Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні детермінанти побудови старшокласниками з певними соматичними порушеннями власної часової перспективи (уявлення про своє майбутнє). Запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми побудови особистістю власного майбутнього, який грунтується на концепції суб'єктно-діяльнісного підходу та теорії цілепокладання. Розкрито специфіку співвідношення форм цілепокладання (мріяння, задум, передбачення, намір, самовизначення), способів об'єктивації останніх в суб'єктивній картині життєпроектування (ескіз, стратегія, програма, план) і зумовлених ними типів побудови особистістю майбутньої часової перспективи у просторі бажаного майбутнього (аморфний, локальний, констеляційний, цілісний). Установлено, що процес і результат побудови особистістю образу власного майбутнього призводить до таких змін актуальної структури особистості, які можуть розглядатися як особистісне новоутворення. Запропоновано використовувати одержані дані як диференційно-діагностичні критерії процесуальних і змістових характеристик уявлень про своє майбутнє старшокласників загалом, що страждають на соматичні порушення, а також під час організації заходів психокорекційного (психотренінгового) спрямування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку просторової уяви учнів в процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. Проаналізовано особливості організації процесу навчання, виховання та розвитку дитини в позашкільних закладах освіти. Теоретично досліджено й експериментально перевірено вплив прикладної діяльності на розвиток індивідуальних якостей особистості. З урахуванням одержаних результатів обгрунтовано нові підходи щодо розв'язання проблеми розвитку просторової уяви школярів. Розроблено й апробовано засоби впливу на просторову уяву учнів у процесі технічного моделювання та художнього конструювання виробів з паперу. Розроблено систему завдань, що активізує наочно-образне мислення та сприяє підвищенню рівня розвитку просторової уяви. Визначено показники рівнів сформованості просторової уяви. Здійснено експериментальну перевірку запропонованої системи завдань, що впливають на рівень розвитку просторової уяви учнів основної школи.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеного аналізу теоретико-методологічних аспектів проблеми розвитку творчої уяви молодших школярів конкретизовано психологічний зміст категорії "суб'єктність", виявлено особливості процесу становлення суб'єктності учнів молодшого шкільного віку, розглянуто роль творчої уяви у цьому процесі. Емпірично з'ясовано, що суб'єктність даних школярів є складним системним утворенням, яке містить мотиваційно-смисловий, регуляційний, емоційно-рефлексивний і пізнавальний (зокрема імажинативний) компоненти. Показано, що творча уява у структурі суб'єктності учнів реалізує ціле- та смислотвірну, модулювальну, перетворювально-евристичну, регулювальну функції. Запропоновано методику розвитку творчої уяви молодших школярів у структурі їх суб'єктності, яку було апробовано та впроваджено до навчально-виховного процесу певних загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст