Розглянуто психофізіологічні особливості дітей середнього шкільного віку. Проаналізовано стан сенсомоторних і нейродинамічних функцій, сприймання, уваги, пам'яті та мислення у дітей 10 - 13-ти років залежно від погодних умов. Подано інформацію про особливості погоди I, II, III типів (згідно з класифікацією І. І. Григор'єва). Виявлено, що розумова працездатність дітей зазначеного віку залежить від погодних умов. Встановлено вірогідне зниження показників розумової працездатності школярів за III типу погоди у порівнянні з досліджуваними параметрами за метеоситуації I типу.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено зворотний зв'язок між інтенсивністю агресивних проявів підлітків та адекватністю орієнтації у часі. Розширено уявлення про характерні особливості часової компетентності шляхом виділення таких її складових: змістова, ціннісно-мотиваційна, процесуальна, досвід творчої діяльності. Вдосконалено психологічну характеристику агресивної поведінки підлітків шляхом виділення в системі її чинників часового фактору. Визначено характерні особливості підліткового віку шляхом виокремлення трьох груп особистостей підлітків щодо адекватності часового сприйняття й організації своєї діяльності: організована, ситуативна, неорганізована. Висвітлено можливості опосередкованого впливу на агресивні прояви підлітка через набуття ним досвіду часової самоорганізації. Вдосконалено засоби дослідження часової компетентності підлітків шляхом створення комплексу психодіагностичних методик для визначення адекватності орієнтації в часі та самооцінки міри розвитку навичок часового планування. Розкрито психолого-педагогічні засоби формування досвіду часової компетентності у підлітків за умов навчання в школі.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу показників психологічних характеристик індивідів із природженою вадою незрощення губи та піднебіння (НГП) у зіставленні зі здоровими виявлено суттєвий вплив даної патології на психологічну організацію особи юнацького віку. Проаналізовано соматичний, психологічний та соціальний аспекти розвитку особистості хворого на НГП. Аналіз психологічних якостей осіб експериментальної групи дозволив визначити факторну структуру їх особистості, у результаті чого встановлено, що близько третини усієї її дисперсії пояснюють типи, які визначають схильність особи до деструктивних дій. Доведено, що вплив даної природженої вади на розвиток особистості не є чітко визначеним, одностороннім, а визначає формування якісно різних особистісних типів. Визначено особливості сприйняття життєвого шляху особами із вадою незрощення, що дозволяє зробити висновок про розрізнення за ступенем актуальності у певних сферах життєдіяльності між суб'єктами контрольної та експериментальної виборок. Показано залежність актуальності сфер життєдіяльності хворого на НГП від його особистісного типу та виявлено основні актуальні та потенційні ускладнення соціального функціонування суб'єктів у кожній з них.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття екологічного мислення, а також умови його формування, якими є спостереження та спостережливість. Визначено параметри та критерії сформованості екологічного мислення в молодших школярів, встановлено залежність рівня екологічного мислення від сформованої здібності до спостереження та спостережливості. Винайдено концептуальну модель формування екологічного мислення, яку впроваджено до практики шкільного навчання. Відзначено, що з використанням комплексної методики екологічного навчання та виховання досягнуто достатній рівень наочно-образного екологічного мислення, уміння спостерігати та спостережливості в молодших школярів.

  Скачати повний текст