На підставі аналізу психолого-педагогічної, філософсько-естетичної та музикознавчої літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду обгрунтовано й експериментально апробовано засади естетичного виховання учнів дитячих музичних шкіл (ДМШ), якими є: єдність навчання музики та виховання засобами музичного мистецтва; опора на специфічну природу музики як мистецтва інтонованого смислу; реалізація всіх напрямів освоєння інтонаційної природи музики; збагачення традиційних методів навчання музики завдяки педагогічній адаптації до специфіки ДМШ, організацію змісту естетичного виховання з пріоритетним загальнокультурним розвитком; посилення соціокультурного збарвлення дитячої творчості. Запроваджено методику естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності. Вона грунтується на освоєнні музики як мистецтва інтонованого смислу та передбачає розв'язання завдань опанування учнями "комплексного" інтонування, формування в них відчуття жанрово-стильової характеристики музики, виховання аналітико-синтетичного ставлення до музичного мистецтва. Зроблено висновок, що реалізація методики естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності сприяє позитивній динаміці кількісних і якісних показників їх естетичної вихованості.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку особистісної рефлексії підлітків засобами художньої літератури. Проаналізовано теоретичні підходи щодо розуміння сутності, структури, рівнів, механізмів і чинників розвитку особистісної рефлексії підлітка-читача, з урахуванням його рефлексивної та читацької позицій. Розглянуто сучасні тенденції досліджень у галузі психології читання, виокремлено основні характеристики діалогічності художнього тексту, визначено етапи та способи організації діалогічної взаємодії з текстом у процесі вивчення творів української та зарубіжної літератури у загальноосвітній школі. З урахуванням одержаних результатів побудовано структурно-функціональну модель розвитку особистісної рефлексії підлітка-читача. Запропоновано визначення особистісної рефлексії підлітка як специфічного вияву його самоактивності, метою якої є осмислення власної особистості засобами рефлексивного аналізу, що сприяє актуалізації рефлексивної позиції у структурі внутрішньої позиції дорослого. Проаналізовано результати констатуючого етапу дослідження та виявлено істотний зв'язок між читацькою та рефлексивною позиціями у дітей підліткового віку з урахуванням складності, ієрархічності та узагальненості складових особистісної рефлексії (потреби у самопізнанні, предмета рефлексії, рефлексивних дій). На підставі вивчення результатів формувального експерименту зроблено висновок, що застосування програми поетапної діалогізації взаємодії з художнім текстом у процесі вивчення творів художньої літератури, проміжною ланкою якої є формування читацької позиції, сприяє розвитку структури предмета особистісної рефлексії підлітків, її складності й ієрархічності, розширенню спектру рефлексивних дій.

  Скачати повний текст