Визначено потоки та розвиток ідеї педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнівської молоді в історії зарубіжної думки. Висвітлено етапи розвитку ідеї педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів. Виявлено умови ефективності процесу стимулювання, а також засоби педагогічного стимулювання, розкрито особливості діяльності вчителя в даному процесі.

  Скачати повний текст

Системно досліджено жанр елегії в українській літературі XVI - XIX ст. як репрезентативного етапу становлення й утвердження дискурсивної практки цього жанру. У історико-типологічному аспекті розглянуто жанрову генезу елегії, її функціонування у давній поезії. Проаналізовано кращі зразки елегійної лірики давньоруських поетів, осібно Г.Сковороди та поетів XIX ст. - Л.Боровиковського, А.Метлинського, М.Петренка, В.Забіли, Т.Шевченка, О.Кониського, Л.Глібова, С.Руданського, Ю.Федьковича, С.Воробкевича, Я.Щоголева, М.Старицького, В.Самійленка, П.Грабовського, І.Франка, Лесі Українки, у творчості яких елегія оформилася в оригінальний самобутній ліричний жанр. Висвітлено її еволюцію, осообливості художнього світу, образну систему, поетику. Розглянуто розвиток елегійної поезії в літературному процесі України XVI - XIX ст. у аспектах: елегія як теоретична проблема; елегія як історико-літературне явище; жанрові модифікації елегії у творчості найяскравіших її репрезентантів. Визначальними складниками елегії є самодостатність художньо-ліричної системи, змістовно-емоційна тональність, форма ліричного наративу, особливості вираження авторського світовідчуття та характер образності. Висвітлено модифікацію жанру за різними етапами літературного процесу у контексті розвитку естетичної свідомості, розкрито його національні особливості, обумовлені поетичними традиціями та менталітетом українського народу. Визначено типологічні риси жанру - стійкого естетичного феномена, який упродовж багатовікової історії зберігає змістовно-поетичні константи.

  Скачати повний текст