З використанням генетико-кореляційного підходу під час вивчення мінливості, успадковуваності ознак та індексів обгрунтовано селекційну програму створення для умов Лісостепу України адаптивних, конкурентоздатних сортів озимої пшениці з підвищеною морозозимостійкістю, посухостійкістю, стійких до вилягання, з високими хлібопекарськими якостями та врожайністю. Розроблено методи добору на ранніх етапах селекції з застосуванням непрямих, маркерних ознак та індексів, а також нові підходи до ідентифікації на основі кластерного аналізу. Одержано групувальні ознаки для цього аналізу. Доведено можливість використання даного методу у селекційно-технологічному циклі для проведення ідентифікації селекційних ліній за рівнем адаптивності, гомеостазу. Досліджено вплив строків сівби та часу відновлення весняної вегетації на мінливість кількісних ознак і селекційних індексів у різних генотипів озимої пшениці, що дозволяє встановлювати фотоперіодичну чутливість, тривалість періоду яровизації, класифікувати сорти та селекційний матеріал за зимостійкістю, рівнем стабільності ознак та індексів, які визначають їх адаптивність. Запропоновано здійснювати ідентифікацію селекційних ліній і сортів за якістю зерна, спектром запасних білків гліадинів, глютенінів з молекулярними маркерами ДНК. Здійснено спробу пошуку зчепленості поліморфізму з мінливістю господарсько корисних ознак. Наведено дані стосовно використання теоретичних розробок, методів селекції на прикладі створених сортів озимої пшениці, а також розроблено схему селекційного процесу, селекційну програму та запропоновано модель сорту озимої пшениці для умов Лісостепу України. На підставі теоретичних досліджень і з застосуванням розроблених методів створено 4 сорти озимої пшениці, з яких 2 внесено до Державного реєстру сортів рослин України, а саме: "Левада", "Диканька", а 2 - "Манжелія", "Фора" - проходять державне сортовипробування.

  Скачати повний текст

Розкрито еколого-фауністичну структуру, проаналізовано просторовий розподіл та лісівниче значення населення кажанів у Західному Поділлі. Досліджено 17 видів у складі фауни рукокрилих в даному регіоні, виділено фактичні знахідки чотирьох видів. Визначено статус видів за відносною чисельністю та шість екологічних груп у складі лісових угруповань кажанів. Вивчено видовий склад пізньолітніх та зимових скупчень рукокрилих. Висвітлено особливості розташування дупел зі сховищами рукокрилих. Визначено середньодобові кількісні та енергетичні показники споживання комах модельними видами кажанів за умов неволі та сезонну динаміку їх змін, проведено екстраполяцію отриманих даних до умов та інтенсивності живлення кажанів у природі. Встановлено обсяги споживання лісовими видами рукокрилих комах-фітофагів, здатних масово розмножуватись та пошкоджувати деревостани за показниками чисельності та щільності населення кажанів у основних стадіях живлення. Доведено, лісові угруповання кажанів є основним чинником біологічного захисту лісів Західного Поділля.

  Скачати повний текст