Встановлено закономірності рецепції ідей та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст. Розглянуто соціально-ідеологічні, філософські, морально-психологічні та літурознавчі аспекти трансформації євангельських колізій в українській літературі. У контексті функціонування загальнокультурних традицій в українській літературі проаналізовано систему мотивувань євангельського матеріалу. З урахуванням трагічних процесів еволюції національної духовності визначено форми та способи трансформації євангельських структур. Наведено аналіз онтологічних і аксіологічних домінант образів Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, Понтія Пілата.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на актуалізації архетипів води, землі, вогню та повітря в творах Фленнері О'Коннор. Серед архетипів води вивчено "комплекс Харона" (сугестію фігури міфологічного перевізника душ), "комплекс Офелії" (акт добровільного втоплення невинної жертви), архаїку струмка вічної молодості, мотив крові. Виявлено художні імплікації архетипу землі, досліджено "комплекс Іони" (черево, проковтування, поїдання їжі), образ труни, архетипи дому, матері, сходів, гроту, печери (природної могили), архаїку скелі, павича, ока (слабкозорість, сліпоту, самозасліплення). Наведено трактування архетипу вогню в художній прозі авторки (пожежі, мотиву шалу, гніву, насильства), здійснено колористичний дискурс (опозиція "світло - темрява"). Серед архетипів повітря проаналізовано образ дерева (вертикальна вісь) і неба. Творчість Фленнері О'Коннер розглянуто і в аспекті "літературної теології", яка інтегрує, парадоксально синтезує в собі відомі тенденції католицтва (релігійний еволюціонізм Тейяра де Шардена) та протестантизму. О'Коннорівські імплікації феномену віри охарактеризовано зважаючи на теології К.Барта (віру як незнання, напружене очікування, ствердження та заперечення) та неопротестантизм П.Тілліха та братів Нібурів (одкровення, епіфанію). Здійснено інтерпретацію символічних імен персонажів.

  Скачати повний текст

З'ясовано культурно-історичні передумови виникнення та розвитку філософських, етичних і релігійних поглядів Лесі Українки. Досліджено причини звернення поетеси до Біблії та духовних традицій світової культури. Значну увагу приділено розгляду релігієзнавчої концепції письменниці, в якій розкрито основні положення щодо походження та сутності релігії, проблему співвідношення релігійного та етнічного, роль їх взаємовпливів у світовому розвитку та в історії України, а також аспект зв'язку віри й церкви з громадським, культурним і національним життям.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано феномен творчості М.В.Гоголя у контексті християнської антропології. У ході дослідження визначено сутнісні філософські характеристики художніх творів письменника, що дозволяють говорити про його безсумнівну філософську значущість для культурного дискурсу не тільки XIX ст. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен буття, який забезпечує людині справжність існування. Доведено, що підгрунтям понятійних та образних структур творів М.В.Гоголя є глибоко приховані універсальні релігійно-моральні засади. Таким чином, встановлено тісний зв'язок ідеології християнства, напрацьованої фундаторами Церкви зі змістом гоголівських текстів, які є закономірним явищем, бо віддзеркалили зміни й очікування, що відбувались у духовному житті XIX ст. Показано, що в основі уяви митця про людину лежать ключові положення християнської антропології, але особливість гоголівського уявлення полягає у тому, що воно набуває "негативного" відтінку. Проаналізовано художні та епістолярні твори прозаїка стосовно даної проблеми.

  Скачати повний текст