Досліджено особливості становлення та поширення нормативного впливу актів судової влади. Вивчено прояви нормативності в системі юридичних актів даної влади. Розглянуто нормативність актів судової влади з урахуванням загальнотеоретичної концепції нормативності. Досліджено основні тенденції посилення нормативного впливу з урахуванням сучасної теорії судового прецеденту. Наведено класифікацію актів судової влади та судових прецедентів. Проаналізовано історичне походження нормативності актів судової влади. Досліджено явище нормативності актів судової влади, грунтуючись на засадах основних шкіл права, а також еволюцію теорії щодо цього явища у вітчизняному правознавстві. Розглянуто прояви нормативності за умов конституційної демократії та у контексті судового застосування принципів права. Вивчено специфіку інтерпретаційних актів судової влади у контексті їх нормативності, а також основні концепції обмеження нормативних можливостей актів судової влади. Досліджено досвід зарубіжних країн щодо визнання нормативності актів судової лади, методологічну основу прецедентного права, його структуру та порядок дії в англо-саксонській і романогерманській правовій сім'ї, у доктрині та практиці Російської імперії та СРСР, а також у міжнародному праві. Вивчено й узагальнено прояви нормативності у системі актів судової влади України, зокрема, акти Конституційного Суду України (їх правові позиції), постанови пленумів вищих судів і важливі рішення судів стосовно конкретних справ. Сформульовано наукові висновки щодо нормативного впливу актів судової влади, що сприятиме вдосконаленню процесу формування права, зміцнення незалежності й ефективності судової влади, забезпечення єдності судової практики.

  Скачати повний текст

Доведено, що комбінація метотрексату та лефлуноміду в хворих на ревматоїдний артрит (РА) навіть в мінімально ефективних дозах супроводжується посиленням протизапальної дії, однак характеризується одночасним зростанням частоти та виразності побічних ефектів. Уперше у хворих на РА оцінено вплив комплексу біофлавоноїдів діосміну та гесперидину на терапевтичну активність і безпечність лікування хворих на РА метотрексатом. Установлено наявність власної протизапальної властивості комплексу біофлавоноїдів та показано їх здатність посилювати терапевтичний ефект метотрексату та лефлуноміду на печінку та кишечник щурів і функціональний стан печінки у хворих на РА. Досліджено вплив комбінованої терапії субоптимальними дозами метотрексату та лефлуноміду та поєднанням метотрексату з комплексом біофлавоноїдів на цитокіновий профіль сироватки крові пацієнтів з РА та встановлено, що співвідношення вмісту запального цитокіну туморонекротичного фактора альфа до протизапального цитокіну (ІЛ-10) адекватно відображає активність захворювання та ефективність лікування базисними засобами.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність і характер дисліпідемій, гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ), антифосфоліпідного синдрому (АФС) та інших порушень у системі гемостазу. Досліджено їх зв'язок з перебігом захворювання та станом серцево-судинної системи. Оцінено їх патогенетичну роль у формуванні судинної патології у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Виявлено найбільш несприятливі комбінації факторів ризику та розроблено підходи до фармакологічної корекції. Установлено високу частоту клінічних маніфестацій та субклінічних уражень серцево-судинної системи у хворих на СЧВ. Установлено основні варіанти порушень ліпідного обміну у цих хворих та вперше доведено вагомий вплив активності запального процесу на їх формування. Досліджено розлади системи гемостазу у них та установлено, що порушення у системі гемостазу у більшості випадків мають комбінований характер, корелюють з тяжкістю органних уражень і активністю захворювання, асоціюються з тромболітичними ускладненнями, порушенням функції ендотелію та виразністю атеросклеротичного ураження судин. Вивчено поширеність і варіанти гіперреактивності тромбоцитів, тромбоцитопенічного синдрому у хворих на СЧВ та їх вплив на прогресування судинних уражень. Установлено, що ГГЦ та мутація Ц677Т за геном метилентетрагідрофолатредуктазою є незалежними від дисліпідемії факторами ризику розвитку серцево-судинних ушкоджень у хворих на СЧВ. Виявлено найбільш впливові фактори поєднання метаболічних факторів ризику. Розроблено рекомендації щодо необхідності індивідуалізації схем лікування цих хворих з урахуванням профілю метаболічних факторів ризику.

  Скачати повний текст