Досліджено негуморальні механізми регуляції жовчосекреторної функції печінки. Одержані в хронічних і гострих спробах на тваринах результати свідчать про стимулювальний вплив широко розповсюдженого в організмі поліпептиду субстанції Р на жовчоутворювальну функцію печінки. Це стосується рівня секреції жовчі та її хімічного складу (вільних і кон'югованих жовчних кислот, холестерину, ліпідів, загального білка, білірубіну тощо). З'ясовано, що цей поліпептид виявився істинним холеретиком, оскільки змінює фільтраційно-дифузійні та синтетичні процеси в печінці. Показано, що для прояву адекватної відповіді печінки на введений поліпептид потрібна наявність нормальної активності парасимпатичної іннервації залози. Встановлено, що субстанція Р може реалізовувати свій вплив на функціональний елемент печінки через тахікінінові рецептори NK1- і NK3-типів. Висунуто гіпотезу про коригуючу та інтегруючу роль поліпептиду в організації секреторної діяльності травного тракту.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення даних літературних і наукових джерел розглянуто теоретичні, правові та зовнішньополітичні передумови інтеграційної політики України. Визначено напрямки зовнішньополітичної та внутрішньої діяльності країни, встановлено їх взаємозалежність у процесі її інтеграції в європейські та євроатлантичні структури. Досліджено історію відносин України з провідними інтеграційними структурами Європи, розглянуто її діяльність у ОБСЄ та Раді Європи. Визначено закономірності становлення партнерства з НАТО. Проаналізовано зміст і характер співпраці між Україною та ЄС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано специфіку наративного дискурсу в прозовій творчості Ю.Косача, І.Костецького та В.Домонтовича на двох рівнях літературної комунікації: інтратекстовому та інтертекстовому. Охарактеризовано основні внутрішньотекстові розповідні структури, функціональні позиції наративних інстанцій. Визначено типи використання наративних дискурсів (нараторського та персонажного) та контекстуальні прийоми, за допомогою яких ці дискурси втілюють у тексті. Визначено типи міжтекстових зв'язків і види інтертекстуальних одиниць на метатекстовому комунікативному рівні. Встановлено такі спільні ознаки модерністичного наративного дискурсу в прозовій творчості Ю.Косача, І.Костецького та В.Домонтовича: суб'єктивація письма, текстова інтерференція нараторського та персонажного дискурсів, зміщення акценту з нараторського на персонажний дискурс, використання "відкритих" сюжетів, активний діалог з "сильними" текстами інших митців.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, досліджено та впроваджено в клініку оптимальні варіанти периопераційного анестезіологічного забезпечення у разі малоінвазивних оперативних втручань. Установлено, що інтраопераційне використання бутарфенолу тартрату не змінює характер стрес-відповіді на хірургічну агресію. Гемодинамічний профіль під впливом пневмоперитонеуму вірогідно не відрізняється від стандартної тотальної внутрішньовенної анестезії (ТВА). Застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) "за вимогою хворого" з метою післяопераційної аналгезії не усуває невропатичний компонент болю, тому не є ефективним. Використання НПЗП в режимі "запобіжної аналгезії" ефективно захищає хворих від больової агресії, а також зменшує прояв стрес-відповіді.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено рекламу як соціокультурне явище. На матеріалі реклами в Україні проаналізовано її специфіку у контексті українського етносу, вивчено її функціонування як форми соціальної комунікації, яка завдяки інформаційним каналам сприяє передачі духовного досвіду у вигляді моделей поведінки споживачів, що може включати позитивне та негативне начало. Доведено, що реклама є культурним посередником у системі соціальної комунікації та впливає не лише на поведінку людей, але й на суспільні настрої, інтеграцію громадського життя, соціальну мобільність, легітимність влади.

  Скачати повний текст

Мета дослідження: розробити комплексну поетапну диференційовану лікувально-корекційну програму щодо порушень сну при тривожно-депресивних розладах невротичного та органічного ґенезу.В дисертаційній роботі встановлено клініко-психопатологічні і патопсихометричні особливості хворих тривожно-депресивними розладами невротичного та органічного походження, асоційованими з порушеннями сну, і проведено порівняльний аналіз останніх. Виявлено взаємозв’язки між порушеннями сну і тривожно-депресивною симптоматикою та надана оцінка впливу дисомній на якість життя пацієнтів і їх соціальне функціонування. Дослідження базувалось на даних комплексного обстеження 120 хворих віком від 18 до 65 років, у яких були встановлені тривожно-депресивні розлади різного ґенезу, що супроводжувалися порушеннями сну. Пацієнти були розподілені на 4 групи в залежності від ґенезу захворювання та методики його медикаментозної корекції. Представники 1-ї та 3-ї (основних) груп проходили лікування за розробленою нами програмою, а у пацієнтів 2-ї і 4-ї (груп порівняння) застосовувався стандартний алгоритм терапії.Були застосовані клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний (доповнений психометричними шкалами) і статистичний методи дослідження. З урахуванням отриманих даних були встановлені провідні психопатологічні синдроми та створені диференціально-діагностичні критерії для хворих з тривожно-депресивними розладами різного ґенезу, асоційованими з порушеннями сну. До того ж, з метою більш коректного виявлення психотерапевтичних мішеней та оптимізації психотерапевтичного втручання були сформовані когнітивні моделі провідних психопатологічних синдромів. Наукова новизна: вперше були вивчені клінічні особливості та проведено порівняльний аналіз порушень сну у хворих з тривожно-депресивними розладами органічного та невротичного ґенезу. Проведена оцінка та доведено значення впливу порушень сну на перебіг розладів тривожно-депресивного спектру органічного та невротичного ґенезу і досліджено їх вплив на якість життя пацієнтів. На основі встановлених клініко-психопатологічних особливостей були сформовані основні патерни тривожно-депресивних розладів з порушеннями сну в залежності від ґенезу захворювання та визначені диференціально-діагностичні критерії. Розроблена та проведена оцінка ефективності комплексної поетапної диференційованої лікувально-корекційної програми для хворих з тривожно-депресивними розладами органічного та невротичного ґенезу з дисомніями. Встановлено сукупність факторів, які визначають швидкість розвитку позитивного ефекту лікування хворих з тривожно-депресивними станами різного ґенезу, асоційованими з порушеннями сну.Практичне значення полягає в розробці комплексної поетапної диференційованої лікувально-корекційної програми для хворих з тривожно-депресивними розладами органічного та невротичного ґенезу з порушеннями сну та визначенні критеріїв прогнозу ефективності лікування. Крім того, визначені диференціально-діагностичні критерії тривожно-депресивних розладів з порушеннями сну в залежності від ґенезу. Сформовані когнітивні моделі провідних психопатологічних синдромів з метою виявлення психотерапевтичних мішеней та оптимізації терапевтичного впливу.Ключові слова: порушення сну, тривога, депресія, психічні розлади, мелатонін, когнітивний дефіцит, ендотеліальна дисфункція, комплексна система лікування, психотерапія, якість життя.^UThe aim of the study: to develop a comprehensive phased differentiated treatment and correction program for sleep disorders in anxiety-depressive disorders of neurotic and organic genesis.The thesis establishes the clinical, psychopathological and pathopsychometric features of patients with anxiety-depressive disorders of neurotic and organic origin associated with sleep disorders, and conducts a comparative analysis of the latter. The relationships between sleep disorders and anxiety-depressive symptoms were revealed and the impact of dissomnia on the quality of life of patients and their social functioning was assessed. ?The study was based on the data of a comprehensive examination of 120 patients aged 18 to 65 years, who were diagnosed with anxiety-depressive disorders of various genesis, accompanied by sleep disorders. Patients were divided into 4 groups depending on the genesis of the disease and the method of its medical correction. Representatives of the 1st and 3rd (main) groups were treated according to the program developed by the researchers, and in patients of the 2nd and 4th (comparison groups) the standard therapy algorithm was used.Clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic (supplemented with psychometric scales) and statistical methods of research were applied. Taking into account the obtained data, the leading psychopathological syndromes were established and differential diagnostic criteria for patients with anxiety-depressive disorders of various genesis associated with sleep disorders were created. In addition, in order to more correctly identify psychotherapeutic targets and optimize psychotherapeutic intervention, cognitive models of leading psychopathological syndromes were formed. Scientific novelty: for the first time the clinical features and comparative analysis of sleep disorders in patients with anxiety-depressive disorders of organic and neurotic genesis were studied. The significance of sleep disorders influence on the course of anxiety-depressive disorders of organic and neurotic genesis was assessed and proved, and their impact on the quality of life of patients was investigated. Based on the established clinical and psychopathological features, the main patterns of anxiety-depressive disorders with sleep disorders depending on the genesis of the disease were formed and differential diagnostic criteria were determined. An evaluation of the effectiveness of a comprehensive phased differentiated treatment and correction program for patients with anxiety-depressive disorders of organic and neurotic genesis with dyssomnias was developed and conducted. A set of factors that determine the rate of the positive effect of treatment development in patients with anxiety-depressive disorders of various genesis associated with sleep disorders has been established.The clinical significance is based on the development of a comprehensive step-by-step differentiated treatment and correction program for patients with anxiety-depressive disorders of organic and neurotic genesis with sleep disorders and the determination of criteria for predicting the effectiveness of treatment. In addition, differential diagnostic criteria for anxiety-depressive disorders with sleep disorders depending on the genesis were determined. Cognitive models of the leading psychopathological syndromes were formed in order to identify psychotherapeutic targets and optimize the therapeutic effect.Key words: sleep disorders, anxiety, depression, mental disorders, melatonin, cognitive deficit, endothelial dysfunction, complex treatment, psychotherapy, quality of life.

Дослідження присвячено формуванню професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: – уперше обґрунтовано теоретичні й методичні засади формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти; змодельовано систему формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти; оновлено зміст освітніх програм із курсів підвищення кваліфікації фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; поєднано традиційні та інноваційні форми й методи навчання цієї категорії педагогічних працівників; – удосконалено зміст базових понять («компетентність», «професійна компетентність», «інклюзивно-ресурсний центр», «фахівець інклюзивноресурсного центру», «післядипломна освіта»); методику й діагностичний інструментарій формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; зміст поняття «професійна компетентність фахівців інклюзивно-ресурсних центрів» як інтегральної характеристики, що ґрунтована на професійних знаннях, уміннях і навичках, а також особистісних якостях, необхідних для реалізації діагностичного, психологопедагогічного, корекційно-розвивального, консультативного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, їхніх батьків і педагогів у закладах освіти; доведено, що професійна компетентність фахівців інклюзивноресурсних центрів виявляється в здатності до ефективної професійної комунікації та взаємодії з учасниками освітнього процесу, а також із членами команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП; – набули подальшого розвитку компоненти (мотиваційно-ціннісний, корекційно-педагогічний, діагностико-аналітичний), критерії (особистісний, практично-діяльнісний, моніторинговий), показники сформованості компонентів за критеріями (мотиваційно-ціннісний компонент: мотивація та інтерес до роботи з дітьми з ООП; пропаганда цінностей інклюзивної освіти під час проведення корекційно-розвиткової роботи; особистісні та професійно значущі якості для корекційно-розвивальної роботи з дітьми з ООП; корекційно-педагогічний компонент: наявність професійних знань із педагогіки, вікової та педагогічної психології, ІКТ; наявність професійних знань із корекційної педагогіки, її галузей, реабілітології, спецпсихології, нейрофізіології, медицини, лікувальної педагогіки; сформованість спеціальних умінь; діагностико-аналітичний компонент: діагностика й комплексне оцінювання розвитку дитини, провадження консультативної діяльності; ведення документації ІРЦ у межах професійної діяльності; моніторинг динаміки розвитку дитини; рівні (високий, середній, низький) сформованості професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; науково-методичне забезпечення формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні, оновленні, удосконаленні й упровадженні в процес післядипломної підготовки фахівців інклюзивно-ресурсних центрів: – освітніх програм із курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо інклюзивної освіти; учителів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, корекційних психопедагогів (олігофренопедагогів), логопедів, практичних психологів і соціальних педагогів; – комплексної програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників (асистентів учителя закладів загальної середньої освіти); – освітньої програми короткотривалих курсів підвищення кваліфікації «Технології створення корекційно-розвиткових програм» для практичних психологів закладів загальної середньої освіти; – програм тематичних спецкурсів: «Організація інклюзивної освіти як складник «Нової української школи», «Інклюзивна освіта: перші кроки в роботі з «особливими дітьми», «Орієнтація на потреби учня в умовах інклюзивної освіти», «Організація освітнього процесу в інклюзивному класі в умовах дистанційного та змішаного навчання», «Особливості роботи з соціально дезадаптованими дітьми», «Організаційно-педагогічні умови впровадження інклюзивної освіти», «Основи корекційної педагогіки», «Моделювання корекційної роботи логопеда», «Корекційно-розвивальна робота в разі аутизму», «Організація інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти: нагальні питання», «Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до стресу в дітей»; для асистентів учителів закладів загальної середньої освіти «Організація освітнього процесу в інклюзивному класі в умовах дистанційного та змішаного навчання», «Технологія організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»; «Психолого-педагогічний супровід дітей з труднощами в навчанні в умовах спеціальної та інклюзивної освіти».^UThe dissertation is devoted to the specialists of inclusive resource centers’ professional competence formation in the conditions of postgraduate education. The scientific novelty of the results of the study is that for the first time: the theoretical and methodical bases of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education are proved; the system of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education; the system of inclusive resource centers specialists professional competence formation in the conditions of postgraduate education is modeled; updating the content of educational programs of advanced training courses for specialists of inclusive resource centers; combination of traditional and innovative forms and methods of teaching this category of educators; the content of basic concepts («competence», «professional competence», «inclusive resource center», «inclusive resource center specialist», «postgraduate education») were improved; methods and diagnostic tools for the inclusive resource centers specialists professional competence formation; the content of the concept of «professional competence of specialists of inclusive resource centers» as an integral characteristic based on the availability of professional knowledge, skills and abilities, as well as personal qualities in the implementation of diagnostic, psychological and pedagogical, correctional and developmental, counseling support for children with special educational needs, their parents and teachers in educational institutions, and manifests itself in the ability to communicate and interact effectively with participants in the educational process and also with members of the team of psychological and pedagogical support of a child with SEN. components (motivational-value, correctional-pedagogical, diagnosticanalytical), criteria (personal, practical-activity, monitoring), indicators of component formation according to the relevant criteria (motivational and value component: 1) motivation and interest in working with children with SEN; 2) promotion of the values of inclusive education during correctional and developmental work; 3) personal and professionally significant qualities for the implementation of correctional and developmental work with children with SEN; correctional and pedagogical component: 1) availability of professional knowledge in pedagogy, age and pedagogical psychology, ICT; 2) availability of professional knowledge in correctional pedagogy, its branches, rehabilitation, special psychology, neurophysiology, medicine, medical pedagogy; 3) the formation of special skills; diagnostic and analytical component: 1) implementation of diagnostics and comprehensive assessment of the child’s development, conducting consultative activities; 2) maintaining the IRC documentation within the framework of professional activity; 3) monitoring the dynamics of the child’s development), levels (high, medium, low) of the inclusive resource centers specialists professional competence formation; scientific and methodological support for the inclusive resource centers specialists professional competence formation in conditions of postgraduate education have been further worked out. The practical significance of the obtained results is to work out, to update, to improve and to implement in the process of inclusive resource centers’ specialists’ postgraduate training: educational programs of advanced training courses: pedagogical workers on the issue of inclusive education; teachers of special boarding schools, deaf educators, typhlopedagogues, correctional psychopedagogues (oligophrenic pedagogues), speech therapists, practical psychologists and social pedagogues; a comprehensive training program for specialists of inclusive resource centers; educational program of short-term refresher courses «Technologies for the creation the correctional and developmental programs» for practical psychologists of general secondary education; programs of thematic special courses: «Organization of inclusive education as part of the «New Ukrainian School», «Inclusive education: the first steps in working with «special children», «Focus on student needs in inclusive education», «Organization of educational process in inclusive classroom in conditions of distance and blended learning», «Features of work with socially maladapted children», «Organizational and pedagogical conditions for the implementation of inclusive education», «Fundamentals of correctional pedagogy», «Modeling of speech therapists’ correctional work», «Correctional and developmental work in autism», «Organization of inclusive training in general secondary education institutions: urgent issues», «Crisis counseling skills and development of psychosocial resilience to stress in children».