Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми відповідальності в управлінні. Наведено підхід до побудови її структури. Показано, що відповідальність завжди пов'язана з нормами діяльності та може бути введена тільки там, де вони існують. Розглянуто загальні умови відповідальності та з'ясовано наявність норм діяльності, виділено каузальний зв'язок, свободу волі та передбаченість. Доведено, що відповідальність є відношенням рефлексії - відповідальності індивідів і відповідальності суспільства, членами кого вони є, взаємопов'язані.

  Скачати повний текст

Виявлено, що поняття свавілля в історії філософської думки розглядається у зв'язку з поняттями волі та свободи. Зроблено філософське обгрунтування дефініції свавілля як властивості волі на основі власних достатніх підстав надавати перевагу мотивам, що визначають чи будуть визначати дії або вчинки для досягнення певних цілей. Розвинено, поглиблено та аргументовано гіпотезу, згідно з якою свавілля може бути негативною формою, "свободою від ...", моментом, творчою компонентою свободи. Зазначено, що одним зі шляхів переходу свободи негативної до свободи позитивної може бути не "зняття", не "заперечення", а сублімація свавілля, за цього методом розв'язання діалектичного протистояння свавілля-свобода - друга антиномія свободи М.Гартмана.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено основні аспекти співвіднесення свободи та відповідальності за доби глобалізації. З'ясовано, що основним суб'єктом реалізації свободи та відповідальності є людина як особистість. Встановлено, що існування будь-яких соціальних інститутів, систем, структур і спільнот як соціальних суб'єктів обумовлене поведінкою конкретних осіб. Зроблено висновок, що відповідальність за діяльність будь-яких соціальних суб'єктів, а не лише фізичних осіб, покладається на відповідальних представників цих суб'єктів. Визначено зміст поняття глобалізації в аспекті його впливу на умови реалізації людиною її свободи. З'ясовано, що ефект глобалізації виникає за умови залежності (за виняткових обставин, але - закономірно) подальшого розвитку людської цивілізації від вчинків окремої людини. Доведено, що розуміння співвіднесення свободи та відповідальності людини на різних етапах розвитку філософської думки обумовлене особливостями комунікаційних, інституційних і соціокультурних характеристик тих епох, в які створювались відповідні історичні концепції співвіднесення свободи та відповідальності. З'ясовано, що за доби глобалізації розробка проблеми відповідальності людини визначається глибокими трансформаційними змінами у сфері комунікації, соціальних інститутів і культури, зокрема, зростанням впливу на поведінку людини механізмів масової комунікації, перманентною модернізацією соціальних інститутів і домінуванням ситуації мультикультуралізму. Доведено, що основними шляхами реалізації людиною свободи за умов глобалізації є інституціональний, мережевий і мультикультуральний. Встановлено, що носіями інституціональних, мультикультуральних, межових відносин завжди є конкретні особи, за умов глобалізації проблема відповідальності залишається релевантною відносно цих відносин, яка залежно від шляхів реалізації свободи особистості може бути вираженою у позитивній і негативній формах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано фундаментальну значимість класичної історико-філософської спадщини для сучасного розв'язання проблеми індивідуальної свободи. Показано, що свобода особистості завжди є свободою вибору індивіда. Зазначено, що вибір є критеріальним показником і визначником особистісної свободи та міри. Визначено роль "творчості свободи" як її сутнісної інтенції. Обгрунтовано, що сучасна історико-філософська теорія дає змогу визначити діяльнісний аспект творчості свободи. Доведено, що свобода іманентна людині, а людина як особистість - це, насамперед, вибір. Свобода особистості є проблемою самореалізації індивіда засобами вибору його світоглядної та життєвої позиції в ситуації "екзистенційної напруги" та діяльнісної справності, спрямованої на творчість свободи.

  Скачати повний текст