Досліджено проблему універсальної людини в естетичному світі Ібероамерики. Визначено, що естетичні концепції, які створюються у третьому світі, не так часто опиняються у фокусі усвідомлення. Зауважено, що тема універсальної людини й її відображення у культурі сучасності має актуальне значення за умов мультикультурного товариства у контексті метисації культур і процесів породження нових картин світу. Встановлено, що взаємозбагачення культур в остаточному підсумку минає пастки апології самодостатнього "національного космосу". Обгрунтовано необхідність застосування естетичного аспекту розуміння маргінальних типів культури. Проаналізовано особливості взаємовідносин категорії "естетичний досвід" з іншими категоріями. Виявлено конкретизацію цінностей естетичного досвіду в об'єктивних і суб'єктивних обставинах суспільства. Створено історичну типологію естетичного універсалізму. Досліджено історичні перетворення універсальної людини як естетичного феномену в маргінальні типи. Визначено особливості естетичної регуляції ібероамериканського світу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування у старшокласників ететичного ставлення до мистецтва у процесі вивчення художньої культури. Проаналізовано стан дослідження цієї проблеми у психолого-педагогічній літературі. На підставі узагальнення результатів наукових досліджень визначено критерії, показники, виявлено рівні сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва. Розроблено, науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічну систему формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва під час вивчення художньої культури. Доведено, що ефективність процесу формування у старшокласників даної якості має забезпечитися цілісністю формування всіх компонентів естетичного ставлення на засадах особистісно-орієнтованого підходу, впровадження в навчально-виховний процес діалогічних, кооперованих, проективних, комп'ютерних, ігрових технологій, здійснення роботи з формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва комплексно у взаємозв'язку уроків художньої культури, позакласної художньо-виховної роботи й естетизації предметного середовища навчального закладу.

  Скачати повний текст

До наукового обігу введено поняття "художньо-освітній простір". Розглянуто культуру України в аспекті функціонування та розвитку художньо-освітнього простору як невід'ємного чинника існування нації. Досліджено внутрішню логіку та динаміку культурно-освітнього процесу на окремих історичних етапах розвитку культури. Висвітлено генезу художньо-освітнього простору як національного модусу у традиційній культурі українців (міфотворення, фольклор, традиції, народні свята, обряди). Виявлено місце та роль творчої особистості у процесах функціонування художньо-освітнього простору та найголовніші фактори такої взаємодії (гуманізація, діалог, креативність). Виокремлено основні художньо-естетичні (ціннісні) витоки та параметри сучасного художньо-освітнього процесу в Україні. Розроблено методологічні засади нового підходу до аналізу світових і вітчизняних концепцій і тенденцій художньої освіти. Наведено характеристику художньо-освітнього простору сучасної України як обумовленого розмаїттям національного та світового досвіду в контексті проблеми Схід - Захід (висвітлено освітні практики України - від витоків до сучасності, а також Японії, Китаю, Канади, США, Німеччини). Наведено рекомендації щодо реалізації політики держави у галузі збереження культурної спадщини (шляхи та форми репрезентації національних культурно-освітніх практик). Визначено перспективи трансформації художньо-освітнього простору України у перші десятиліття XXI ст.

  Скачати повний текст