Проаналізовано питання формування сучасної західної теорії конфлікту як найбільш розвиненої форми знання цього елемента соціальної діяльності. Систематизовано методологічні передумови дослідження проблем конфлікту в західній системі соціально-гуманітарних знань. Обгрунтовано передумови виникнення та особливості формування конкретно-історичних форм теоретичних побудов аналізу та розв'язання конфлікту, що претендують на статус його шуканої теорії, а також висвітлено критерії оцінки її еволюції. В результаті аналізу змін, що відбуваються з основними конструктами (вихідними поняттями та моделями) теорії конфлікту за умов побудови кожного з її варіантів, визначено її основні тенденції та перспективні напрямки розвитку як цілісного елемента соціально-філософського пізнання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему конфліктності військово-соціальних відносин, розроблено напрями соціального регулювання конфліктів військової організації за умов сучасного українського суспільства. Запропоновано шляхи вдосконалення способів ефективного управління конфліктами у військовій організації. Проаналізовано конфліктність військової організації суспільства як соціального інституту легітимного насильства, яка має суперечливу внутрішню структуру відносин і систему складних і неоднозначних взаємодій з суспільством. Серед основних проблем розглянуто соціальне регулювання конфліктності військової організації щодо забезпечення стабільності, керованості, ефективності її функціонування за умов сучасного українського суспільства. Вивчено конфліктогенність військової організації та особливості соціального регулювання конфліктів у військово-соціальному середовищі для забезпечення стабільності, керованості, оптимізації її функціонування. Запропоновано конфліктологічний підхід до розгляду діяльності військової організації, наведено класифікацію конфліктів. Визначено основні чинники, які зумовлюють рівень конфліктності військової організації, що дозволяє у теоретико-методологічному аспекті забезпечити розробку управлінських рішень у військово-соціальній сфері.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність соціального конфлікту у побуті та його місце в життєдіяльності особистості у соціально-філософському аспекті. Проаналізовано погляди представників філософської думки, які вивчали проблеми побуту та соціального конфлікту від часів античності до сучасного періоду. Визначено специфіку поглядів на конфлікт сучасних філософів, розкрито взаємозв'язок між кризовими явищами у суспільстві та соціальним конфліктом у побуті. Обгрунтовано визначення поняття соціально-побутового конфлікту як якості взаємодії між людьми, яка виражається у протиборстві сторін для досягнення своїх цілей та інтересів і яка виявлеяється у побутовій сфері життєдіяльності особистості. Показано особливості соціального конфлікту у побуті сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Актуалізовано й експліковано на основі соціально-філософського аналізу теорії ненасилля як можливий концептуальний підхід для переосмислення шляхів розвитку суспільства за умов сучасних цивілізаційних викликів. Визначено філософські основи ненасилля, базуючить на теорії ненасилля Л. Толстого, М. Ганді, А. Швейцера, що зумовило нове бачення ідеалів ненасилля та визначення можливостей їх застосування на практиці у XXI ст. Проаналізовано історико-практичні та духовно-теоретичні аспекти категорій "ненасилля" і "толерантності" як соціально-філософських понять. Визначено їх ключову роль у формуванні суспільства без жорсткості та насилля. Розглянуто ненасилля як філософсько-релігійну систему та морально-етичний принцип, ціннісний орієнтир суспільства, що наголошує на забороні на вчинення шкоди, страждання, а толерантність - як показник, свідчення гуманного, стриманого ставлення до усього іншого. Розкрито соціокультурні передумови можливого втілення ідей ненасильницького шляху розвитку, а саме: вкорінення в життя людства філософсько-релігійних, морально-етичних цінностей, що містять ідеали ненасилля, любові, милосердя.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості утворення та розвитку феномену тероризму за умов глобалізаційної динаміки. На підставі соціально-філософського аналізу здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних підходів, що існують у світовій соціально-філософській думці щодо поняття "тероризм" як суспільного явища. Охарактеризовано різні види тероризму в сучасному світі. Здійснено компаративний аналіз співвідношення тероризму з іншими формами насильства та розкрито його основні ознаки. Визначено передумови та причини активізації тероризму у світі, що глобалізується. Розкрито сутність і зміст домінантних форм сучасного тероризму. Розглянуто систему й основні принципи антитерористичної боротьби. Обгрунтовано пропозиції щодо визначення шляхів і способів протидії тероризму за умов глобалізаційної динаміки.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, природу, умови та форми прояву тероризму у контексті глобалізаційних процесів. Запропоновано визначення даного феномену як організованого насильства, різновиду протиправної дії, яка є цілісною системою, антисуспільною діяльністю. Обгрунтовано твердження, що тероризм є особливим проявом соціального міжгрупового конфлікту, протиріччя між культурами та типами культур. Проаналізовано вплив культурного та цивілізаційного чинників на подальший розвиток тероризму. Доведено, що тенденції глобалізації сприяють активізації національних рухів та утворюють чинник конфліктогенності. Розглянуто об'єктивні фактори, які обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі. Встановлено, що тероризм є індикатором кризових процесів, які поглинули більшість країн, а також наслідком формування інформаційного суспільства та суспільства споживання. Охарактеризовано сучасний стан міжнародного тероризму в контексті його детермінованості глобалізаційними процесами. Виявлено взаємозв'язок сучасного тероризму та нових інформаційних технологій у контексті становлення нового соціального порядку. З'ясовано, що глобалізація феномену тероризму залежить від розвитку нових інформаційних технологій, які створюють сприятливе середовище для його зростання. Доведено, що безпосердніми причинами виникнення тероризму є мотиви самоствердження, самоідентифікації, гри, молодіжної романтики та героїзму, а також надання своїй діяльності особливої значущості. Зроблено висновок про необхідність формування такого середовища, в якому тероризм є неприйнятним як метод боротьби, а також культивування у суспільстві атмостфери конструктивного діалогу, особливо на міжнародному рівні, що сприятиме створенню позитивного морально-психологічного впливу в суспільстві та світовому співтоваристві в цілому.

  Скачати повний текст