Висвітлено шляхи розвитку та становлення етнічної психології. Проведено аналіз розвитку основних наукових напрямів етнічної психології як міждисциплінарної галузі знань і визначено основні етапи її становлення. Обгрунтовано необхідність створення етнічної психології, релевантної рівню розвитку сучасного психологічного знання і, як наслідок цього, побудови єдиної міждисциплінарної галузі знань - етнонаціональної психології. Встановлено особливості співвідношення психології та культури. Виокремлено головні розрізнювальні ознаки етнічних спільнот. Розглянуто складові компоненти структури психології етнічної спільноти. Визначено психологічну природу міжетнічних конфліктів і здійснено їх класифікацію.

  Скачати повний текст

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове розв'язання проблеми етнонаціональної ідентичності особистості, що ґрунтується на методологічних принципах сучасної психології та полягає в розробці концепції її тлумачення на особистісному рівні, обґрунтуванні психологічного змісту, структури та основних форм прояву, розробці та апробації авторської методики дослідження.Основною метою дослідження є визначення психологічних особливостей етнонаціональної ідентичності, розкриття основних її компонентів, структури, форм та закономірностей прояву. Досягненню цієї мети посприяло вирішення завдань дослідження, у межах яких проаналізовано стан теоретико-методологічної проблеми етнонаціональної ідентичності в сучасній психології; сконструйовано методику дослідження її особливостей; розкрито психологічні особливості етнонаціональної ідентичності залежно від етнонаціональних установок, статево-вікових та регіональних характеристик; встановлено взаємозв'язки компонентів та форм її прояву, а також чинники її існування та типи вираженості.^UThe thesis presents a theoretical generalization and a new solution to the issue of the ethnonational identity of personality, based on the methodological principles of modern psychology and consists in developing a concept of its interpretation on a personal level, substantiating the psychological content, structure and main forms of manifestation, developing and testing the author's psychodiagnostic tool of its study.The main purpose of the study is to determine the psychological features of ethnonational identity, to reveal its main components, structure, forms and patterns of its manifestation. The achievement of this goal is facilitated by solving research tasks, within the framework of which theoretical and methodological analysis of the phenomenon of ethnonational identity in modern psychology is carried out; the psychodiagnostic tool for studying its features is designed; the psychological features of ethnonational identity are revealed depending on ethnonational attitudes, gender, age and regional characteristics; interconnections of components and forms of manifestation of ethnonational identity are found, as well as the factors of its existence and types of manifestation.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й емпірично вивчено соціально-психологічні особливості впливу бренд-комунікації на споживчу поведінку студентської молоді, урахування яких сприятиме підвищенню ефективності бренд-комунікацій, розвитку моральних інтенцій споживачів і бренд-комунікаторів. Об'єктом дисертаційного дослідження обрано брендкомунікації як соціально-психологічний феномен, предметом – соціальнопсихологічні особливості впливу бренд-комунікацій на споживчу поведінку студентської молоді. Мета дослідження передбачала теоретичне обґрунтування та емпіричну перевірку змісту та соціально-психологічних особливостей впливу бренд-комунікацій на споживчу поведінку студентської молоді.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:вперше: виокремлено соціально-психологічні критерії (екологічність,диференційованість, позитивне ставлення та вмотивованість) сформованостіскладових (когнітивної, афективної, спонукальної) образу бренду якрезультату ефективних бренд-комунікацій; побудовано теоретичну модельвпливу бренд-комунікації на споживчу поведінку студентської молоді;виявлено рівні та соціально-демографічні особливості сформованостіскладових образу бренду у сприйманні студентської молоді;дістали подальшого розвитку положення про бренд як образсоціального об'єкту в сприйманні споживача; бренд-комунікацію в парадигмісоціальної психології; соціально-психологічні особливості й механізмивпливу бренд-комунікацій на сприймання й поведінку споживача;уточнено та поглиблено уявлення про: соціальну перцепцію яксприймання соціальних об'єктів; особливості сприймання споживача таспоживчої поведінки; ефективні бренд-комунікації як різновид соціальнихкомунікацій тощо.Практичне значення одержаних результатів визначається тим, щовизначені критерії та показники бренд-комунікації можуть застосовуватися впроцесі психологічної діагностики ефективності впливу бренд-комунікаційна споживчу поведінку. Апробований у дослідженні методичнийінструментарій може стати соціально-психологічною складовою оцінюванняефективності бренд-комунікацій. Розроблена й апробована методикадослідження особливостей бренд-комунікацій може використовуватися вповсякденній практиці рекламних компаній для оцінки ефективностіпозиціонування різних брендів.Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі підготовкимайбутніх менеджерів, маркетологів, працівників рекламної сфери,психологів, під час викладання соціальної психології, психології маркетингута реклами, іміджелогії у закладах вищої освіти, а також для розробкинавчально-методичних матеріалів, орієнтованих на якісні зміни у брендкомунікації та споживчій поведінці студентської молоді.Запропоновано теоретичну модель бренд-комунікації, основнимелементом якої є взаємодія бренд-комунікатора (виробника товару / послуг) та реципієнта (споживача), спрямована на обмін повідомленнями щодобренду на різних каналах і «пунктах доступу» з метою формування образубренду. Показано, що результатом бренд-комунікації є образ бренду яксоціального об'єкту, у структурі якого виокремлено такі складові: когнітивна(сукупність знань про бренд, його відмітних характеристик і корисність длязадоволення потреб споживача; критерії: диференційованість іекологічність); афективна (зумовлює позитивні емоції, високий рівеньпозитивного ставлення до бренду та довіри; критерій: позитивне ставлення);спонукальна (спонукає споживача до активності стосовно певного бренду;критерій: умотивованість). Унаслідок ініціювання впливу брендкомунікатора (переконання, навіювання, зараження та наслідування) насприймання споживача формується образ бренду на основі актуалізації рядусоціально-психологічних механізмів (соціальні порівняння й категоризація,ідентифікація, персоніфікація, самомоніторинг та ін.).^UThe thesis rests on firm theoretical foundation and empirical evidence in orderto research the socio-psychological impact of brand communication on consumerbehavior of student youth. The research will help to enhance brand communicationeffectiveness and develop intent-based moral judgments of consumers and brandcommunicators. The object of research is brand communications as a sociopsychological phenomenon. The subject of research is a socio-psychologicalimpact of brand communication on consumer behavior of student youth.The scientific novelty and theoretical significance of the dissertation research isthat:first: defined socio-psychological criteria (environmental friendliness,differentiation, positive attitude and motivation) formation of components(cognitive, affective, motivational) of the brand image as a result of effective brandcommunications; the theoretical model of social and psychological features ofinfluence of brand communication on consumer behavior is constructed; revealedequal and socio-demographic features of the formation of the components of thebrand image in the perception of student youth;received further development of the position of the brand as an image of asocial object in the perception of the consumer; brand communication in theparadigm of social psychology; socio-psychological features and mechanisms ofinfluence of brand communications on consumer perception and behaviorclarified and deepened the idea of social perception as the perception of socialobjects, features of consumer perception and consumer behavior; affective brandcommunication as a kind of social communication, etc.The practical significance of the work is that: certain criteria, indicators andsocio-psychological mechanisms of brand communication can be used in the processof psychological diagnosis of the effectiveness of the impact of brandcommunications on consumer behavior. The methodological tools tested in the studycan become a socio-psychological component of evaluating the effectiveness ofbrand communications. The developed and tested method of research of features ofbrand communications can be used in daily practice of the advertising companies foran estimation of efficiency of positioning of various brands.The dissertation materials can be used in the process of preparing futuremanagers, marketers, advertising workers, psychologists for professional activities,in the process of teaching social psychology, psychology of marketing andadvertising, imagology in higher education, as well as to develop teaching materialsfocused on qualitative changes in the process of brand promotionBased on the theoretical analysis of the literature, the main approaches(psychoanalytic, neobehavioral, cognitive, constructivist, semiotic, activityapproach) to the study of brand communications are identified. Based on thegeneralization of the provisions of these approaches, a comprehensive approach tobrand communication as a type of social communication is proposed, which is a setof certain actions in the process of social interaction (interpersonal, intergroup,mass), aimed at building socio-psychological relations of brand communicators andconsumer influence on the opinion, motives, attitudes, behavior of consumers inrelation to certain producers of goods / services.The properties of brand communication are determined: interactivity,nonlinearity, multilevel, multiplicity, heterochrony, ability to promote the formationof certain social groups based on the distributed symbolic value of goods / services,etc.A theoretical model of brand communication is proposed, the main element ofwhich is the interaction of the brand communicator (producer of goods / services)and the recipient (consumer), aimed at exchanging brand messages on differentchannels and "access points" to form a brand image. It is shown that the result ofbrand communication is the image of the brand as a social object, in the structure ofwhich the following components are distinguished: cognitive (set of knowledgeabout the brand, its distinctive characteristics and usefulness to meet consumerneeds; criteria: differentiation and environmental friendliness); affective (causespositive emotions, a high level of positive attitude to the brand and trust; criterion:positive attitude); motivating (encourages the consumer to be active in relation to aparticular brand; criterion: conditionality).

У дисертації визначено системний та вчинковий методологічні підходи до дослідження ролі «відкритої психологічної кризи» та її значення у становленні сучасного етапу психологічної науки в Україні. Здобувачем застосовано теоретичні та методологічні методи наукового аналізу періоду «відкритої психологічної кризи» у психологічній науці, хронологічні межі якого припадають на початок XX ст. Відсутність сталої практики з питань визнання, значний вплив політичного чинника та розбіжності в доктрині міжнародного права створюють потребу у детальному вивченні даного явища та виробленні єдиних підходів щодо його аналізу.^UThe dissertation identifies systematic and effective methodological approaches to the study of the role of "open psychological crisis" and its significance in the formation of the current stage of psychological science in Ukraine. The applicant applied theoretical and methodological methods of scientific analysis of the period of "open psychological crisis" in psychological science, the chronological boundaries of which date back to the beginning of the XX century.The lack of consistent practice on recognition, the significant influence of political factors and differences in the doctrine of international law create the need for a detailed study of this phenomenon and the development of common approaches to it.

Роботу присвячено теоретичному та емпіричному обґрунтуванню психологічних чинників емоційного вигорання керівників бізнесу та розробці відповідних профілактично-корекційних заходів.У роботі розкрито специфіку професійної управлінської діяльності як об'єктивної передумови емоційного вигорання; окреслено психологічні чинники, що впливають на ризик вигорання керівників бізнесу (управлінські здібності та стиль управління, кар'єрні орієнтації, ціннісно-мотиваційні конфлікти, стратегії подолання стресу, індивідуально-типологічні риси, локус контролю, самооцінка, специфіка емоційності, відкритість досвіду, когнітивна гнучкість, емоційний інтелект тощо).^UThe work is devoted to theoretical and empirical substantiation of psychological factors of business managers' emotional burnout and development of corresponding preventive and corrective measures.In the work specificity of professional managerial activity as objective precondition of emotional burnout is revealed; the factors influencing risk ofburnout of business managers (managerial abilities and a management style, career orientations, value-motivational conflicts, stress coping strategies, individual-typological features, locus of control, self-esteem, specificity of emotions, openness to experience, cognitive flexibility, emotional intelligence, etc.) are outlined.

Важливою проблемою у сучасній психології є вивчення особливостей забезпечення повноцінного психологічного функціонування людини. Явище Я-концепції особистості всебічно досліджується у світовій психологічній науці. Я-концепція особистості впливає на усі сфери життєдіяльності людини, особливо це стосується жінок, як більш вразливої категоріїнаселення. Загальною тенденцією є поява у них труднощів із суб’єктивною оцінкою особистісної самореалізованості внаслідок важливих подій у житті (декретна відпустка, серйозне захворювання тощо). До того ж, у більшості випадків вони самі не можуть виокремити причини, що викликають їх стагнацію. Пропрацювання проблеми із спеціалістом часто призводить довисновку, що жінка не має цілісного уявлення про себе, свої сильні сторони, бажання, недоліки – не розуміється на власній Я-концепції. Окреслені положення зумовлюють актуальність дослідження, оскільки я-концепція розглядається як індикатор психологічних особливостей, які характеризують повноцінно функціонуючу особистість. Сукупність окреслених науковихпитань обумовила вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети, визначення її предмета й об’єкта, а також структуру дослідження.Об’єктом дослідження є явище Я-концепції особистості. Предметом дослідження є особистісні чинники зміни Я-концепції жінок.Мета дослідження полягає у з’ясуванні змісту, структури особистісних чинників та видів зміни Я-концепції жінок.^UThe important problem in modern psychology is the study of the peculiarities of ensuring the full psychological functioning of a person. The phenomenon of the self-concept of personality is comprehensively studied in the world psychological science. The self-concept of a person affects all spheres of human life, especially women as a more vulnerable category of the population. Acommon trend is that they have difficulties with subjective assessment of personal fulfillment as a result of important events in their lives (maternity leave, serious illness, etc.). In addition, in most cases, they struggle to identify the reasons for their stagnation. Working through the problem with a specialist often leads to the conclusion that a woman doesn`t have a holistic view of herself, her strengths, desires, and shortcomings; she doesn`t understand her own self-concept. The above provisions determine the relevance of the study since the self-concept is considered as an indicator of psychological peculiarities that characterize a fully functioningpersonality. The dissertation’s topic, aim statement, subject and object definitions, and study format were all decided by the entirety of the scientific issues that were addressed.The object of the study is the phenomenon of the self-concept of a personality.The subject of the study is the personal factors of change in women’s selfconcept.The purpose of the study is to find out the content, structure of personal factors and types of changes in women’s self-concept.