Вперше встановлено наявність зв'язку між типом реагування на захворювання та здатністю до антиципації в осіб з особливими потребами в юнацькому віці. Уточнено чинники, які пов'язані з порушенням антиципаційної спроможності та впливають на адаптаційні можливості особистості з особливими потребами: обмеження в кар'єрі, матеріальні збитки, обмеження у вільному часі, почуття неповноцінності. Вдосконалено питання про вплив антиципаційної спроможності на формування життєвих перспектив осіб з особливими потребами.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено психологічні й організаційно-методичні умови, які детермінують досягнення вираженої професійної ідентичності в процесі навчання у ВНЗ. Розроблено й апробовано комплекс методик для діагностики професійної ідентичності в контексті майбутньої часової перспективи. Розкрито особливості часових перспектив за різних статусів професійної ідентичності. Показано, що високий рівень розвитку рефлексивності, відповідальності, усвідомлення власного життя є характерним для студентів із досягнутою ідентичністю. У студентів з дифузією, мораторієм чи псевдоідентичністю дані риси потребують корекції та розвитку. Наведено спеціальну комплексну програму, яка спрямована на визначення та гармонізацію власної часової перспективи, формування відповідної мотивації щодо побудови образу позитивного майбутнього у її учасників, а також на розвиток антиципаційної спроможності, рефлексії, відповідальності, осмисленості життя, на проектування образу професійного майбутнього й актуалізацію своїх професійних ресурсів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мотиваційно-смислового структурування майбутнього як механізму наративної ідентичності студентської молоді. Показано, що спосіб наративізації бажаних подій, який використовують студенти для структурування свого майбутнього, є визначальним для розгортання окремої моделі наративної ідентичності. З'ясовано, що мотиваційно-смислове структурування майбутнього як механізм наративної ідентичності інтегрально характеризується здатністю особистості до динамічного подієвого життєструктурування. Зроблено висновок, що дана властивість обумовлена засвоєнням на рівні життєвого досвіду ідей недефіцитарних цінностей та їх інтегрованістю на рівні особистісного досвіду. Відповідно до способів мотиваційно-смислового структурування майбутнього диференційовано моделі самоконституювання, а також творчі, неперервні, замісні, інфантильні, скептичні та примітивні моделі наративної ідентичності. Висвітлено перспективи опису моделей наративної ідентичності за допомогою параметрів суб'єктивної локалізації у часі та суб'єктивного оцінювання подій майбутнього.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати теоретико-методологічного обгрунтування й емпіричного вивчення феномену особистісної реалізованості - психічного образу, в якому відображено суб'єктивно незадовільну оцінку результатів, перебігу та перспектив реалізації особистісного потенціалу людини. Досліджено онтогенетичну динаміку, гендерні особливості та типологію показників особистісної реалізованості. Показано, що її низький рівень пов'язаний з характеристиками успішності суб'єктивного самоздійснення людини в онтогенезі та психічними особливостями, що забезпечують подолання життєвих труднощів. Обгрунтовано методологічні основи, форми та методи психічної корекції та запобігання особистісній реалізованості через розвиток життєвих здібностей.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему зумовленості процесу становлення життєвої перспективи майбутнього сім'янина (ЖПС) макро- та мікросоціальними (психологічними особливостями родинних взаємин) чинниками. Установлено, що в ЖПС значною мірою відтворюються змістово-динамічні характеристики родинних взаємин індивіда. Доведено, що останні впливають на становлення параметрів ЖПС, а саме: оптимістичності, диференційованості, локусу контролю, напруженості й автономії в очікуваних молоддю майбутніх подружніх взаєминах та реалістичності даних життєвих планів.

  Скачати повний текст

Показано, що психологічну основу побудови життєвих перспектив студентів з обмеженими функціональними можливостями утворюють рівень та якість усвідомлення власної тілесності. Розглянуто психологічні особливості навчання у ВНЗ студентів з обмеженими функціональними можливостями як етапу їх життєвого шляху та побудови власних життєвих перспектив. Розроблено й експериментально апробовано структурно-функціональну модель психологічного супроводу та підтримки студентів з обмеженими функціональними можливостями, яке сприяє позитивній побудові ними власних життєвих перспектив.

  Скачати повний текст

На основі використання психосемантичного підходу створено концептуальну модель феномену життєвої антиципації особистості. Встановлено, що залежно від значення суб'єктивних імовірностей різних варіантів майбуття у контексті конструкту "щасливе - нещасливе майбутнє" можна побудувати типологію особистості. Визначено, що найбільш поширеними деструктивними типами життєвого антиципування є: песимістична та гіпероптимістична орієнтація імовірнісного профілю майбутнього, когнітивно малодиференційований образ власного майбуття, примітивно проста система антиципаційних конструктів та їх недостатнє забезпечення антиципаційними схемами. Розроблено методичні підходи щодо діагностики, корекції та розвитку життєвої антиципації. Психологічну корекцію і розвиток життєвого антиципування запропоновано здійснювати шляхом психологічного консультування та групового психологічного тренінгу, побудованих на базі психосемантичного підходу, концентруючи зусилля на збагаченні та переструктуруванні образу біографічного майбуття суб'єкта, індивідуальної системи значень життєвої антиципації та антиципаційних схем, які лежать в її основі. Конструкт "щасливе - нещасливе майбутнє" рекомендовано використовувати як основний у даній корекційно-психологічній роботі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано детермінанти, структурні компоненти та критерії становлення життєвої перспективи у двох вимірах життєвого світу особистості, зокрема, часовому (визначеність, диференційованість, довготривалість життєвих планів) та смисловому (сформованість системи особистісних цінностей, смислових конструктів, диспозицій). Відзначено, що гармонійна взаємопов'язаність часового та смислового вимірів образу майбутнього особистості забезпечує становлення узгодженої життєвої перспективи. Досліджено особливості конструювання життєвих перспектив у сучасної молоді, визначено їх вікові та гендерні відмінності. Розроблено психологічний тренінг сприяння становленню узгодженої життєвої перспективи. Доведено ефективність тренінгової програми на основі позитивної динаміки під час контрольного експерименту за визначеними критеріями в порівнянні з результатами контрольних груп.

  Скачати повний текст

Досліджено життєве планування Інтернет-залежної молоді. Показано, що надмірне перебування молоді у мережі спричинює неадекватне сприймання подій віртуального життя внаслідок некритичного ставлення особистості до кіберсередовища та розвитку залежної від нього поведінки. Установлено, що існують значні відмінності життєвих планів кіберзалежної молоді у порівнянні з вільними користувачами Інтернет-мережі. Життєві плани цієї молоді є абстрактними, непослідовними, ілюзорними, позбавленими реалістичності.

  Скачати повний текст

Визначено соціально-психологічні чинники, що здійснюють вплив на становлення життєвих цілей студентів, серед яких гендерний, чинник гармонізації просторово-часової структури життєвого світу, чинник рефлексивності розгляду себе та свого життя як рефлексивного проекту, чинник розвитку, самоактуалізації та саморегуляційний чинник.

  Скачати повний текст

Розроблено модель формування компетентності життєвого проектування, її структуру, обгрунтовано принципи активної спільної творчої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу. Проаналізловано діагностичні дослідження формування професійних і особистісних якостей майбутнього фахівця, які дозволили виявити комплекс педагогічних умов, необхідних для реалізації формування компетентності життєвого проектування.

  Скачати повний текст