Проведено дослідження особливостей функціонування гіпофізарно-яєчникової та симпато-адреналової систем у дівчат, які проживають за умов техногенного забруднення та у відносно чистому районі міста. Вперше встановлено, що особливості функціонування гіпофізарно-яєчникового комплексу у дівчат, які проживають за екологічно несприятливих умов, зумовлені гіперактивацією симпато-адреналової системи з переважанням активності медіаторної ланки на початковому етапі статевого розвитку та гормональної - у період становлення менструальної функції. Виявлено, що у дівчат із зони екологічного неблагополуччя як з регулярним менструальним циклом, так і в разі його порушення провідну роль у формуванні взаємодії між гіпофізарно-яєчниковою та симпато-адреналовою системами, на відміну від дівчат з екологічно чистого району, відіграє не норадреналін, а дофамін. Показано, що застосування комплексу профілактичних заходів та засобів фармакотерапевтичної корекції, які забезпечують адаптогенний, антиандрогенний та вегетотропний ефекти, для лікування дівчат з порушеннями менструального циклу сприяє регуляції функції статевої та симпато-адреналової систем.

  Скачати повний текст

Проведено історіографічний аналіз роботи загальноосвітньої школи України з сім'єю у 1920 - 1930-х рр. Розглянуто історичні передумови цієї роботи, співвідношення громадського та шкільно-сімейного виховання у вітчизняній педагогічній теорії у досліджений період. Проаналізовано нормативно-правову базу роботи школи з батьківським активом. Розглянуто основні форми та методи педагогізації батьків. Розкрито специфіку методу роботи з батьківською громадськістю через посередництво дітей. Висвітлено шляхи використання досвіду роботи школи з сім'єю у 1920 - 1930-х рр. у контексті його практичного значення для вирішення педагогічних проблем сьогодення.

  Скачати повний текст