Визначено можливості та специфіку діалогу в постсучасній ситуації. Розглянуто варіанти співвідношення основності та безосновності у людському переживанні дійсності. Обгрунтовано, що ситуацією "можливості" основності й безосновності (без/основності), яка виявляється у потенційній наявності, але практичній відстутності основ є постсучасна ситуація. Проаналізовано ідею діалогу у західній філософській традиції, виявлено його сучасні моделі у даному контексті. Обгрунтовано, що діалогічні відносини у постучасній ситуації як ситуації без/основності представлені особливою моделлю діалогу, специфіка якої виявляється у його трансгресивному характері та набутті ключового значення емоційно-тілесною спрямованістю до Іншого. З'ясовано особливості генезису діалогічних відносин у ситуації без/основності.

  Скачати повний текст

Досліджено в соціальній філософії проблему - стиль життя, яку проаналізовано в широкому соціально-історичному та культурологічному контексті. Зазначена проблема є однією з істотних для розуміння специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Значну увагу приділено соціально-психологічному аспекту означеної проблеми, що дозволяє визначити стиль як індивідуально-своєрідну цілісну систему стійких засобів та форм опосередкування особистістю об'єктивних умов її життєдіяльності. Показано зв'язок стильової проблематики з морально-естетичними вимірами людського буття та досліджено такий їх вияв, як стилізація, що осмислюється насамперед як форма особистісної самореалізації людини в соціокультурній ситуації постмодерну. За умов соціальних трансформацій, що супроводжуються руйнуванням усталених світоглядних та ціннісних орієнтацій, найбільш поширеними формами стилізації життя запропоновано вважати соціальну мімікрію, соціальний міметизм, інсценування тощо.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження концепції осьового часу К.Ясперса у контексті сучасності. Проаналізовано засади цієї концепції як лейтмотиву філософської системи К.Ясперса. Аргументовано, що концепція осьового часу має евристичний і методологічний потенціал. Визначено, що можливими проявами "нового" осьового часу історичного розвитку суспільства є глобалізаційні тенденції людства, утвердження постмодерну як однієї з теорій розвитку сучасного суспільства, формування основ постмодерністської свідомості.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні тлумачення історизму у філософській літературі, виявлено відмінності вживання понять "історизм" та "історицизм", проаналізовано специфіку функціонування даних термінів у рамках західноєвропейської і марксистської філософських традицій. Показано особливості формування уявлень про історичність на різних етапах розвитку європейського суспільства та механізм становлення принципу історизму як продукту новоєвропейського раціоналізму. Виділено сутнісні характеристики класичної та некласичної парадигми осягнення історичного процесу, оцінено місце і роль в їх структурі принципу історизму. Зазначено, що, починаючи з перших кроків зародження некласичної парадигми, в її рамках відбувається переоцінка значення історизму в поясненні суспільного розвитку, а з часом вона набуває форми активної, цілеспрямованої його критики. Розкрито яскраво виражену антиісторицистську спрямованість постмодернізму. Визначено специфічні особливості і основні напрями постмодерністської стратегії критики парадигми всесвітньої історії, побудованої но засадах методології історизму. Обгрунтовано висновок, що постмодерністські намагання заперечити класичну гносеологічну парадигму багато в чому є умовними та штучними і не вирифікуються як істинні, тому постмодернізм може розглядатися лише як одна з можливих, історично обмежених пізнавальних стратегій в галузі методології історії.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль - де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX ст.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури Модерну загалом.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему деконструкції західноєвропейської логоцентричної традиції, формування нового типу раціональності та світосприйняття. З'ясовано специфіку постмодерністського дискурсу, яка відбиває сучасні засади цивілізаційного існування та розвитку суспільства та формує особливий тип свідомості. Визначено смислові поля даного дискурсу, які утворюють структуру постмодерністської свідомості. Простежено зародження, становлення та подальший розвиток постмодерністського дискурсу. Розглянуто основні інтерпретації даного феномену. Вироблено цілісну концепцію постмодерністського дискурсу, визначено значення та роль феномену постмодернізму для аналізу ситуації у сучасній соціальній філософії в цілому.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-філософські засади культури постмодерну. Досліджено та класифіковано дефініції поняття "постмодерн". Проаналізовано онтологічний базис культури постмодерну та його соціально-економічні аналоги, напрями деконструкції культурної аксіоматики у культурі постмодерну, типологію морально-релігійних проблем, що мають бути вирішені засобами постмодерну, специфіку українського варіанта постмодерну та вплив культури постмодерну на майбутній розвиток України. Наголошено на необхідності вдосконалення методологічної бази дослідження постмодерну. Увагу приділено побудові альтернативних постмодерну теоретичних моделей пояснення сучасних соціокультурних процесів. Запропоновано новий підхід до класифікації морально-релігійних проблем постмодерну. Висвітлено можливі теоретичні напрями їх вирішення. Визначено основні характеристики українського варіанта постмодерну як аспекта світоглядних пошуків сучасності. Досліджено внутрішні механізми функціонування культури постмодерну, які можуть бути пояснені за допомогою схем критика - прийняття, криза - та оздоровлення. На підставі теоретико-філософського аналізу основних соціально-філософських засад культури постмодерну доведено, що культура постмодерну є логічним завершенням попереднього історико-культурного розвитку західної цивілізації та регіонів, що залучені до процесу вестернізації; відображає внутрішню логіку цього розвитку, є формою критики існуючого соціального ладу та джерелом виникнення нових форм організації суспільного життя. Досліджено трансформацію образу постмодерну у науковому та культурному житті України останніх десятиріч.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми інтерпретації феномену постмодерністської культури, здійснено соціально-філософський аналіз її парадигм, які приховано виникають у надрах класичних культурологічних моделей та реалізуються у світоглядній парадигмі сучасності, внаслідок чого постмодерністська філософська практика постає не стільки як деструкція європейського світогляду, а рідше - як деконструкція його основоположних настанов стосовно проблем гуманізму, моральності та свободи. Обгрунтовано, що поширення "постмодерністського світовідчуття" - спроба теоретичного заперечення "великих наративів" епохи Модерну та нетеоретичного розвитку імпліцитно закладених у ній можливостей і потенцій. Доведено, що постмодерністське світовідчуття, зрозуміле як соціокультурна практика, приховує у своїй невизначеності вагомий духовний та інтелектуальний потенціал, здатний суттєво розширити культурне вимірювання людського буття. З'ясовано, що сучасна ситуація постмодерну значною мірою зумовлюється розвитком комунікаційних та інформаційних технологій, що передбачає утворення відкритої системи фінансово-економічних, суспільно-політичних і культурних зв'язків, яка може містити загрозу деструкції національної соціокультурної ідентичності. Це зумовлює необхідність зміцнювати власні культурні традиції, поєднуючи їх з новими цінностями, породженими розвитком світової культури.

  Скачати повний текст

Доведено, що процес традиції включає минуле, а також сьогодення та впливає на майбутнє. Встановлено, що модерну традицію потрібно розглядати як таку, що складається із трьох частин, які існують одночасно та перебувають у складних взаєминах: традиціоналізму, консерватизму та модернізму. На підставі даних розпочато спробу по-новому осмислити цінність традиції як фактора формування та забезпечення умов стабільності соціального універсуму. Окремі частини традиції через форми свого прояву виявляються залучені в інші ігри: модернізацію, революцію.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні аспекти формування інтерактивного мистецтва в полістилістичній культурі сучасності. Доведено, що мистецтво в епоху інтерактивних комунікацій може бути розцінене як модель полістилістичної культури інформаційного суспільства, а осмислення універсальної картини світу здійснюється через інформаційну підсистему "мистецтво" як культурного інтерфейсу. З'ясовано, що характерні ознаки сучасного мистецтва, такі як колективна співтворчість, поліваріантність, плинність, анонімність і відсутність претензій на авторство, беруть початок у фольклорі й усній культурі традиційного суспільства. Визначено, що інтерактивності сучасного мистецтва, як наслідку впровадження новітніх комунікативних технологій, притаманна власна комунікативна риторика, яка використовується в традиційних жанрах мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми "гендерної нечутливості", що яскраво виявилася в філософії Модерну. Проаналізовано філософські вчення філософів Просвітництва, постмодернізму та представниць фемінізму. Розглянуто сучасне генероване суспільство з позиції патріархатної та феміністичної ідеологій. Розкрито сутність впливу патріархатної ідеології на сучасність. Показано механізми передачі культурою патріархатних норм. Досліджено цілісну теоретичну реконструкцію базових положень феміністичної критики модерну в контексті руху від патріархатної ідеології до "консерватизму повсякденності".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано статус соціальних трансгресій як нової форми перехідного процесу, що пов'язана з "непозитивним твердженням", тобто акцентуванням становлення, заперечення, постійної мінливості, виходу за межі. Показано, що трансгресія відрізняється від розвитку як "зняття" (тобто прогресу більш довершених форм) утвердженням соціальної диверсифікації, спонтанних порядків. Розкрито можливості динамічного аналізу соціуму як єдності відносної упорядкованості, технологічного представлення процесів та часткової невпорядкованості, вітальної стихійності зі збереженням умов домінування у відповідну епоху технології чи вітальності. Доведено, що мінливість указаної подвійної людської діяльності не відміняє фундаментальності принципу раціональності. Виявлено, що трансгресії раціональності духовною чутливістю дають змогу компенсувати зростаючу технологізацію буття не тільки у формах духовності, а й тілесності. Відзначено, що в поліцивілізаційному і, разом з тим, глобальному світі зростає значення неофіційних, спонтанних зв'язків, основою яких є сітьові структури та взаємопроникнення соціальних систем функціонально-диференційованого суспільства за умов плюралізму цивілізацій та багатополюсності світового порядку.

  Скачати повний текст

Досліджено філософські аспекти модернізму як світоглядної парадигми в перспективі українського соціокультурного дискурсу. Здійснено аналіз становлення вітчизняного варіанта модернізму, виокремлено атрибутивні параметри даного феномену у межах української інтелектуальної дійсності. Досліджено рефлексії та позиції критики модернізму у просторі української філософської думки. Визначено структурні компоненти й особливості соціально-філософської концепції вітчизняного модернізму.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто стан християнської традиції у ситуації постмодерну, виявлено специфіку існування християнського Св.Передання у постмодерну добу, визначено вплив культури постмодерну на християнство та основні чинники формування та дієвості християнської традиції у сучасну епоху та в минулому. Встановлено особливості філософсько-культурологічного та релігійного дискурсів щодо проблеми взаємовпливу релігійної традиції та культури. Проведено аналіз різних теорій традиції, на підставі якого зроблено висновок, що все історичне ставлення до релігійно-культурної традиції вибудовується у тріаду: традиціоналізм - модернізм - постмодернізм, а кожна наступна стадія заперечує попередні. Встановлено пріоритетність співвідношення традиціоналізм - модернізм (модернізм завжди виступає в опозиції до традиціоналізму). З'ясовано, що у цій боротьбі протилежностей виникає заключна частина тріади - постмодернізм, який є синтезованою та переосмисленою моделлю відношень традиціоналізм - модернізм.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-адаптаційний потенціал постмодерністського мистецтва, у контексті його нових філософсько-естетичних парадигм, функцій, колажно-монтажного принципу створення образу, руйнування видових, жанрових меж, зближення з життям та показано небувалу за глибиною і масштабом трансформацію світогляду людини. Розглянуто адаптаційні можливості сучасного мистецтва, закладені у новій концепції творчості постмодернізму, його ігрової, інтерактивної, плюралістичної природи, актуальної суті, яка формує розуміння сенсу існування не заради майбутнього, а вчить знаходити його у суб'єктивності. Зазначено, що радикальний досвід арт-практик розширює і поглиблює розуміння суті та змісту естетичного, трансформуючи традиційний досвід людства за двома головними напрямками: створення естетичного середовища існування людини й усвідомлення духовно-метафізичних основ її повсякденного буття. На підставі аналізу реального функціонування сучасного мистецтва, теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних філософів та естетиків висвітлено трансформацію класичної та формування основної проблематики некласичної естетики.

  Скачати повний текст