Досліджено проблему педагогічної підготовки магістрів за умов ступеневої освіти в історії, педагогічній теорії та практиці вищої школи в Україні та за кордоном. Обгрунтовано теоретичні та методичні засади педагогічної підготовки магістрів як динамічної системи та складової неперервної педагогічної освіти. Запропоновано та науково розроблено професіограму магістра освіти, концепцію та модульно-контекстну технологію педагогічної підготовки магістрів освіти в класичних і педагогічних університетах на принципах евристичної педагогіки. Засобами реалізації концепції та технології стали навчальна програма, підручник "Основи педагогіки вищої школи" за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено наукове обґрунтування, розробку та практичне розв'язання проблеми підготовки майбутнього вчителя хімії до формування гностичних умінь в учнів у позакласній діяльності. Визначено наукові підходи до проблеми формування гностичних умінь майбутніх учителів хімії, комплексне застосування яких забезпечує реалізацію поставлених мети і завдань дослідження. Обґрунтовано провідні педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя хімії до формування гностичних умінь в учнів у позакласній діяльності. З'ясовано сутнісні характеристики підготовки майбутнього вчителя хімії до формування гностичних умінь в учнів у позакласній діяльності та визначено структурні компоненти готовності: мотиваційно-ціннісний, змістовий, організаційно-діяльнісний, результативно-рефлексивний. Створено класифікацію гностичних умінь учнів (гностико-операційні, гностико-технічні, гностико-організаційні, гностико-комунікативні) і гностичних умінь майбутнього вчителя хімії (інтелектуальні, експериментальні, гностико-методичні, гностико-комунікативні). Визначено критерії готовності майбутнього вчителя хімії до формування гностичних умінь в учнів: ціннісно-спонукальний, когнітивний, діяльнісно-практичний, оцінно-рефлексивний. Розроблено авторську модель підготовки майбутнього вчителя хімії до формування гностичних умінь в учнів у позакласній діяльності, яка включає п'ять взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих блоків: цільовий, методологічний, змістовий, організаційно-процесуальний, оцінно-рефлексивний. Результати експериментальної перевірки впровадження моделі підготовки майбутнього вчителя хімії до формування гностичних умінь в учнів у позакласній діяльності засвідчили її ефективність: на початковому етапі експериментального навчання контрольна й експериментальна групи були однорідні за всіма показниками, а в ході експериментального навчання підвищувалась їх різнорідність, що пояснюється запровадженням розробленої авторської моделі підготовки майбутнього вчителя хімії до формування гностичних умінь в учнів у позакласній діяльності та підтверджується її ефективністю.^UA scientific justification, development and practical solution to the problem of training a future Chemistry teacher for the formation of gnostic skills in students in extracurricular activities were accomplished in the dissertation. Scientific approaches to the problem of gnostic skills' formation of future Chemistry teachers are defined, the complex application which provides realization of the set purposes and tasks of research. The leading pedagogical conditions of formation of readiness of the future Chemistry teacher for the formation of gnostic skills at pupils in extracurricular activities are justified. The essential characteristics of preparation of the future Chemistry teacher for formation of gnostic skills at pupils in extracurricular activity are found out and structural components of readiness are defined: motivational-value, semantic, organizational and activity, effective-reflexive. The classification of gnostic skills of students (gnostic-operational, gnostic-technical, gnostic-organizational, gnostic-communicative) and gnostic skills of the future Chemistry teacher (intellectual, experimental, gnostic-methodical, gnostic-communicative) is created. The criteria of readiness of the future Chemistry teacher for the formation of gnostic skills in students are determined: value-motivating, cognitive, activity-practical, evaluative-reflexive. An author's model of preparing a future Chemistry teacher for the formation of gnostic skills in students in extracurricular activities is elaborated, which includes five interrelated and complementary blocks: target, methodological, semantic, organizational-procedural, evaluation-reflexive. The results of experimental testing of the model of preparation of future Chemistry teachers for the formation of gnostic skills in students in extracurricular activities showed its effectiveness: at the initial stage of experimental training control and experimental groups were homogeneous in all respects, and during experimental training their diversity increased, which is explained by the introduction of the elaborated author's model of preparation of the future Chemistry teacher for the formation of gnostic skills in students in extracurricular activities and is confirmed by its effectiveness.

На основі цілісного наукового дослідження особливостей формування професійної компетентності майбутніх хіміків, аналізу науково-методичної літератури визначено базові поняття: «компетентність», «професійна компетентність», «професійна компетентність хіміків», «підготовка», «фахова підготовка», «фахова підготовка хіміків», «освітнє середовище», «педагогічні умови», «педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх хіміків». Представлено результати теоретичного аналізу проблеми формування професійної компетентності майбутніх хіміків, окреслено наукові підходи до дослідження проблеми (професіографічний, діяльнісний, системний, особистісно орієнтований, технологічний, компетентнісний), поєднання яких забезпечує реалізацію поставлених мети та завдань. У роботі проаналізовано освітні програми й навчальні плани вітчизняних і закордонних закладів вищої освіти та визначено основні орієнтири модернізації традиційної фахової підготовки в закладах вищої освіти України.З’ясовано та охарактеризовано сутність і структуру професійної компетентності майбутніх хіміків. Структурними компонентами професійної компетентності визначено: мотиваційний, змістовий, діяльнісний, рефлексивний.Аналіз науково-педагогічної літератури щодо впровадження педагогічних умов у процес підготовки фахівців різних галузей та інтерв’ювання професіоналів-практиків дозволили сформулювати, теоретично обґрунтувати перелік педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх хіміків. На основі здійсненого експертного оцінювання проведено факторний аналіз та визначено головні умови-фактори, які об’єднано в чотири групи (організаційні, методичні, діяльнісно-практичні, мотиваційні).Визначені педагогічні умови покладено в основу реалізації моделі формування професійної компетентності майбутніх хіміків у процесі фахової підготовки. Розроблена модель включає взаємопов’язані та взаємообумовлені блоки: цільовий, теоретико-методологічний, організаційний, результативний.Результати експериментальної перевірки впровадження розробленої моделі формування професійної компетентності майбутніх хіміків підтверджують її ефективність. У процесі експериментального дослідження визначено показники сформованості професійної компетентності за чотирьома критеріями та обраховано коефіцієнти приросту їх сформованості в здобувачів вищої освіти контрольної та експериментальної груп. За результатами експериментальної роботи встановлено, що на початковому етапі експериментального навчання контрольна й експериментальна групи були однорідними за всіма показниками, а в процесі фахової підготовки підвищувалась їх різнорідність. Порівняння приросту коефіцієнта сформованості професійної компетентності за чотирма критеріями вказує на значно вищі показники в здобувачів вищої освіти експериментальної групи, що свідчить про ефективність запропонованої моделі. Достовірність та адекватність висновків підтверджено методами математичної статистики.^UBasic notions such as "competence", "professional competence", "chemists’ professional competence", "training", "professional training", "chemists’ professional training", "educational environment", "pedagogical conditions", "pedagogical conditions for the future chemists’ professional competence formation" have been singled out on the basis of a comprehensive research of the future chemists’ professional competence formation and analysis of scientific and methodological resources. The research presents the results of the theoretical analysis of the future chemists’ professional competence formation problem and outlines scientific approaches to the problem study (professiographic, activity, systemic, student-centered, technological, competency-based). Their combination ensures the accomplishment of target goals and tasks. This study analyzes the educational programs and curricula of Ukrainian and foreign higher educational establishments and defines the main guidelines for the modernization of traditional professional training of higher educational establishments in Ukraine. The research highlights and describes the notion and a structure of the future chemists’ professional competence. Structural components are defined as: motivational, rich in content, activity and reflective. The analysis of scientific and pedagogical literature on the introduction of pedagogical conditions in the process of training specialists of various fields and interviews with professionals have made it possible to formulate a list of pedagogical conditions based on a theory for the formation of future chemists’ professional competence. A factor analysis has been conducted and the main conditions and factors have been specified on the expert evaluation basis, which are combined into four groups (organizational, methodical, activity and practical, motivational).The research specifies pedagogical conditions which are the basis for the implementation of the future chemists’ professional competence formation in the professional training model. The developed model includes interrelated and mutually conditioned blocks: target, theoretical-methodological, organizational, effective.The results of the experimental verification of the developed model implementation of future chemists’ professional competence formation confirm its effectiveness. The research presents the indicators of the professional competence formation according to four criteria, and the students' coefficients of their formation growth were calculated of the controlled and experimental groups during the experiment. It has been established that the controlled and experimental groups were homogeneous in all indicators at the initial stage of the experiment according to the research results and their heterogeneity has increased in the course of the professional training. A comparison of the coefficient increase of the professional competence formation according to all criteria points to significantly higher indicators of students in the experimental group, which proves the effectiveness of the proposed model. Mathematical statistics methods confirm the validity and adequacy of conclusions.

У дослідженні здійснено наукове обґрунтування, розробку та практичне розв’язання проблеми формування професійної компетентності в процесі вивчення хімічних дисциплін засобами інноваційних технологій. У результаті категоріального аналізу наукових джерел з’ясовано та уточнено сутність і взаємозв’язок базових понять дослідження: «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність фахівця фармації», «засіб», «інновація», «педагогічна інновація», «педагогічна технологія», «інноваційна технологія». Виокремлено та проаналізовано ефективні методологічні підходи до проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців фармації в процесі вивчення хімічних дисциплін засобами інноваційних технологій (системний, діяльнісний, інтегративний, компетентнісний, особистісно орієнтований, технологічний), комплексне застосування яких забезпечує реалізацію поставлених мети і завдань дослідження. Доведено та обґрунтовано значення хімічної підготовки у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців фармації, яка включає в себе загальні, спеціальні та інтегральну компетентності, від рівня сформованості яких залежить готовність до професійної діяльності та її ефективність. Розглянуто особливості вивчення хімічних дисциплін у закладах фахової передвищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців фармацевтичного сектору з урахуванням виокремлених наукових підходів та дидактичних принципів навчання. Виокремлено та обґрунтовано найбільш впливові педагогічні умови, які сприяють формуванню професійної компетентності в процесі вивчення хімічних дисциплін засобами інноваційних технологій (формування позитивної мотивації до вивчення хімічних дисциплін; підготовка та упровадження професійно спрямованого науково-методичного забезпечення; упровадження інноваційних технологій у процес вивчення хімічних дисциплін; застосування професійно спрямованих форм і методів у навчальній та позанавчальній діяльності здобувачів фармацевтичної освіти).Визначено структуру професійної компетентності фахівців фармації, критерії, показники та рівні її сформованості. Структурними компонентами професійної компетентності визначено: ціле-мотиваційний; когнітивний; особистісно-комунікаційний; операційно-діяльнісний; контрольно-рефлексивний. Кожен компонент професійної компетентності фахівця фармації передбачає сформованість відповідних компетентностей (загальних, спеціальних та інтегральної), від рівня сформованості яких залежить готовність до професійної діяльності фахівця та її ефективність.На основі структури професійної компетентності майбутніх фахівців фармації визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, знаннєвий критерій, комунікаційний, діяльнісний, оцінно-рефлексивний) та відповідні їм показники. На основі визначених критеріїв і показників охарактеризовано чотири рівні сформованості професійної компетентності майбутнього фахівця фармації в процесі вивчення хімічних дисциплін засобами інноваційних технологій: початковий, середній, достатній, високий.Розроблено та обґрунтовано авторську структурну модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців фармації в процесі вивчення хімічних дисциплін засобами інноваційних технологій. Побудова моделі здійснювалась на основі сучасних методологічних підходів, які обумовили вибір ефективних принципів навчання: науковості, доступності, інноваційності, систематичності та послідовності, наступності, зв’язку теорії з практикою, професійного спрямування, інтеграції, наочності, комп’ютеризації, співробітництва, індивідуалізації та диференціації. Модель розглядається як цілісна динамічна комплексна структурна система, яка складається з п’яти блоків: цільового; методологічного; змістового; технологічного; діагностувально-результативного.З метою виявлення ефективності запропонованої структурної моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців фармації в процесі вивчення хімічних дисциплін упроваджено авторську професійно-орієнтовану технологію згідно до розробленої програми дослідження. Результати експериментальної перевірки впровадження моделі засвідчили її ефективність, а саме зросли показники рівня сформованості професійної компетентності в експериментальній групі. Показники сформованості професійної компетентності в контрольних групах суттєво не змінилися. Достовірність отриманих результатів перевірено за допомогою методів математичної статистики.^UIn the research conducted, scientific substantiation, development and practical solution of the problem of formation of professional competence in the process of studying chemical disciplines by means of innovative technologies were carried out. As a result of the categorical analysis of scientific sources, the essence and interrelation of the basic concepts of the study were identified and clarified, namely: "competence", "competency", "professional competence of a pharmacy specialist", "means", "innovation", "pedagogical innovation", "pedagogical technology", "innovative technology". Effective methodological approaches to the problem of forming the professional competence of future pharmacy specialists in the process of studying chemical disciplines by means of innovative technologies (systemic, activity-based, integrative, competence-based, person-oriented, technological), the complex application of which ensures the realization of the research goals and objectives, have been identified and analyzed.The importance of studying chemical disciplines in the formation of the professional competence of future pharmacy specialists has been proved and substantiated, which includes general, special, and integral competence, the level of which depends on the readiness for professional activity and its effectiveness. Peculiarities of the process of studying chemical disciplines in vocational pre-higher education institutions, which train specialists in the pharmaceutical sector, considering the selected scientific approaches and didactic principles of education, are considered.The most impactful pedagogical conditions that contribute to the formation of professional competence in the process of studying chemical disciplines by means of innovative technologies are identified and substantiated (formation of positive motivation to studying chemical disciplines; preparation and implementation of professionally oriented scientific and methodological support; introduction of innovative technologies in the process of studying chemical disciplines; application of professionally oriented forms and methods in educational and extracurricular activities of future pharmacy specialists).The structure of professional competence of pharmacy specialists, criteria, indicators, and levels of its formation are defined. Structural components of professional competence are defined as: goal-motivational; cognitive; operational; personal-communication; control-reflexive. Each component of the professional competence of a pharmacy specialist involves the formation of relevant competencies (general, special, and integral), the level of which depends on the readiness for professional activity of the specialist and its effectiveness.Based on the structure of professional competence of future pharmacy specialists, criteria (motivational-value, knowledge, communication, activity, evaluative-reflective) and corresponding indicators are defined. Based on the defined criteria and indicators, four levels of formation of the professional competence of the future pharmacy specialist in the process of studying chemical disciplines by means of innovative technologies were distinguished and characterized: initial, average, sufficient, high.The author's structural model of the formation of professional competence of future pharmacy specialists in the process of studying chemical disciplines by means of innovative technologies has been developed and substantiated. The model was designed on the basis of modern methodological approaches, which determined the choice of effective teaching principles: scientificity, accessibility, innovativeness, systematicity and consistency, continuity, connection of theory with practice, professional direction, integration, predictability, computerization, cooperation, individualization and differentiation. The model is considered as a whole dynamic complex structural system, which consists of five blocks: aim; methodological; content; technological; diagnostic-resultative.In order to identify the effectiveness of the proposed structural model of the formation of professional competence of future pharmacy specialists in the process of studying chemical disciplines, the author's professional-oriented technology was implemented in accordance with the developed research program.The results of the experimental verification of the implementation of the model proved its effectiveness, namely, the indicators of the level of formation of professional competence in the experimental group increased. Indicators of the formation of professional competence in the control groups did not change significantly. The reliability of the obtained results was checked using the methods of mathematical statistics.