Проаналізовано феномен екзистенційної багатовимірності риторики як одного з культуротвірних факторів життєдіяльності людини. Відзначено щодо проблемності самоідентифікації сучасної людини в атмосфері інфляції слова та вербальних маніпуляцій і потреби у відродженні гуманного ставлення до сили слова. Знайдено причини суперечливих поглядів на риторику в ігноруванні її багатовимірної екзистенційної природи, зведенні її інтегральності до окремого прояву технології ораторства, софістики, стилістики, порожньої пишномовності. Виявлено, що аналіз екзистенційних вимірів риторики розміщує риторику у філософському контексті, репрезентуючи її як одну з універсалій людского буття у світопознанні та світостворенні. Надано визначення риторики як "екзистенційної вербалізації буття". Розкрито кореляцію між екзистенціалами людського буття та їх втілення у риториці. Фундаментальними екзистенційними вимірами риторики визначено "риторику пізнання", "риторику влади", "риторику порозуміння". "Риторика пізнання" детермінована екзистенціалом "воля до істини", пов'язана з глибинними проблемами людського буття у світі: самопізнанням та пізнанням світу, творчістю, потягом до свободи, любові, відповідальності, діалогізму. За надлишку владних амбіцій промовця, який виявляє волю до влади у монополізації істини, риторика перетворюється у "вербальну зброю", здатна породжувати фанатизм і соціально-небезпечну ідеологію. Антропологічний баланс як гармонійна єдність людських потенцій зумовлює розгортання риторичного ідеалу як гуманнотворчого мистецтва красномовця, що затверджує вищі цінності буття. Екзистенціал "воля до порозуміння" детермінує "риторику порозуміння", що стає засобом конструктивного обговорення та вирішення проблем буття у ситуації глобальних криз і конфліктів.

  Скачати повний текст

Розглянуто лінгвістичні дисципліни (фонетику, словотвір, морфологію, синтаксис) у вигляді системи із даними концептом, структурою та субстратом. Визначено, що це наочно демонструє можливість застосування системного підходу до мови. Вперше проведено порівняння категоріального базису природної мови та мови тернарного опису (МТО), який необхідний для якісного аналізу іраматичних одиниць. Проведено аналіз граматичних одиниць російської мови засобами МТО, висвітлено перспективи застосування формул МТО у прикладній лінгвістиці. Проведено порівняльний аналіз структурних схем простого речення та його вираження у межах МТО. Вперше проведено порівняльний аналіз ідентичних текстів російською, англійською та латинською мовами й їх формульних виражень засобами МТО та логіки предикатів. Доведено, що МТО має більше виражальних можливостей. Розроблено можливість використання МТО як допоміжного механізму компаративної лінгвістики. Показано можливість використання МТО як допоміжного механізму машинного перекладу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Запропоновано експлікацію сутності та головних характеристик лінгвістичного повороту, його епістемологічних і когнітивних наслідків. Проведено порівняльне дослідження принципових рис картезіанської парадигми філософування, а також системи трансформацій у філософії науки з лінгвістичним поворотом. Запропоновано нову стратегію дослідження аксіологічного рівня науки за сучасними результатами лінгвістичного аналізу.

  Скачати повний текст

Із використанням концептуального підходу проаналізовано основні логіко-семантичні ідеї, сформульовані представниками аналітичної філософії. Дані ідеї, узагальнені до рівня філософських концепцій мови, розглянуто у контексті проблем сучасної логіки, лінгвістики, теорії штучного інтелекту, а також таких філософських напрямів, як феноменологія, семіотика, герменевтика. Визначено фактори, що обумовили становлення логіко-семантичних концепцій мови, проаналізовано характерні особливості їх формування і закономірності розвитку. Логіко-семантичні концепції мови розподілено на формалістські (концепції логічного атомізму та логічного аналізу мови, логіко-семантична концепція Р. Карнапа) та неформалістські (концепції "мовної гри" та "мовленнєвих актів", інтенціоналістська концепція мови, антиреалістська концепція значення М. Дамміта). Висвітлено еволюцію аналітичної філософії (як перехід від формалістських до неформалістських концепцій мови) з урахуванням ідеї поступового включення у сферу логіко-семантичного дослідження прагматичного аспекту мови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософські джерела сучасних уявлень про логіку та семіотику мови права. Розглянуто проблеми мови у класичній німецькій філософії права та концепціях її критиків (Канта, Шеллінга, Гегеля, В. фон Гумбольдта, Гуго, Савіньї, Пуха, А. фон Фейєрбаха, Ієринга), джерела феноменологічного напрямку у дослідженнях мови права у Ф. фон Бретано, а також погляди В.Д.Каткова як родоначальника філософії мови права. Висвітлено подальший розвиток філософських засад сучасних досліджень мови права у взаємозв'язку з логіко-семіотичними ідеями Ч.С.Пірса, Г.Фреге, Б.Рассела, Л.Вігенштейна, логічних позитивістів (Р.Карнапа, М.Шліка, А.Айера), тлумаченням мови в юридичному позитивізмі, логіко-лінгвістичними компонентами аналітичної юриспруденції Х.Л.А.Харта та їх критикою Л.Фуллером. Розглянуто сучасний етап у філософії мови права у контексті концепцій права як лінгвістичної конструкції К.Олівекрони, ідеями Х.Перельмана, Ю.Хабермаса Дж.Л.Остіна, Дж.Сьорля про мову права як систему комунікативної діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мови в аспекті трансценденції. Експліковано специфіку застосування герменевтичної феноменології до вивчення мови як трансценденції у такій пізнавальній ситуації, коли герменевтика постає не лише методом, а й самим способом мовного буття, відкритого до трансценденції. Розглянуто буття мови як єдність феномену та логосу, у її феноменологічності. Виявлено методологічний потенціал феноменологічної редукції як доступу до буття мови. Здійснено експлікацію екзистенціалів - феноменів буття мови як трансценденції у мовному екзистуванні-трансцедуванні людини. Розглянуто прояви суспільного буття мови у феноменологічному аспекті. Показано роль мови у впорядкуванні й утвердженні засад спільного буття (співбуття) у світі. Розглянуто виказування несвідомого, трансцендентного щодо свідомості буття мови.

  Скачати повний текст

Досліджено онтологічний й епістемологічний аспекти здійснення лінгвістичних сутностей у вигляді лінгвістичних одиниць як фактів мовлення. Значну увагу приділено епістемологічному статусу останніх, а також притаманній їм нормативності (імпліцитні норми), якою забезпечується їх конституювання. Запропоновано розглядати дефініцію "норма" як фундаментальну гіпотезу про можливість лінгвістичної одиниці, яка уможливлює лінгвістичну одиницю разом з усіма іншими нормами про неї та здійснюється у певному прагматичному контексті, що регулює її слушність зовнішнім чином і, у свою чергу, забезпечує можливість її інтерпретації. Розглянуто роль понять факту, норми, оцінки у формуванні концепту лінгвістичної одиниці. На прикладах з історії філософії переосмислено співвідношення між нормативністю й оцінюванням, проаналізовано роль соціальних актів у формуванні нормативності мовлення на підставі аналізу комунікативної філософії, обгрунтовано необхідність і надано варіант відповіді на фундаментальне питання про епістемологічний статус лінгвістичних одиниць у його взаємозв'язку з їх імпліцитною епістемічною нормативністю. Надано формальне визначення норми лінгвістичної одиниці у вигляді правила "свідчення". Висвітлено проблеми нормативного регулювання практичного застосування лінгвістичних одиниць.

  Скачати повний текст

Здійснено інтегральний аналіз онтологічного виміру мови в її енергійному аспекті. Досліджено розвиток напрямків енергійної традиції філосовування. Проаналізовано основні поняття енергійного дискурсу (на прикладі православного ісихазму) та поняття, розвинені в онтологічних теоріях мови. Це дозволяє розкрити спорідненість і відмінності між природою зусиль людини як суб'єкта містичного досвіду та природою зусиль мовного розуміння. У енергійному вимірі висвітлено аспект реалізації сутнісних сил і здатностей людини, її найглибинніших потенцій. Зазначено, що герменевтичне поняття передрозуміння виявляє риси енергейного феномену та може бути пояснено у категоріях енергійного дискурсу.

  Скачати повний текст

Структуру "мова-комунікація" розглянуто як взаємозалежний і взаємоутворювальний зв'язок субстанції мови і комунікативного простору, що вирізняється як просторово-часова організація феномена інтерсуб'єктивності. До основи запропонованої концепції покладено філософські ідеї феномена інтерсуб'єктивності, просторових форм комунікації, субстанційності мови, трансформацій онтологічної категорії мови. Висвітлено фундаментальні проблеми філософії мови і комунікації, розроблено характеристики комунікативного простору в мовнофункціональних вимірах, здійснено описовий аналіз субстанції мови. Розглянуто суттєві характеристики субстації мови і комунікативного простору крізь призму мовно-філософської концепції істини. Дійсність абсолютної істини, що утримується в мові, виступає як можливість соціальної істини (консенсусу).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст