Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Запропоновано експлікацію сутності та головних характеристик лінгвістичного повороту, його епістемологічних і когнітивних наслідків. Проведено порівняльне дослідження принципових рис картезіанської парадигми філософування, а також системи трансформацій у філософії науки з лінгвістичним поворотом. Запропоновано нову стратегію дослідження аксіологічного рівня науки за сучасними результатами лінгвістичного аналізу.

  Скачати повний текст

Досліджується концепція "мовних ігор" Л.Вітгенштейна, що є основоположною для генези як принципів прагматики мови, так і принципів логічної прагматики. На підставі проведеного аналізу концепції "мовних ігор" запропонована семантична відносність "значення слова". Структура семантики "мовних ігор" розглянута як структура семантики "можливих світів", так як критерій "достовірності" Л.Вітгенштейна передбачає нескінченну множину істинних значень перемінних у різних контекстах чи за різного "стану речей". Інтенсіональне значення детермінується його екстенсіоналом ("значення слова - це його вживання" Л.Вітгенштейн).

  Скачати повний текст

Досліджено лінгвістичний час в контексті, що інтегрує знання філософії часу, філософії мови, філософії освіти, темпорології, мовознавства, когнітології та задовольняє запитам сучасного міждисциплінарного рівня досліджень темпоральності як когнітивної та соціокультурної константи. Застосовано новий підхід до досліджуваного предмета, який базується на теорії "трьох точок зору" (К. Ажеж), позначено морфосинтаксичний, семантико-референційний ракурс вивчення предмета, а також ієрархії висловлювання, удосконалено інтеграційно-методологічні засади вивчення лінгвістичного часу як узгодження різних репрезентаційних моделей темпоральності.

  Скачати повний текст