Виявлено та проаналізовано взаємні кореляції ідей гедонізму й аскетизму у культурно-історичній ретроспективі. Здійснено спробу розглянути гедонізм і аскетизм як два полюси біолярного маргінального культурно-антропологічного феномену. З'ясовано, що традиційне протиславлення гедонізму й аскетизму в певному значенні є некоректним. Доведено, що з погляду "маргінальної антропології" їх можна розглядати як культурні концепти зі взаємно пересічними семантичними полями. Розкрито характерні особливості становлення та розвитку ідей гедонізму й аскетизму у класично-елліністичний період античності, Середньовіччя, епоху Відродження та Нового часу. Виявлено історичні варіації гедонізму й аскетизму, динаміку розвитку цих явищ і специфіку їх співвідношення. Визначено взаємозв'язок гедоністичних аскетичних ідей за принципами насолоди і страждання у контексті загальних світоглядних установок переломних культурно-історичних епох. Виявлено заподії змін гедоністичних і аскетичних принципів. Описано зумовлену ними динаміку явищ гедонізму й аскетизму в історії культури. З'ясовано концептуальні відмінності гедоністичних й аскетичних систем, а також загальні цілі, принципи та методи, що дало змогу розглядати гедонізм і аскетизм як два полюси єдиного маргінального культурно-антропологічного феномену.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціокультурних вимірів ляльки як символічного двійника людини та проблеми оляльковування людини в сучасному суспільстві. Проаналізовано сутність ляльки стосовно людини, її основні виміри - антропоцентричний та антропоморфний. Виявлено базові передумови розуміння людини та ляльки як двійників у міфо-поетичній та фольклорній традиції. Розглянуто ляльку в історико-культурній ретроспективі, з огляду на проблему її десакралізації. Акцентовано увагу на функціонуванні ляльки в сучасній культурі та проблемі оляльковування людини.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-культурологічний аналіз феномену свободи як якісної характеристики культури та буття людини, розглянуто її типи, форми, зміст, досліджено сутнісні взаємозв'язки й особливості прояву у культурі у контексті історичного розвитку. Розкрито особливості функціонування поняття свободи у соціокультурному просторі. Обгрунтовано методологічні засади філософсько-культурологічного підходу щодо аналізу феномену "свобода", розкрито внутрішню логіку та динаміку трансформанції даного поняття на певних історичних етапах розвитку світової культури. Сформульовано категоріальний апарат осмислення свободи як універсалії у сфері культури. Досліджено особливості впливу культурних аспектів на формування національної ідеї свободи та необхідності розбудову громадянського суспільства в Україні. Визначено місце та роль свободи у формуванні сучасної культури з урахуванням процесів гуманізації, толерантності, комунікації, міжкультурного діалогу за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто концепції Е. Касірера, В. Хофмана, Ю. Лотмана, які пов'язано з проблемами символу, "символічних форм", семіозису та семіосфери культури. Визначено, що своєрідність семіосфери мистецтва XX ст. багато в чому складається під впливом теоретичної та художньої діяльності В. Кандінського. Різноманіття мистецтва XX - початку XXI ст. розкрито на підставі аналізу семіосфери символічного живопису сучасної німецької художниці Е. Оксенфельд, яка має яскраво виражений індивідуальний початок. Аналіз теоретичних концепцій і художньої творчості діячів експресіонізму підтверджує тезу: семіосфера як символічне ядро культури є сенсопороджувальним чинником і визначає художню своєрідність мистецтва германомовного світу XX ст.

  Скачати повний текст