На підставі аналізу відповідних літературних джерел (психологічних, філософських) вперше проведено теоретичне узагальнення особливостей альтруїстично-егоїстичної спрямованості особистості. Обгрунтовано недоцільність розгляду лише діаметрально протилежних позицій досліджуваної категорії. Виявлено існування таких її проміжних проявів, як альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм. Охарактеризовано цільову спрямованість особистості з різними позиціями, визначено переважання кожної з них на певних вікових етапах. Встановлено існування розбіжностей у їх проявах у чоловіків і жінок. Доведено, що з віком альтруїстично-егоїстична спрямованість може змінюватись, наближаючись навіть до діаметрально протилежного свого прояву.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуально-психологічні та нейропсихологічні особливості молоді з адиктивною поведінкою. Визначено передумови вживання молоддю психоактивних речовин, зокрема, у разі неповної сім'ї, вживання психоактивних речовин членами сім'ї, сімейних конфліктів та недостатності близьких взаємин між батьками і дітьми, неправильного стилю сімейного виховання, поганої успішності у навчанні. Висвітлено концепцію побудови комплексних програм психопрофілактики адиктивної поведінки та підтримання психосоматичного здоров'я з урахуванням індивідуально-психологічних та нейропсихологічних особливостей молоді. Розроблено комплексну програму психопрофілактики адиктивної поведінки молоді.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємозв'язки електричної активності мозку з характеристиками тривожності в людини з використанням підходу, який базується на порівняльному аналізі ЕЕГ-потенціалів людини та різних психологічних характеристик, що відображають стан тривожності. Досліджено механізми зазначених психологічних характеристик з використанням експериментальних парадигм, пов'язаних з суб'єктивною реакцією на зовнішні та внутрішні подразники, а також з урахуванням самооцінюваних довільних рухів. Під час проведення дослідження рухи були обмежені певними часовими параметрами, про успішність їх виконання інформували позитивні чи негативні сигнали зворотного зв'язку. Виявлено особливості зв'язків електричної активності мозку з рівнем тривожності й особливостями психологічних рис людини. Показано, що риси особистості, які характеризують стан тривожності, взаємопов'язані зі зниженням потужності частотних компонентів ЕЕГ. Ці особливості зумовлені діяльністю лобових, скроневих, тім'яних і центральних зон кори головного мозку. Характеристики спричинених і взаємопов'язаних з подією ЕЕГ-потенціалів свідчать про особливості реакції тривожних випробуваних осіб, а саме: реакція в них починається раніше, однак аналіз інформації вимагає більшого часу.

  Скачати повний текст

Досліджено характерологічну проблематику у працях українських педагогів 1860 - 1960 рр. Проаналізовано суспільно-історичні передумови виникнення та дослідження проблеми формування характеру у вітчизняній педагогіці. Розглянуто ідеал характеру - характерність, створений українськими ученими-педагогами, сутність якого полягає у розвитку морально-вольових якостей, які визначають спрямованість діяльності особистості та її здатність долати труднощі. Розроблено схему структури характеру, розглянуто її емоційну, інтелектуальну, вольову, ціннісно-орієнтаційну сфери, сконцентровані навколо головної життєвої мети. Визначено основні чинники формування характеру (біологічний, навколишнього середовища та свободи волі), проаналізовано їх вплив на його становлення. Доведено пріоритетне значення факторів навколишнього середовища та особистостої волі людини у формуванні її характеру, які в педагогічних дослідженнях вітчизняних педагогів трактувалися як виховання та самовиховання. Виділено найбільш сприятливі для виховання храктеру особистості засади організації її діяльності: цілеспрямованість, самостійність, активність, відповідність задаткам, здібностям та можливостям, прагнення до змагання, з'язок з діяльністю колективу. Обгрунтовано доцільність використання розроблених українськими педагогами-характерологами ідей у сучасній педагогіці з метою виховання особистості з активною життєвою позицією, здатної успішно діяти за умов громадянського суспільства та ринкової економіки.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічну сутність схильності до переживання почуття провини, описано компонентний склад структурних аспектів даного феномену. Розглянуто провину-рису як складне, але цілісне явище, екзистенціальний вимір якого суттєво впливає на важливі характеристики особистості: задоволеність життям, адаптивність, самоставлення. Наведено відомості щодо генезису провини. Виділено та систематизовано основні функції провини - регулятивну, адаптивну, комунікативну, саморозуміння та самовдосконалення. Досліджено складові мотиваційної функції провини: "повернення до себе", "повернення до інших", "повернення до природи". Викладено відомості щодо комплексів діагностики формально-динамічних і якісних показників схильності до переживання почуття провини. Доведено їх надійність, валідність і висвітлено процедуру стандартизації. Показано взаємозв'язок структурних аспектів схильності до переживання почуття провини з певними параметрами емпатії, самоставлення, соціальної адаптивності, мотивації афіліації, рисами особистості (за Р.Кеттеллом). Досліджено психологічні характеристики осіб з певним сполученням якісних показників схильності до переживання почуття провини (одно- та багатокомпонентні типи).

  Скачати повний текст

Виявлено типи симптомокомплексу відповідальності, кожен з яких має специфічні характеристики, що відображають не парціальні особливості прояву особистості в тій або іншій сфері, а виступають як стійкі крос-ситуаційні утворення. Визначено особливості сімейної соціалізації кожного типу відповідальності. Розроблено методику діагностики типів відповідальності та наведено її психометричні характеристики. Встановлено варіанти структурної організації особистісного симптомокомплексу відповідальності - дефіцитарний та гармонійний. Розроблено програму психокорекції особистісного симптомокомплексу відповідальності та визначено її ефективність.

  Скачати повний текст