші Лесі Українки", симфонічну поему "Тайга", симфонічну сюїту, концерт для скрипки з оркестром; філософські твори: поему "Пророк Світовида", філософські бесіди "Материя - жизнь - человек", автобіографічну повість "Моє життя" та епістолярну спадщину. Висвітлено внесок композитора в українську музичну культуру, визначено його місце та роль в історії української музики першої половини XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено цілісний мистецько-духовний феномен В.Барвінського як одного з рушіїв музично-культурних процесів України у першій третині XX ст. у контексті особливостей українського менталітету як основи національного стилю. Розглянуто стилістику митця в аспекті трьох кардинальних первнів становлення творчої особистості: автентичному, релігійному та світському у тривимірному історико-часовому континуумі (минуле - сучасне - майбутнє). Досліджено вплив на світогляд і стиль музики Б.Барвінського ментальних особливостей національного українського характеру. Розглянуто концепт природи як мегатекст українського мистецтва першої половини XX ст., його значення у творчості В.Барвінського. Розглянуто жанрову музичну палітру. Визначено роль і місце творчості В.Барвінського у становленні та розвитку багатьох жанрів національної музики. Здійснено аналіз творів різних жанрів на базі принципів формотворення, засобів виразності у аспекті поєднання національних і загальноєвропейських традицій музичного мистецтва, ступеня новаторства композитора, уперше введено до наукового обігу невідомі та маловивчені твори В.Барвінського, висвітлено нові факти з творчої біографії митця, сформульовано стильові засади композиторського письма. Розглянуто творчість митця у широкому полі художньо-естетичних напрямків першої третини XX ст., а також визначено роль В.Барвінського у структурі художнього національного стилю. Запропоновано напрямки осмислення взаємодії опозицій: "митець - суспільство", "митець - нація", парадигми "митець і час".

  Скачати повний текст

Досліджено творчий шлях і фортепіанну поетику самобутнього композитора, диригента оркестру та режисера В. П. Задерацького, виявлено стильову єдність, зовнішні та внутрішні контекстуальні умови його товорчості. Розкрито значення контекстуального підходу до вивчення творчої особистості митця, визначено біографічні та соціально-історичні фактори формування його творчого методу. Охарактеризовано національно-стильову природу творчості В. П. Задерацького як одну з передумов здійснюваного композитором смислового синтезу. Розкрито взаємозумовленість програмності та жанрового змісту у фортепіанній творчості митця та виявлено значення циклічності у його фортепіанних творах. На основі стилістичного аналізу прослідковано еволюцію фортепіанного стилю композитора, висвітлено стильову своєрідність його пізньої фортепіанної творчості й індивідуально-авторські риси піаністичного стилю. З'ясовано провідне стилеутворювальне значення антиномії індивідуально-неповторного та типологічного у творчій долі та фортепіанній поетиці В. П. Задерацького.

  Скачати повний текст

Окреслено історичні прототипи хорового концерту як концептуального жанру сучасної музичної культури. Вперше здійснено всебічний аналіз хорової творчості Ю.Алжнєва. Визначено усталені ознаки хорового стилю у музиці композитора. Проаналізовано стильову динаміку авторської концепції як способу втілення жанрового інваріанта хорового концерту: від міфологічної спрямованості ("Співомовки") до неопантеїстичного символізму ("Дівич-сон", "Пробудження") та соборності у творах релігійної тематики. Розкрито семантику музичної мови у хорових творах Ю.Алжнєва як яскравого прикладу музичного втілення філософської концепції "духу народу" та національно-ментального мислення в цілому. Виявлено структурно-семантичний інваріант жанру хорового концерту у творчості Ю.Алжнєва. Визначено сутність авторської концепції шляхом уособлення Культурного Героя сучасного етносу та української етнічної картини світу.

  Скачати повний текст