На підставі вивчення теоретико-літературознавчих праць та ідейного контексту художніх творів проаналізовано систему етико-естетичних поглядів У.С.Моема. Зроблено висновок про еволюцію світогляду письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури" через періоди захоплення іраціоналізмом і натуралізмом. Встановлено, що основними етико-еститичними вимогами до масового читача У.С.Моема були принципи розважальності, доступності, простоти стилю та втішливості. Показано, що як представник загальнолітературної для Великобританії тенденції подолання вікторіанської спадщини У.С.Моем ставив перед собою художні вимоги ідентичні завданням модерністського мистецтва. У творчості У.С.Моема виявлено художню адаптацію для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що є раннім зразком худжнього синтезу, характерного для подальшого розвитку мистецтва XX ст. Показано, що співвіднесення творчості У.С.Моема з масовою культурою визначається етико-естетичними настановами, на які автор спирається у творчому процесі: використання стереотипів, моралізаторство, адресація узгальнень, а також уявлення про ідеальний текст, який повністю задовольняє запити та вимоги розважальності, цікавості, доступності та "втішності". Виявлено, що центральними для етико-естетичної системи У.С.Моема є питання сенсу життя, критерії моральності, пошук естетичного ідеалу, місце літератури у суспільтві та вплив творчої особистості митця на вибір теми. Встановлено, що етико-естетичні вимоги розважальності, зображення "пристрастей та інстинктів" і "драматизації дії" обумовили у творчості У.С.Моема зміну художньо-методологічних орієнтирів та художнього пошуку від "чистого мистецтва" до реалістичної манери та перехід письменника до формуваня етико-естетичних задач, характерних для канонів масової культури.

  Скачати повний текст