Виявлено логіку становлення філософської теорії цінностей і зміни ціннісних орієнтирів у кожну історичну епоху - космоцентризм, теоцентризм, сцієнтизм і технократизм виявляють свою однобічність і поступаються місцем новому гуманізму з його установкою (на додаток до ренесансного антропоцентризму) на діалог з природою та благоговіння перед життям. Проведено порівняльний аналіз ціннісних систем стабільних і перехідних епох та виявлено їх відмінні ознаки. Запропоновано типологію цінностей, яка базується на функціональному підході, за яким головним є не прагнення до всеохоплюючої класифікації, а виділення зовнішніх цінностей та їх обгрунтування. Висвітлено ідею щодо необхідності додання поняттю "значимість" статусу філософської категорії, оскільки це дає змогу краще розуміти міжсуб'єктну природу ціннісних феноменів. Запропоновано варіант структури категорії "ціність". Уведено до наукового обороту емпіричну інформацію про стан ціннісної свідомості й особливості ціннісних орієнтацій в молодіжному середовищі. Обгрунтовано положення щодо необхідності формування нової системи цінностей відповідної епохи глобалізації, а також традиційної та техногенної цивілізації, рисами якої повинні стати інтеграція, діалог, консенсус, ненасильство, толерантність, самоцінність особистості, екологічний імператив, тобто цінності, що служать збереженню та розвитку всього людства.

  Скачати повний текст