Наведено результати комплексного дослідження української прози, присвяченої трагічним подіям голодомору, проаналізовано ідейно-естетичні тенденції в зображенні штучного голоду 1932 - 1933 рр. Системно осмислено пласт української епіки про голодомор у зв'язку з творами есхатологічного характеру української та зарубіжної літератури. Розглянуто специфіку авторського бачення цього вияву тоталітаризму, естетичні та етичні засади епічного відображення голодних років доби сталінізму.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження українського письменницького епістолярію другої половини XX ст. Розглянуто жанрово-стильові модифікації епістолярію залежно від його конститутивних ознак у системі літературних жанрів, стильових організацій та у взаємозв'язку з дискурсом художньої словесності даного періоду. Комплексно проаналізовано та систематизовано наукові підходи літературознавців щодо епістолярного жанру, виявлено тенденції та закономірності його еволюції. Запропоновано жанрову типологію листування П.Тичини, М.Рильського, М.Бажана, Б.Антоненка-Давидовича, І.Багряного, О.Гончара, В.Барки, У.Самчука, Д.Нитченка, В.Вовк, В.Безпалого, В.Дрозда, І.Світличного, В.Симоненка, В.Стуса, Гр.Тютюнника та інших українських письменників другої половини XX ст. материкової України та діаспори. Простежено вплив на структуру епістолярного жанру традицій вітчизняного епістолярію, творчого досвіду шістдесятників та літератури постмодернізму. Досліджено зразки листування як цілісні тексти, а їх поетику розглянуто в аспекті діалогічного зіткнення з різними культурними кодами та системами. З використанням новітнього літературознавчого інструментарію охарактеризовано особливості змістових, структурно-композиційних та жанрових моделей письменницьких кореспондецій, розкрито особливості й багатоаспектність синтезування як основу модифікації епістолярного жанру. Проаналізовано проблематику та поетику епістолярного жанру вітчизняних письменників. Розроблено загальну класифікацію модифікації епістолярію, на підставі якої узагальнено неповторне та спільне у жанровому модусі листів, виявлено стрижневі якості їх стильової різномантіності.

  Скачати повний текст

Наведено періодизацію терміну існування українського сонета на основі виявлення ключових моментів його генетичного розвитку у світлі жанрово-строфічних модифікацій. Досліджено видозміни сонетної форми на сучасному етапі літературного процесу. Окреслено трансформації українського вінка сонетів у контексті його еволюції. Визначено роль та місце сонета у процесі становлення української літератури.

  Скачати повний текст

Здійснено словотвірний аналіз авторських поетичних інновацій з eрахуванням їх частиномовної належності. Визначено структурно-семантичні зв'язки та відношення між оказіональним словом і його твірною основою. Проаналізовано вплив індивідуального словотвору на розвиток образної системи поезії, розглянуто перспективи творення нових номінативних одиниць за певними словотвірними типами. Визначено особливості функціонування оказіональних слів у поетичному дискурсі. Висвітлено номінативну, стилістичну, експресивну, поетичну і текстотвірну функції авторських новотворів у сучасному віршованому мовленні.

  Скачати повний текст

Досліджуються лексико-семантичні поля кольоративів у художньому мовленні українських поетів початку XX століття: Б.-І.Антонича, М.Зерова, Б.Лепкого, О.Олеся, В.Поліщука, М.Хвильового. Аналізується залежність колірної гами та семантики колірних номінацій від психологічного типу поета та його належності до певного літературного напряму. Розглянуто особливості функціонування слів на позначення кольору, зокрема, розширення їх лексичної валентності та стилістичне оновлення семантики, що виявляється у зрушеннях ядерних і периферійних, денотативних і конотативних сем у структурі значень кольоративів.

  Скачати повний текст

Вперше створено й експериментально апробовано науково обгрунтовану методику вивчення української еміграційної прози в старших класах. Визначено показники та рівні сформованості знань і вмінь учнів аналізувати прозові твори письменників-емігрантів. Обгрунтовано комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують усвідомлення учнями специфічних особливостей, властивих українській еміграційній прозі. Доведено доцільність комплексного застосування елементів психолого-аналітичної інтерпретації творів та аналізу неоміфопоетичних образів з урахуванням історико-літературного, біографічного контексту в процесі вивчення еміграційної прози та принципів рецептивної естетики. Удосконалено методику викладання літератури в старшій школі. Запропоновано ефективну систему організації читацької діяльності старшокласників за допомогою проблемно-емоційних навчальних ситуацій у процесі вивчення епічних творів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні моделі нового традиціоналізму та ознаки модернізації традиційної оповідності у творах учасників Мистецького Українського Руху (МУР). Охарактеризовано теоретичні засади діяльності МУР, проаналізовано експеримент з "великою літературою" та концепцію "національно-органічного стилю" у зв'язку з мистецькими здобутками літературної епохи 1920-х рр. Досліджено процеси модернізації художньої оповідності у творчості Т.Осьмачки, І.Багряного, У.Самчука. На підставі вивчення творчої спадщини Ю.Косача, І.Костецького, В.Петрова-Демонтовича простежено художню практику модернізму у МУР як естетичну провокацію. Наведено підсумкову оцінку експерименту з "великою літературою" як центрального дискурсу та його опозиційної моделі у період діяльності МУР.

  Скачати повний текст

Досліджуються етапи процесу традиціоналізації образу історичної постаті Нестора Махна, простежується амплітуда оціночних коливань в історії художнього втілення ватажка селянського руху, охарактеризовано прорахунки документального і художнього мислення радянської доби, яке створило Нестору Махну негативний міфоімідж. Творчий доробок письменників 20-х років М.Ірчана, В.Підмогильного, В.Сосюри, К.Поліщука та ін. залишив для нащадків реалістичні риси образу, багатовимірність характеру, вдачі Н.Махна. Проаналізовано тенденції літератури соціалістичного реалізму 30-70-х рр., зокрема творів О.Гончара, П.Панча, на соціальне замовлення малювати спотворений образ Н.Махна. Вийшовши з-під контролю офіційні догматики, письменники 90-х років Р.Самбук, Я.Стельмах, В.Савельєв, Д.Маркиш, Г.Лютий та ін. створили нову ауру довкола імені Н.Махна.

  Скачати повний текст

З'ясовано експресіоністичну поетику українських письменників у структурі певних творів. Дану поетику проаналізовано у моделі загального художньо-естетичного явища. Зроблено висновки щодо витоків українського експресіонізму. Висвітлено специфіку вияву експресіоністичної виразності у художньому доробку українських митців періоду 1920 - 1940-х рр., зокрема з використанням системи художньо-виражальних засобів. З'ясовано характер інтерпретації образу міста, "мотив двійництва". Досліджено художню реалізацію українськими авторами (Г.Косинки, Ю.Яновського, М.Бажана, О.Бурггардта) основних положень експресіоністичного типу художнього мислення, що грунтувалася головним чином на відтворенні суб'єктивного світу особи завдяки інтенсивному ритмові, образним і звуковим асоціаціям, контрастному зображенню, трагічно-вибуховому настроєвому сюжету, а також зверненні до психічного аналізу неповторного потоку імпульсів внутрішнього буття людини.

  Скачати повний текст

Досліджено українську прозу 1940 - 1960-х рр. як системну цілісність. У критико-аналітичному аспекті розглянуто філософські, ідеологічні, політичні доктрини, естетичні програми, які визначають своєрідність даного літературного періоду. У цьому контексті проаналізовано індивідуальні авторські тексти письменників різних ідеологічних, політичних, естетичних орієнтацій, а саме: Т.Осьмачки, О.Довженка, В.Домонтовича, В.Барки, І.Багряного, Л.Мосендза, І.Костецького. О.Гончара, Д.Гуменної, У.Самчука, Ю.Косача, М. Стельмаха. На підставі результатів здійсненого аналізу розроблено загальну концепцію своєрідності українського прозового тексту даного періоду. Доведено, що кожен з індивідуальних авторських текстів є сегментом (сюжетною колізією) іншої цілості - тогочасного українського прозового "надтексту", висвітлено жанрову специфіку творів, розкрито її детермінанти. Як результат дослідження є запропоновані підходи щодо формування цілісного уявлення про національну своєрідність українського літературного процесу 1940 - 1950-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено релігійно-духовний дискурс у творчості провідних українських поетес-шістдесятниць. Розглянуто явища структурного синкретизму в релігійній ліриці українських письменниць, що опинилися в еміграції. Значну увагу приділено розкриттю міфологічних ії біблійних домінант поезії поетес-шістдесятниць. Розглянуто парадигматику духовної еволюції ліричної героїні І.Жиленко. Розкрито філософсько-естетичний зміст їх творів. Висвітлено онтологічні аспекти буття у творчості Е.Андієвської, Анни-Марії Голод, З.Коваль, М.Мельничук-Оберраух. Розглянуто естетичні, релігійні та національні засади їх творчості.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання освоєння Україною реалістичної нарації Д.Дефо та алегоричної сатири Дж. Свіфта, їх вплив на український літературний процес. Проведено компаративістичний аналіз романів "Робінзон Крузо" та "Гулліверові подорожі", їх українських перекладів і переказів. Висвітлено погляди зарубіжних критиків щодо творчості Дефо та Свіфта. У процесі дослідження використано важливий фактичний літературний матеріал та інформацію з історії англійського Просвітництва.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності рецепції ідей та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст. Розглянуто соціально-ідеологічні, філософські, морально-психологічні та літурознавчі аспекти трансформації євангельських колізій в українській літературі. У контексті функціонування загальнокультурних традицій в українській літературі проаналізовано систему мотивувань євангельського матеріалу. З урахуванням трагічних процесів еволюції національної духовності визначено форми та способи трансформації євангельських структур. Наведено аналіз онтологічних і аксіологічних домінант образів Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, Понтія Пілата.

  Скачати повний текст

Розкрито розуміння поетичної мови як системи словесних образів, визначено місце складних прикметників серед образотворчих поетичних засобів. Розглянуто типи складних прикметників за семантикою першого та другого компонентів, визначено їх продуктивність. Простежено шляхи реалізації семантичних відтінків прикметників-композитів, розглянуто лексико-семантичну сполучуваність прикметникових утворень, яка значною мірою залежить від семантики означуваних іменників. Детально проаналізовано функціональне навантаження прикметників-композитів, визначено критерії ступенювання семантичної мотивації епітетних словосполучень у поетичному контексті.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено як цілісні й самодостатні типи авторської ідейно-естетичної свідомості: неоромантизм, символізм та експресіонізм, їх генезу, становлення та розвиток в українській драмі в кінці XIX - початку XX ст., а також своєрідність і самоцінність у типологічних зіставленнях із західноєвропейською модерною драматургією, специфічні особливості їх поетики. Розкрито новаторство худжнього мислення українських драматургів Л.Українки, В.Винниченка, О.Олеся, М.Куліша, В.Пачовського, І.Кочерги та інших письменників, що певною мірою випереджали західноєвропейську модерністську драму, зробили свій внесок у розвиток світової й української драми модернізму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному осмисленню маловідомого періоду в історії української літератури XX століття - поезії учасників українського національно-визвольного руху 40 - 50-х років XX століття, яку розглянуто як поезію резистансу. Погляд на неї, як на окремий мистецький феномен, скристалізовується шляхом застосування принципу історизму із біографічним, бібліографічним, психологічним, комплексно-системним методами та елементами "літературно-портретної" форми.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку фемінного дискурсу в українській літературі на прикладі творчості Д.Гуменної, В.Вовк, Є.Кононенко та М.Матіос. Вперше комплексно проаналізовано й упорядковано понятійний апарат фемінології української художньої словесності, а також висвітлено основні етапи становлення та розвитку жіночої літературної традиції. Розмежовано поняття "фемінність" і "фемінізм". Розкрито визначальні особливості фемінного прозового письма, які полягають в акцентації жіночої суб'єктивності, своєрідній текстовій організації (мозаїчності, фрагментарності, інтуїтивному началі, тілесності, несподіваному та дестабілізувальному ефекті, пристрасті як вітальної сили тексту, синтезі мистецтв, змішуванні жанрів, кількарівневості зображуваного), а також в актуалізації синкретичного сприйняття (слухових, зорових, дотикових, смакових рецепторів) і синестезійної чутливої інтерпретації людини та світу.

  Скачати повний текст