На підставі нового, сформульованого й обгрунтованого парадигмально-тематичного аналізу, що заснований на синтезі головних настанов концепцій Т. Куна та Дж. Холтона, здійснено реконструкцію історії розвитку методології екологічної науки, охарактеризовано її сучасний стан і перспективи подальшого розвитку. Проаналізовано три найбільш поширені в екології парадигми - геккелівсько-дарвінівську, системну та новітню, а також ті наскрізні методологічні теми, які виявилися базисними в процесі формування та застосування цих парадигм: еволюціонізм, редукціонізм, холізм. Розглянуто проблеми входження синергетичних ідей у сучасну екологію та людиновимірності. Доведено, що результатом півторастолітнього розвитку екологічної науки став перехід від спрощеної механістично-моністичної картини екологічної реальності до ціннісно зумовленої, в якій екологічний світ постає багатовимірним, непередбачуваним, сповненим життям та людиновимірним.

  Скачати повний текст