Розкрито сутність проекту "Геном людини", показано його вплив на людське буття в усіх його проявах та на формування інформаційно-геномної парадигми. Проаналізовано взаємозв'язки геномного проекту з нанотехнологіями та робототехнікою, які разом складають GNR-технологічний комплекс. Доведено, що проект "Геном людини" дозволяє вирішити ряд медичних проблем у лікуванні спадкових захворювань, а у взаємодії з нанотехнологіями та робототехнікою формує феномен антропоморфізації техносфери. Показано, що практика реалізації проекту "Геном людини" робить значно не передбачуваним майбутнє людського виду. З'ясовано, що геномні технології можуть здійснити радикальний вплив на геном людини, здатність генерувати велику кількість модифікацій тілесності, суб'єктивності та сприйняття. Обгрунтовано, що наслідком впровадження геномних технологій є поява постлюдини.

  Скачати повний текст

Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну краетивність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнень з історії взаємин біології та напрямків "точного" природознавства, зокрема математики, досліджено особливості генези, розвитку та перспектив кількісного підходу до вивчення природних об'єктів, визначено його евристичні можливості щодо використання математичних методів у біології. Проведено ідентифікацію змісту та пізнавального сенсу кількісного й якісного підходів щодо вивчення природних об'єктів. Розглянуто зміни пізнавальних ролей категорій якості та кількості у процесі розвитку наукового пізнання. З урахуванням сучасних уявлень щодо "біологічної реальності" визначено напрямки впровадження кількісної методології в дослідження процесів живої природи. Обгрунтовано оптимальне встановлення меж компетентності кількісної методології у вивченні біологічних об'єктів. Визначено нові уявлення стосовно механізму взаємної адаптації пізнавальних можливостей математики та біології.

  Скачати повний текст

Досліджено новітні біотехнологічні практики в контексті постнекласичної методології, в межах якої в нових вимірах розкрито сенс даних форм практик, що істотно впливають на буття природи та людини. Вивчення біотехнологічних практик як об'єкту філософсько-методологічного аналізу здійснено на основі розкриття їх особливостей в контексті взаємовідношення понять "природне" та "штучне", виявлення характеристик новітніх біотехнологічних практик, які розглядають їх як різновид постнекласичних практик. Проаналізовано з позицій постнекласики біотехнологічні практики як дослідницькі та показано, що методологічні принципи синергетики виявляють себе через загальні методологічні настанови, які конкретизовано в біотехнологічне дослідження. Світоглядні й етичні виміри біотехнологічних практик виявлено в процесі осмислення впливів новітніх біотехнологічних практик на людину, її тілесність і наведено в контексті біоетичних вимог.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічні синергетичні засади, які кваліфіковано як різновид постнекласичного філософського мислення. На підставі синергетичного аналізу досліджено феномени самоорганізації біологічних систем на рівні біогенезу, еволюції біологічних макросистем, ноогенезу. Визначено сутність самоорганізації на рівні біологічних систем. Розкрито евристичні функції синергетичного підходу в розумінні закономірностей еволюції біосистем, специфіку синергетичного аналізу процесів самоорганізації в еволюції живої матерії. Проведено гносеологічний аналіз біогенезу, автопоезу, алопоезу.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформації методологічних орієнтацій філософії науки у напрямі становлення сучасного антропологічного дискурсу, виявлено тенденції розвитку наукової методології. Розкрито суть лантропологічного повороту» в сучасному науковому мисленні, його світоглядно-філософські та пізнавально-методологічні наслідки. Проаналізовано методологічні можливості й обмеженість універсалістських настанов основних концепцій натуралістичного напряму в сучасному антропологічно-науковому дискурсі. Виявлено людиномірні аспекти еволюціоністської парадигми в епістемології та психоаналітичному розумінні природи пізнавальної діяльності. Розкрито антисцієнтиську спрямованість антропологічно-методологічного дискурсу на прикладах екзистенціалістсько-феноменологічної та герменевтичної критики традиційного раціоналізму.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософсько-методологічного аналізу біоетики як світоглядної концепції, кентаврового постнекласичного знання та нормативно-ціннісної системи, які зорієнтовані на гармонізацію відносин "людина - природа" та "суспільство - довкілля". Досліджено філософсько-методологічні проблеми біоетики, філософсько-світоглядні та соціокультурні передумови її формування, тенденції й етапи розвитку, описано структурну організацію. Розроблено концепцію глобальної біоетики, в якій інтегровано завдання медичної й екологічної етики у єдину мету збереження та розвитку життя з урахуванням етичних принципів. На підставі аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників становлення теорії та практики біоетики обгрунтовано такі концептуальні засади біоетики: життя як неметафізична сутність, самоцінність представників життя, їх право на життя, життя як співтовариство представників життя. Доведено, що світоглядною теорією біоетики є концепція постнекласичної раціональності, а її теоретико-методологічним підгрунтям - принципізм, механізми конкретизації та генералізації моралі. Обгрунтовано твердження, що аксіологічний вимір біоетики визначається цінностями Просвітництва, які трансформуються сучасним контекстом біоетики.

  Скачати повний текст

Зазначено, що ціннісні орієнтації сучасної біології виявляють себе як регулятиви, що втілюють відносно стійку єдність когнітивного та ціннісного і спрямовують хід наукового дослідження. У процесі зміни в історії біології типів наукової раціональності суттєво змінюються форми реалізації ціннісного відношення в пізнанні живого. У класичній біології як цінність постає єдина об'єктивна істина, тобто когнітивне та ціннісне ототожнюються. У некласичній біології аксіологічний смисл у дослідженні живого виявляється в контексті пошуку методології, адекватній специфіці живого. У постнекласичній біології аксіологічні настанови включені в сам процес наукового дослідження як певні його дозволи та заборони. На цій основі утворюються аксіолого-пізнавальні форми осмислення сутності живого, їх можливості виявляють біоетика та біофілософія.

  Скачати повний текст