Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено психологічні й організаційно-методичні умови, які детермінують досягнення вираженої професійної ідентичності в процесі навчання у ВНЗ. Розроблено й апробовано комплекс методик для діагностики професійної ідентичності в контексті майбутньої часової перспективи. Розкрито особливості часових перспектив за різних статусів професійної ідентичності. Показано, що високий рівень розвитку рефлексивності, відповідальності, усвідомлення власного життя є характерним для студентів із досягнутою ідентичністю. У студентів з дифузією, мораторієм чи псевдоідентичністю дані риси потребують корекції та розвитку. Наведено спеціальну комплексну програму, яка спрямована на визначення та гармонізацію власної часової перспективи, формування відповідної мотивації щодо побудови образу позитивного майбутнього у її учасників, а також на розвиток антиципаційної спроможності, рефлексії, відповідальності, осмисленості життя, на проектування образу професійного майбутнього й актуалізацію своїх професійних ресурсів.

  Скачати повний текст

Уперше в системі вищої музично-педагогічної освіти розроблено й апробовано експериментальну методику формування мотивації педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики. Визначено педагогічні умови ефективного формування мотивації педагогічної діяльності у студентів. Обгрунтовано критерії та показники сформованості мотивації педагогічної діяльності у цих учителів музики. Конкретизовано поняття "мотивація музично-педагогічної діяльності", виявлено особливості її формування. Удосконалено методичне забезпечення фахової підготовки студентів факультетів музично-педагогічного спрямування. Розроблено методику формування мотивації педагогічної діяльності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики, сутність якої полягає у закріпленні наявних і формуванні нових мотивів професійної діяльності, усвідомленні її смислу, стимулюванні розвитку теоретичної обізнаності та спрямованості на збагачення досвіду музично-педагогічної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено психологічне вивчення рівня сформованості мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Сконструйовано й апробовано діагностичні методики та розроблено психологічні підходи ефективного впливу на розвиток мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності у період навчання в університеті. Виявлено структуру та встановлено критерії та рівні мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності. Визначено домінантні мотиви та характер їх впливу на діяльність і виявлено "модифіковані ознаки критеріїв", які визначають процес і результат мотиваційної готовності. Вдосконалено знання сутності феномену мотиваційної готовності студента-сурдопедагога до здійснення професійної діяльності та конкретизовано положення про взаємозв'язок мотиваційної сфери та діяльності у формуванні особистості.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості самореалізації особистості майбутніх педагогів (МП). Визначено концептуальні підходи до вивчення проблеми мотивації учбово-професійної самореалізації (УПС) як процесу розкриття, випробування, розгортання, здійснення можливостей індивіда в контексті її оволодіння та виконання. Описано теоретичну модель УПС з когнітивною, цілепокладальною, мотиваційною, креативною та поведінковою складовими. Наведено дані про рівні сформованості даних складових у МП. Розкрито зміст та особливості мотивів УПС. Доведено, що формування даних мотивів відбувається на підставі опосередкування існуючою, реально діючою мотивацією. Визначено психолого-педагогічні умови формування мотивів УПС і розроблено розвивальну психолого-педагогічну програму впливу на становлення даних мотивів, доведено її ефективність позитивною динамікою показників самореалізації студентів експериментальної групи.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів економічних ВНЗ. На підставі психолого-педагогічного аналізу проблеми уточнено сутність, зміст, структурно-функціональні компоненти індивідуального навчального стилю студента. Розроблено типологію стилів і трансферно-інверсійну модель їх оптимізації. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів (поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу; застосування ергономічного підходу; забезпечення мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів). Експериментально доведено ефективність використання трансферно-інноваційної моделі оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів, спрямованої на поступове, послідовне, логічно обгрунтоване формування у них оптимальних індивідуальних навчальних стилів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему формування мотивації до вивчення психолого-педагогічних дисциплін (ППД) у студентів технічних ВНЗ. Розроблено, обгрунтовано й описано методику даної проблеми. Сформульовано, теоретично обгрунтовано та експериментально досліджено педагогічні умови формування мотивації до вивчення ППД у студентів технічних ВНЗ, зокрема, реалізацію особистісно-орієнтованих технологій інноваційного навчання майбутніх інженерів у процесі вивчення ППД на основі педагогічного співробітництва студента з викладачем та модульного навчання, забезпечення професійної спрямованості навчання ППД, використання в процесі вивчення ППД інтерактивних методів навчання. Визначено критерії, показники та рівні мотивації до вивчення ППД у студентів. Доведено, що впровадження методики формування мотивації до вивчення ППД у студентів технічних ВНЗ на основі визначених педагогічних умов сприяє позитивним змінам у рівнях мотивації студентів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що формування мотивації учіння у студентів - це системний процес, зумовлений розвитком стійких мотиваційних утворень (мотивів). Встановлено, що на розвиток мотивації учіння впливають такі фактори: посилення почуття компетентності; формування у студентської молоді здатності до самокерування власною мотивацією; наявність схильності до визначення мети та самореалізації. Проаналізовано психологічні механізми розвитку мотивації учіння: мотиваційне зміщення, наслідування, сенсоутворення, динаміку когнітивного компонента мотивації. Під час проведення психотренінгу встановлено статистично значуще зростання у студентів показників за такими мотивами: саморозвитку, пізнання, соціального престижу, досягнення.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості та тенденції розвитку мотивації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів. Визначено концептуальні основи дослідження на засадах системної методології. За результатами констатуючого експерименту вивчено індивідуальні, гендерні особливості мотиваційної сфери студентів та тенденції її змін у процесі навчання. Запропоновано методику формуючого впливу на мотиваційні сфери студентів, експериментально підтверджено її ефективніть та доведено доцільність.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретико-методологічного аналізу та надано результати експериментального вивчення динаміки суб'єктності майбутнього вчителя в процесі навчальної діяльності. Розкрито зміст психологічних чинників динаміки суб'єктності майбутнього вчителя в ході професійної підготовки, виявлено умови цілеспрямованого розвивального впливу на суб'єктність майбутнього вчителя в процесі навчання. Основними факторами динаміки суб'єктності майбутнього педагога за звичайних умов навчання є компоненти загальної інтернальності, інтернальності в області сімейних відносин, інтернальності в області навчальної діяльності, семантичного диференціала суб'єктності, особливостей інформаційного тезауруса, організаторських здібностей, самоорганізації й особливостей виконавської діяльності. Розроблено програму розвитку суб'єктності майбутнього вчителя в процесі навчальної діяльності, завдяки застосуванню якої у студентів третього та п'ятого року навчання відбувається статистично достовірне зростання середніх значень показників розвитку суб'єктності майбутнього педагога.

  Скачати повний текст

Визначено понятійний апарат проблеми мотивації, досліджено проблему формування мотивації студентів до навчання засобами історіографії. Розроблено методику застосування засобів історіографії з метою формування позитивних мотивів до навчання, визначено й експериментально перевірено педагогічні умови застосування даної методики. Експериментально доведено, що впровадження розробленої методики застосування засобів історіографії в навчальному процесі безпосередньо впливає на формування позитивних мотивів навчання та зміну мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано психолого-педагогічні механізми формування мотивації учіння студентів немовних вищих закладів освіти. Конкретизовано теоретичні положення щодо взаємозумовленості мотивації та здібностей, визначальної ролі спілкування в розвитку особистості. Визначено концептуальні підходи до побудови гіпотетичної моделі оптимальної мотивації до вивчення іноземної мови студентами-аграріями. Розроблено модель мотивації до вивчення іноземної мови, подано її теоретичне обгрунтування, визначено психолого-педагогічний зміст виділених структурних компонентів моделі. Виявлено, досліджено й описано механізм взаємодії рівня іншомовних здібностей і мотивації навчання у процесі вивчення іноземної мови. Проаналізовано соціально-психологічні характеристики групи, як компоненту моделі мотивації, що сприяє її оптимізації. Розроблено методики для виявлення рівня професійної мотивації, мотивації вивчення іноземної мови, рівня розвитку іншомовних здібностей.

  Скачати повний текст

Вперше визначено суб'єктивні та об'єктивні умови розвитку психологічної готовності курсантів інженерних груп до професійної діяльності на кордоні та запропоновано програму її формування у навчально-виховному процесі під час вивчення курсу вищої математики. Розкрито зміст поняття "психологічна готовність до професійної діяльності інженера-прикордонника". Визначено й охарактеризовано компоненти та розроблено модель психологічної готовності курсантів до професійної діяльності інженера. Обгрунтовано умови та динаміку розвитку мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-процесуального компонентів даної якості у курсантів 1-4-х курсів Національної академії Державної прикордонної служби України. Удосконалено метод психодіагностики психологічної готовності курсантів до професійної діяльності та наведено психологічне обгрунтування методик навчання курсантів вищій математиці. Показано провідну роль розвитку мотиваційно-ціннісного компоненту у формуванні психологічної готовності курсантів до професійної діяльності за умов використання активних методів навчання і створення на заняттях з вищої математики сприятливої атмосфери для саморозвитку особистості. Розроблено й апробовано програму формування психологічної готовноті майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності у навчально-виховному процесі, яка сприятиме забезпеченню розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця. Підтверджено ефективність її застосування для формування таких якостей майбутніх офіцерів-прикордонників, як комунікативна компетентність, самооцінка, здатність до творчої самореалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи за умов соціально-економічних змін. Проаналізовано взаємозв'язок між рівнем сформованості психологічної готовності, організаційно-професійними, соціально-демографічними та сімейними характеристиками. Структура психологічної готовності включає мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний компоненти. Адаптовано психодіагностичну методику "Шкала для вивчення опору змінам" з метою подальшого дослідження особливостей ставлення майбутніх педагогів до ситуацій змін. Підтверджено надійність шкал методики за допомогою факторного та кореляційного аналізу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів. Розроблено й апробовано програми фасилітативного формування смислоутворюючих мотивів за умов мотиваційної кризи. Розглянуто теоретичні аспекти проблеми формування смислоутворюючих мотивів на рівні взаємодії суб'єктивних й об'єктивних смислів діяльності. Проаналізовано підходи щодо розв'язання проблеми їх неспівпадіння, запропоновані у різних моделях навчання. Обгрунтовано доцільність використання для формування смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів криз мотиваційного характеру. Виявлено, що за умов традиційного навчання стихійне переживання студентами-психологами мотиваційних криз має недостатньо великий потенціал формування смислоутворюючих мотивів, необхідних для ефективного досягнення поставлених завдань особистісного та професійного розвитку. З урахуванням необхідності перетворення мотиваційної кризи на предмет навчальної діяльності майбутніх психологів розроблено програму фасилітативного формування їх смислоутворюючих мотивів за умов керованої мотиваційної кризи засобами недирективного впливу (фасилітації). Доведено можливість більш ефективного формування смислоутворюючих мотивів шляхом використання умов керованої мотиваційної кризи. Виявлено, що розвиток реконструктивних умінь майбутніх психологів сприяє прискоренню розв'язання протиріч в їх мотиваційно-смисловій сфері, пов'язаних з кризою професійного самовизначення та зростанню активності та відповідальності студентів за результати навчання.

  Скачати повний текст