Здійснено цілісний аналіз мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномену. Запропоновано його визначення як сукупності внутрішньо узгоджених, взаємопов'язаних, соціально-однорідних релігійно-правових засобів, за допомогою яких здійснюється морально-регулятивний, організаційний і стабілізувальний вплив на соціальні відносини й поведінку людей шляхом ісламізації правової практики. На підставі розгляду філософсько-раціоналізованих і містичних підходів щодо фікху та шаріату з'ясовано, що виникнення арабо-ісламської філософії як раціоналістичного спрямування думки обумовлено ідейними рухами у богослов'ї та фіхту та пов'язано з питаннями відповідальності людини за свої вчинки, свободи її волі, передвизначеності й детермінованості усього того, що відбувається, а також питаннями про втручання Бога у мирські справи. З'ясовано, що реалізація ранніми релігійно-правовими школами методів вирішення духовно-правових питань відбувається шляхом ісламізації раціональних прийомів їх вирішення як початково передбачених Кораном і сунною, наслідком якої є релігійна легітимізація норм мусульманського права, виведених на базі раціональних логічних методів. Наведено результати дослідження визначного раннього ісламського релігійно-правового документа малікітського мазхабу - твору Маліка ібн Анаса "Муватта". Розкрито філософсько-релігієзнавчий зміст мусульманського права в контексті сучасного цивілізаційного процесу, аспектами якого є узгодження мазхабів або повна відмова від них.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний релігієзнавчо-правовий аналіз змісту та реалізації принципу свободи совісті й віросповідання в Україні у контексті сучасних міжнародно-правових стандартів. У суб'єктно-екзистенціальному та суспільно-інституалізованому вимірах свобода совісті є важливим критерієм оцінки гуманістичної сутності тієї чи іншої держави, її демократичності. Встановлено, що рівень практичної реалізації правового аспекту свободи совісті й віросповідання полягає у виробленні державної політики щодо релігії та церкви, пріоритетна роль у якій належить зближенню державної правової системи зі світовою, наданню на національному рівні демократичної спрямованості всьому процесу законотворення. З'ясовано ознаки сучасної моделі державно-церковних відносин в Україні, які характеризуються демократичністю, послідовністю та зваженістю, а базові конституційно-правові положення даної моделі відповідають демократичним принципам і загалом задовольняють права та свободи людини, спираючись при цьому на багатовікову спадщину врегулювання відносин між церквою та державою як двома важливими соціальними інститутами.

  Скачати повний текст