Досліджено засоби відтворення мовленнєвих актів директивів та експресивів в українських перекладах британських та американських невіршованих драматичних творів кінця XIX - XX ст. Виокремлено експресиви та директиви як основні рушії драматичної дії. Виявлено основні відмінності та своєрідність перекладу драматичного твору у порівнянні з художнім перекладом інших видів літератури. Експериментально доведено, що адекватний переклад драматичного твору не може бути здійснений без урахування прагматики та передбачає виконання умов сценічності, природності звучання та легкої вимови тексту перекладу. Виявлено, що у перекладі директивів та експресивів відбувається експлікація імпліцитних аспектів змісту висловлювання.

  Скачати повний текст