Обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу, базуючись на екологогеоморфологічних засадах як науковій базі розв'язання регіональних проблем природоохоронної діяльності. Здійснено оцінку чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини та встановлено, що головним є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу. Кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф. Розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності. Виявлено взаємозв'язок чинників формування рельєфу та складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території. Здійснено морфологічну інтерпретацію флювіальної мережі (виявлено головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу), на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу. Створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу. Проаналізовано співвідношення вершинної та базисної поверхонь і встановлено тенденції розвитку даної території, сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" території, функціонування якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини. Визначено критерії, виділено таксони та здійснено геоморофологічне районування дослідженої теориторії з метою розв'язання прикладних геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку фемінного дискурсу в українській літературі на прикладі творчості Д.Гуменної, В.Вовк, Є.Кононенко та М.Матіос. Вперше комплексно проаналізовано й упорядковано понятійний апарат фемінології української художньої словесності, а також висвітлено основні етапи становлення та розвитку жіночої літературної традиції. Розмежовано поняття "фемінність" і "фемінізм". Розкрито визначальні особливості фемінного прозового письма, які полягають в акцентації жіночої суб'єктивності, своєрідній текстовій організації (мозаїчності, фрагментарності, інтуїтивному началі, тілесності, несподіваному та дестабілізувальному ефекті, пристрасті як вітальної сили тексту, синтезі мистецтв, змішуванні жанрів, кількарівневості зображуваного), а також в актуалізації синкретичного сприйняття (слухових, зорових, дотикових, смакових рецепторів) і синестезійної чутливої інтерпретації людини та світу.

  Скачати повний текст