Досліджено проблему розробки заходів профілактики наслідків гострих отруєнь монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт на підставі гігієнічної оцінки умов і ризику виникнення та впливу інтоксикацій на постраждалих. З'ясовано особливості формування вегетативних (порушень функціонування вегетативної нервової системи переважно за симпатикотонічним типом, тахікардії, підвищення тонусу судин головного мозку, зменшення кровообігу в магістральних судинах), психофізіологічних (зниження швидкості зорово-моторної реакції, зменшення кількості пререробленої інформації) та біохімічних (помірного лейкоцитозу, нейтрофільозу зі зміщенням формули вліво, відносної лімфопенії, підвищення концентрації сечової кислоти й активності ксантиноксидази) порушень у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю. Доведено ефективність використання у комплексній реабілітації гірників з отруєннями монооксидом вуглецю альфа-ліпоєвої кислоти у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації. Установлено взаємоз'язок між кількістю випадків гострих отруєнь монооксидом вуглецю та категорійністю шахт за метаном, раптовими викидами вугілля та газу, збільшення глибини залягання пластів.Розроблено систему профілактичних заходів, спрямованих на зниження рівнів захворюваності й інвалідності, відновлення працездатності постраждалих внаслідок отруєння.

  Скачати повний текст

Вперше узагальнено філософсько-культурологічні й педагогічні передумови та практичні досягнення вальдорфської педагогіки в галузі естетичного виховання учнів. Висвітлено специфіку підготовки вчителів. Проаналізовано зміст естетичного виховання учнів вальдорфських шкіл на уроках академічного циклу (фізики, історії, географії тощо), рідної та іноземної мови, мистецтва (музики, евритмії, живопису, ліплення, малювання форм), художньої праці (рукоділля, виготовлення ляльок, гончарства), а також в процесі позаурочної роботи (театральної діяльності, календарних свят). Виокремлено методи, спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, художньо-образного мислення та творчих здібностей учнів (міжвікові художні проекти, художнє формотворення, поліхудожні завдання тощо). Висвітлено позитивні та суперечливі аспекти вальдорфської педагогіки. Визначено ідеї, які не втратили практичної значущості та можуть застосовуватись у сучасній практиці естетичного виховання школярів. Експериментально доведено, що за умов відповідної адаптації доцільно застосовувати у процесі художньо-естетичного виховання учнів здобутки вальдорфської педагогіки.

  Скачати повний текст