На підставі вивчення теоретико-літературознавчих праць та ідейного контексту художніх творів проаналізовано систему етико-естетичних поглядів У.С.Моема. Зроблено висновок про еволюцію світогляду письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури" через періоди захоплення іраціоналізмом і натуралізмом. Встановлено, що основними етико-еститичними вимогами до масового читача У.С.Моема були принципи розважальності, доступності, простоти стилю та втішливості. Показано, що як представник загальнолітературної для Великобританії тенденції подолання вікторіанської спадщини У.С.Моем ставив перед собою художні вимоги ідентичні завданням модерністського мистецтва. У творчості У.С.Моема виявлено художню адаптацію для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що є раннім зразком худжнього синтезу, характерного для подальшого розвитку мистецтва XX ст. Показано, що співвіднесення творчості У.С.Моема з масовою культурою визначається етико-естетичними настановами, на які автор спирається у творчому процесі: використання стереотипів, моралізаторство, адресація узгальнень, а також уявлення про ідеальний текст, який повністю задовольняє запити та вимоги розважальності, цікавості, доступності та "втішності". Виявлено, що центральними для етико-естетичної системи У.С.Моема є питання сенсу життя, критерії моральності, пошук естетичного ідеалу, місце літератури у суспільтві та вплив творчої особистості митця на вибір теми. Встановлено, що етико-естетичні вимоги розважальності, зображення "пристрастей та інстинктів" і "драматизації дії" обумовили у творчості У.С.Моема зміну художньо-методологічних орієнтирів та художнього пошуку від "чистого мистецтва" до реалістичної манери та перехід письменника до формуваня етико-естетичних задач, характерних для канонів масової культури.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціокультурних вимірів ляльки як символічного двійника людини та проблеми оляльковування людини в сучасному суспільстві. Проаналізовано сутність ляльки стосовно людини, її основні виміри - антропоцентричний та антропоморфний. Виявлено базові передумови розуміння людини та ляльки як двійників у міфо-поетичній та фольклорній традиції. Розглянуто ляльку в історико-культурній ретроспективі, з огляду на проблему її десакралізації. Акцентовано увагу на функціонуванні ляльки в сучасній культурі та проблемі оляльковування людини.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен маніпуляції у контексті філософсько-культурологічної рефлексії з метою визначення властивостей, впливу, методів і ролі маніпуляції в культурі. Маніпуляція - система духовного впливу, що суперечить об'єктивним інтересам об'єкта маніпуляції, породжує в нього ілюзію, нібито він сам діє відповідно до своїх інтересів і планів. За цього суб'єкт маніпуляції одержує виграш - досягнення власних цілей. Маніпуляція здійснюється приховано й анонімно за обставин, які здаються сприятливими і / або природними. У своїх діях суб'єкт маніпуляції використовує розроблені й апробовані ним методи контролю людської свідомості. Маніпуляція грунтується на передумовах, первісно закладених природою у свідомість людини.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен "масова культура" у контексті демократичних процесів XX століття. Розглянуто культурно-історичні та соціальні передумови виникнення та становлення феномену, досліджено його трактування в основних концепціях масової культури XX століття. Обгрунтовано вплив демократичних перетворень у соціально-економічних процесах на розвиток масової культури. Проаналізовано правомірність протиставлення "масового" та "елітарного" мистецтв, співвідношення масового мистецтва та фольклору. Визначено, що протягом останнього століття відбувається зближення "масового" та "елітарного" мистецтва, що породжує своєрідність культури постмодернізму.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена теоретичному дослідженню феномена масової культури та її суб'єкта - "людини-маси" в ХХ сторіччі. Підкреслюється актуальність завдання об'єктивного і всебічного дослідження такого складного, суперечливого, багатоаспектного явища, як масова культура, що представляє важливий пласт сучасної культури, значною мірою визначає її нинішній стан і перспективи. Масова культура постійно поширюється. В зв'язку з цим особлива увага в роботі приділяється проблемам, пов'язаним з реальними процесами розвитку масової культури в сучасних суспільствах. Достатня увага приділена як визначенню важливих тенденцій, що простежуються в масовій культурі протягом ХХ сторіччя, так і аналізу масової культури в радянському і пострадянському культурному просторі, зокрема, в Україні. Мета автора полягала в розкритті сутності масової культури як нової культурно-історичної парадигми сучасності і водночас особливого пласту культури ХХ сторіччя та показі невипадкового характеру формування масової культури і причин зростання її ролі в сучасній культурі.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз загальних, фундаментальних характеристик реклами як феномена суспільної діяльності людей. Висвітлено проблеми, що стосуються логіко-лінгвістичного розгляду терміна та поняття "реклама", осмислення природи, суті та сенсу реклами як стійкої системи соціальної взаємодії людей. На підставі порівняльного аналізу праць провідних вітчизняних і зарубіжних філософів, соціологів і психологів виокремлено та проаналізовано особливості сучасної реклами (соціальні, інформаційні, прагматичні) та її вплив (позитивного та негативного характеру) на супільство та свідомість людини. Здійснено концептуально-аналітичне дослідження реклами та запропоновано її визначення як багатовимірного соціального явища. Розкрито структурні складові реклами, її функціональну заданість в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, уточнено зміст понять "рекламна творчість", "рекламна комунікація", "рекламний продукт" та їх значення в осмисленні феномену реклами в цілому.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено становлення гендерного суб'єкта в Німеччині на перетині дискурсів масової культури та політики як на теоретичному, так і на практичному рівнях. Розроблено та впроваджено методологічний підхід до досліджень масової культури та гендерного суб'єкта на основі "теорії гегемонії". Удосконалено формулювання та концептуалізацію трактування дихотомічних відносин Схід - Захід. Встановлено, що жіночі журнали своєю метою мають не лише розважальну функцію,а у своєму дискурсивному полі конструюють і закріплюють гендерний суб'єкт згідно гегемоним уявам про нього, його світогляд і засіб життя, які продукуються також у політичному просторі суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен "текстуальність" як елемент соціокультурного простору сучасності. На відміну від тексту, де наявний рух від смислу до смислу, в текстуальності відбувається розрив. Якщо текст характеризує структура, то текстуальності властива ризоморфність. Текстуальність визначено як характеристику об'єкта з боку системи засобів виразності, які передають його смислове навантаження. Визначено лінгвістичну та нелінгвістичну текстуальність. Лінгвістичну текстуальність визначено як граматичну послідовність знаків, побудовану за правилами словотвору, орфографії та синтаксису. Лінгвістична текстуальність, переважно, фігурує на рівні мови та репрезентується як замкнена довершена система. Нелінгвістичну текстуальність визначено як єдність елементів, яка вписується до смислового контексту та бере участь у побудові асоціативного ряду, що відображує смисл. У сучасному комунікативному просторі має місце синтез лінгвістичної та нелінгвістичної текстуальності, який є кодуванням глибоких і протилежних культурних смислів.

  Скачати повний текст